Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.03.10 р. Справа № 41/21
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м. Макіївка
до відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля”, м. Макіївка
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м.Донецьк
2. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, м. Донецьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відокремлений підрозділ „Шахта ім. В.М. Бажанова” державного підприємства „Макіїввугілля”, м. Макіївка
про стягнення 4691609,24 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
При участі представників:
від позивача: Новосад В.М. – довіреність від 17.02.2010 № 05/07.1-00257
від відповідача: Дятловська М.В. – довіреність від 04.01.2010 року №08-81/10д
від третіх осіб на стороні позивача:
1. Маркєвич К.А. – довіреність від 11.01.2010 №02-4052
2. не з’явились
від третьої особи на стороні відповідача: не з’явились
в засіданні приймали участь: прокурор Гармашова І.В. – посвідчення № 1004
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор м. Макіївки звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м. Макіївка про стягнення 4691609,24 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ухвалою суду від 09 лютого 2010р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державну екологічну інспекцію в Донецькій області та Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ „Шахта ім. В.М. Бажанова” державного підприємства „Макіїввугілля”.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Відокремленим підрозділом відповідача „Шахта ім. В.М. Бажанова” в період з 31.08.2008 року по 31.03.2009 року в порушення вимог ст. 51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст.ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від установи для спалювання і підземної розробки на промисловому майданчику, видалення твердих побутових відходів на породному відвалі, підземної розробки родовищ вентиляційних стовбурів № 5 та № 6 без дозволу на викиди. Прокурором зазначено, що згідно з листом Міністерства природи від 28.05.2008 року № 6833/11/10-08 продовжено термін дії дозволу № 32442295 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 16.02.2004 року до 30.08.2008 року.
Прокурором зазначено, що відповідно до розрахунку, проведеного відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, розмір збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складає 4691609,24 грн.
Позивачем позовні вимоги прокурора підтримано.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що згідно листа від 30.12.2008 року № 13-10355 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, термін дії раніше виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря було фактично продовжено на 1 квартал 2009 року за умови надання листа погодження органів санітарно-епідеміологічної служби та місцевих органів влади. Відповідачем зазначено, що погодження Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції було отримано, Макіївською міською радою у відповідь на запит відповідача було повідомлено відповідача про те, що виконавчий комітет може погодити продовження дії дозволу за умови отримання даних спостережень та лабораторних досліджень щодо обсягу та складу викидів, та погашення відповідачем заборгованості зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. Відповідач стверджує, що така відповідь не ґрунтується на вимогах закону в частині компетенції місцевих рад.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, письмово пояснено суду, що термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 16.02.2004 року № 32442295 було продовжено до 30.08.2008 року, та з 31.08.2008 року по теперішній час ВП „Шахта ім В.М. Бажанова” ДП „Макіїввугілля” здійснює свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
В період з 19.03.2009 року по 27.03.2009 року фахівцями з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю та Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області було проведено планову перевірки виконання природоохоронного законодавства на ВП „Шахта ім. В.М. Бажанова” ДП „Макіїввугілля”, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 58 від 19-27.03.2009 року.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що підприємство здійснювало викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно дозволу, виданого Державним управлінням екології і природних ресурсів № 32442235 від 16.02.2004 року, термін дії якого закінчився 30.08.2008 року. З 31.08.2008 року по теперішній час викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що є порушенням вимог ст.ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.
Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю та Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, було розраховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на ВП „Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова” ДП „Макіїввугілля”, згідно якого загальна сума збитку склала 4691609,24 грн.
Як вбачається з наведеного розрахунку, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснено за параметрами джерел викиду (джерел утворення), зафіксованими даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) та довідки підприємства № 01-02/1158 відН.08.2009 р. за період з 31.08.2008 р. по 31.03.2009 р.
Кількість забруднюючих речовин, викинутих наднормативно становить: залізо та йогосполуки-0,028т; міді оксид - 0,001 т; нікіль та його сполуки - 0,001 т; марганець та його сполуки - 0,005 т; речовини у вигляді суспендованих твердих частинок - 203,056 т; діоксид азоту - 0,028 т; сірки діоксид – 2,257 т; метан -899,743 т; фтор та його сполуки - 0,003 т; сольвент нафта- 0,149 т.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Згідно статті 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2004 року Державним управлінням екології та природних ресурсів в Донецькій області відособленому підрозділу відповідача „Шахта ім. В.М. Бажанова” було видано дозвіл №32442295 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком дії до 01.07.2004 року.
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області листом № 13-3895 від 19 червня 2008 року повідомило керівництво ДП „Макіїввугілля” про те, що термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зокрема, по шахті „ім В.М. Бажанова”, продовжено до 30.08.2008 року.
Листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України „щодо перенесення терміну отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, отриманим відповідачем 18.12.2008 року, відповідача було повідомлено про те, що Мінприроди не може погодитись з продовженням терміну дії дозволу на викиди забруднюючиз речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП „Макіїввугілля” до кінця 2009 року, оскільки, відповідно до плану робіт на 2007-2008 роки з видачі підприємствам, установам, організаціям та громадянам – суб’єктам підприємницької діяльності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розташованими на території Донецької області, затвердженого Мін природи, суб’єкти господарювання повинні отримати дозвіл на викиди за новою формою до 31.12.2008 року.
Як зазначалось, ухвалою суду від 09 лютого 2010р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державну екологічну інспекцію в Донецькій області та Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області письмово пояснено суду, що термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 16.02.2004 року № 32442295 було продовжено до 30.08.2008 року, та з 31.08.2008 року по теперішній час ВП „Шахта ім В.М. Бажанова” ДП „Макіїввугілля” здійснює свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин.
З наведеного вбачається, що у період з 31.08.2008 року по 31.03.2009року, за який розраховано суму шкоди, яку прокурор вимагає до стягнення з відповідача, у відповідача був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, та, з огляду на таке, посилання прокурора в обґрунтування позову на те, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином, відповідачем порушені вимоги ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 58 від 19-27.03.2009 року.
У відповідності до вимог ст. 33 Закону України “Про атмосферне повітря” особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно ст. 34 Закону України “Про атмосферне повітря”, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Як зазначалось, у зв’язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, було розраховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на ВП „Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова” ДП „Макіїввугілля”, згідно якого загальна сума збитку склала 4691609,24 грн.
Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) (п. 1.2. Методики).
Доказів відшкодування збитків в сумі 4691609,24 грн., заявлених прокурором до стягнення, відповідачем до матеріалів справи не представлено.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, м. Макыъвка, пл. Советська, 2, ЭДРПОУ 32442295) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Макіївської міської ради 4691609,24 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, м. Макыъвка, пл. Советська, 2, ЭДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 25500,00 грн.
Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, м. Макыъвка, пл. Советська, 2, ЭДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.
Суддя
Судове рішення № 8237358, Господарський суд Донецької області було прийнято 10.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: