Рішення № 82373405, 13.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1850/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, яка полягає у невиплаті, починаючи з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року пенсії у розмірі 1503,43 грн. щомісячно, разом за весь період у розмірі 6013,72 грн. ОСОБА_1 та зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, виплатити ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року у розмірі 6013,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач не отримувала пенсію з вини відповідача в період з 01 лютого 2018 року по 31 травня 2018 року включно. Посилання відповідача на постанову КМУ від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови КМУ №365 від 08.06.2016 року» позивач вважає необґрунтованими а дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року у розмірі 1503,43 грн. щомісячно – незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Представником Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі 27.05.2019 року до суду надано відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що відповідно до протоколу №1 від 04.01.2018 року засіданням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Одеської міської ради позивачу відмовлено в продовженні виплати раніше призначеної пенсії. Протоколом №42 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 13.04.2018 року, який надійшов до Лиманського відділу 26.04.2018 вх. №520, виплату пенсії поновлено. При цьому, паперова пенсійна справа надійшла до управління 16.05.2018 року. Згідно атестату від 03.05.2018 пенсію виплачено по 31.01.2018 року. Відповідно до п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Комісія протягом п`яти календарних днів розглядає подання про припинення соціальних виплат та приймає відповідне рішення. Оскільки станом на 22.05.2019 року окремого порядку для виплати таких сум пенсій Кабінетом Міністрів України не визначено, то і правових підстав для виплати пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року у розмірі 1503.43 грн., немає.

Ухвалою суду від 29.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ухвалою суду від 17.04.2019 року судом вирішено продовжити розгляд справи в спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 08.05.2019 року судом задоволено клопотання представника відповідача та здійснено заміну відповідача з Головного управління ПФУ в Одеській області на Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України у м.Одесі.

Позивачем, 05.06.2019 року надано до суд клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком (а.с.11, 33).

Відповідно до довідки від 04.05.2016 року №5137003788 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу та фактично ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Як вбачається із супровідного листа Головного управління ПФУ в Одеські області, пенсійна справа ОСОБА_1 , 17.12.2016 року направлена на адресу Управління Пенсійного фонду України в Малиновскому районі м. Одеси (а.с.89).

Отже позивач, у зв`язку з фактичним проживанням в м.Одесі взята на облік, як пенсіонер, Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновскому районі м. Одеси.

Відповідно до довідки від 03.01.2018 року №5122001022 позивач змінила адресу фактичного проживання та проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с.13).

Надалі, позивач знову змінила місце фактичного проживання, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення від 03.01.2018 року №5122-1022 в якій зазначено, що позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14).

Суд звертає увагу, що дана довідка датована 03.01.2019 року, при цьому, підпис посадової особи структурного підрозділу з питань соціального захисту населення вчинений 23.01.2019 року.

Отже, як встановлено судом, позивач в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року проживала за адресою: АДРЕСА_2 , а з 01.01.2019 року по даний час проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

У зв`язку з останнім переїздом та зміною місця фактичного проживання, позивач, 21.02.2018 року звернулась до Суворовського об`єднаного УПФУ в м.Одесі із заявою про запит пенсійної справи із Управління Пенсійного фонду України в Малиновскому районі м. Одеси (а.с.161).

В свою чергу, 21.02.2018 року Лиманським відділом обслуговування громадян направлено запит №28 до Суворовського об`єднаного УПФУ в м.Одесі із запитом про надання пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.160).

Супровідним листом від 04.05.2018 року №8876/04 пенсійна справа ОСОБА_1 , направлена Малиновським ОУПФ України в м.Одесі на адресу Суворовського ОУ ПФ України в м.Одесі (а.с.116).

Протоколом №42 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 13.04.2018 року, позивачу відновлено виплату пенсії (а.с.157-159).

Як вбачається з карткового рахунку позивача, пенсія за період з 01.02.2018 року по 31.05.2019 року позивачу не виплачувалась пенсія (а.с.18).

Позивач, 14.06.2018 року звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із зверненням з приводу невиплати пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2019 року (а.с.16).

У відповідь на звернення позивача ГУ ПФУ в Одеській області 27.06.2018 року за №1567/Ф-11 надано відповідь в якій повідомлено, що на підставі отриманого 02.05.2018 року запиту Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, від 21.02.2018 №28 Малиновським ОУПФУ в м.Одесі пенсійну справу ОСОБА_1 , 04.05.2018 року надіслано на адресу запитувача. За інформацією управління пенсійна справа надійшла до управління I6.05.2018 року із атестатом про виплату пенсії по 31.01.2018 року. Пенсія за червень 2018 року зарахована на поточний рахунок позивача у банківській установі ПАТ “Державний ощадний банк України” у червні 2018 року. Стосовно пенсійної виплати за лютий-травень 2018 року, ГУ ПФУ в Одеській області у своїй відповіді посилається на постанову КМУ від 25.04.2018 року №335 “Про внесення змін до постанови КМУ від 08.06.2016 року №365”, що набрала чинності 12.05.2018 року та зазначає, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює виплати, та будуть виплачені після прийняття окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України. На даний час іншого чинним законодавством не передбачено.

Позивач вважає, що відповідачем порушено її право на отримання пенсії і такі дії відповідача щодо невиплати пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року є протиправними, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Суд зазначає, жо предметом розгляду даної справи є саме невиплата пенсії ОСОБА_1 , за період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року у зв`язку з відсутністю передбаченого законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону №1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно із ч. 1ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі ст.4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Стаття 7 Закону №1706-VII визначає, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Кабінетом Міністрів України 08.06.2016 року прийнято постанову №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», відповідно до п.1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 внесено зміни до постанови КМУ від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а саме, п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, викладено в наступній редакції: «Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».

У відзиві на позов, відповідач не заперечує щодо наявності у позивача права на отримання невиплачених за період сум пенсії, проте в обґрунтування нездійсненої виплати пенсії зазначає, що оскільки станом на 22.05.2019 року окремого порядку для виплати таких сум пенсії Кабінетом Міністрів України не визначено, то і правових підстав для виплати пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2019 року у розмірі 1503,43 грн., - не має.

Відповідно до ст.49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Водночас Законом №1058-IV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як наявність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. При цьому, Постанова КМУ №365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Суд зазначає, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відмовляючи позивачеві у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке полягає в тому, що буд-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки на умовах передбачених законом і повинно переслідувати легітимну мету. Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п.33 цього рішення).

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Отже, враховуючи те, що невиплата належної позивачу пенсії з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності та виражається у бездіяльності відповідача, тобто наявна пасивна поведінка, суд дійшов висновку, що належним захистом прав позивача є визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати пенсії у період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року та зобов`язання здійснити відповідну виплату пенсії позивачу у сумі 1503,43 щомісячно.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року пенсії у розмірі 1503,43 грн. щомісячно, разом за весь період у розмірі 6013,72 грн.

Зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, виплатити ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.05.2018 року у розмірі 6013,72 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 );

Відповідач: Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України у м.Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, 65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95).

Суддя П.П. Марин

.