Рішення № 82373509, 13.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 червня 2019 р. справа № 520/5570/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання – Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Бухан Н.Ю.,

представника відповідача – Бойченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області до складу якого входить відділ примусового виконання рішень (61002, вул.Ярослава Мудрого, 16, м.Харків, код ЄДРПОУ 34859512), про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Панюкової О.О. “Про стягнення виконавчого збору” від 25.04.2018 року ВП №56057227;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Панюкової О.О. “Про відкриття виконавчого провадження” від 26.04.2018 року ВП №56281902.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП №56057227 про стягнення з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», боргу за послуги водопостачання у розмірі 320793353,43 грн., 14592498,95 грн. за водовідведення, 67036340,95 грн. інфляційних, 12277598,06 грн. 3% річних, пені в сумі 6605723,75 грн. в частині стягнення заборгованості у розмірі 19800000,00 грн. на підставі наказу №922/1469/17, виданого господарським судом Харківської області. 26.03.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56057227. 27.03.2018 року боржником КП «Харківські теплові мережі» державному виконавцю в порядку ст. ст. 19,39 Закону України «Про виконавче провадження», ст.330 Господарського процесуального кодексу України подана мирова угода, укладена між сторонами: боржником КП «Харківські теплові мережі» та стягувачем КП «Харківводоканал». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 по справі №922/1469/17 заяву про затвердження мирової угоди та мирова угода, передані до суду головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень було судом задоволено, вищевказана мирова угода затверджена. 24.05.2019 року до позивача надійшов лист від 11.05.2019 року №4440/07.01/В-З з копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2018 року ВП №56281902 та копією постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1980000,00 грн. від 25.04.2018 року ВП №56057227 з КП «Харківські теплові мережі». Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 25.04.2018 року ВП №56057227 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2018 року ВП №56281902 є безпідставними, протиправними та прийнятими не на підставі Закону, з огляду на те, що на час передачі державним виконавцем до суду мирової угоди, укладеної між КП «Харківські теплові мережі» та КП «Харківводоканал», примусового стягнення заборгованості по судовому наказу №922/1469/17 від 07.08.2017 року не здійснювалось, тому підстави для стягнення виконавчого збору згідно постанови державного виконавця від 25.04.2018 року ВП №56057227 та для відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору, згідно постанови від 26.04.2018 року ВП №56281902 були відсутні. З огляду на викладене позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що оскаржувані постанови винесені державним виконавцем у повній відповідності до вимог законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту – Закон №1404) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини склались з приводу правомірності винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та відкриття провадження з її виконання, а відтак при розв`язанні спору слід виходити з положень Закону України “Про виконавче провадження”, згідно зі ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП №56057227 про стягнення з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», боргу за послуги водопостачання у розмірі 320793353,43 грн., 14592498,95 грн. за водовідведення, 67036340,95 грн. інфляційних, 12277598,06 грн. 3% річних, пені в сумі 6605723,75 грн. в частині стягнення заборгованості у розмірі 19800000,00 грн. на підставі наказу №922/1469/17, виданого 07.08.2017 року Господарським судом Харківської області.

26.03.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56057227 з виконання вищевказаного наказу Господарського суду Харківської області.

27.03.2018 року боржником КП «Харківські теплові мережі» державному виконавцю в порядку ст. ст. 19, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст.330 Господарського процесуального кодексу України подана мирова угода, укладена між сторонами: боржником КП «Харківські теплові мережі» та стягувачем КП «Харківводоканал».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 по справі 922/1469/17 заяву про затвердження мирової угоди та мирова угода, передані до суду головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень було судом задоволено, вищевказана мирова угода затверджена.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 26.04.2018 року відповідачем винесена постанова, на підставі п.2 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з затвердженням судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Окрім цього, 25.04.2018 року відповідачем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №56057227 у розмірі 1980000,00 грн..

Також, 26.04.2018 року відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №56281902 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1980000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з постановами про стягнення виконавчого збору від 25.04.2018 року ВП №56057227 та про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2018 року ВП №56281902, винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Панюковою О.О., звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 1 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 Закону України “Про виконавче провадження”, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 39 Закону №1404, виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

З огляду на викладене, враховуючи, що виконавче провадження було закінчено на підставі пункту 2 частини першої статті 39 Закону №1404 та виконавчий збір не стягнуто, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору, одночасно з закінченням виконавчого провадження, в повній мірі відповідають приписам частини третьої статті 40 Закону №1404, отже є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім цього, ч.3 статті 40 Закону №1404 передбачено, що виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Таким чином, дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження 26.04.2018 року ВП №56281902 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1980000,00 грн. вчинені у повній відповідності до вимог законодавства та з дотриманням приписів частини третьої статті 40 Закону №1404.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Панюкової О.О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.04.2018 року ВП №56057227 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2018 року ВП №56281902 є правомірними та як наслідок відсутність підстав для скасування вказаних постанов.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області до складу якого входить відділ примусового виконання рішень (61002, вул.Ярослава Мудрого, 16, м.Харків, код ЄДРПОУ 34859512), про скасування постанов - відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 13.06.2019 року.

Суддя Біленський О.О.