Рішення № 82373255, 06.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/7241/19

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лавренчука М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС України у Житомирській області №0056575114 від 23.04.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він своєчасно та в повному обсязі сплачував платежі з єдиного соціального внеску. Разом з тим, здійснені у період з 21.07.2018 по 01.04.2019 платежі помилково сплачені не за призначенням. Вважає, що така сплата не вплинула на виконання обов"язку зі сплати єдиного внеску, оскільки ним фактично виконано такий податковий обов"язок.

Ухвалою від 13.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 06.06.2019.

31.05.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що нарахування та сплата єдиного соціального внеску позивачем здійснювалась та зараховано за бюджетною класифікацією 71040000 для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну діяльність (рахунок НОМЕР_1 ), але необхідно сплачувати дані кошти на рахунок НОМЕР_2 . Проте, на зазначений рахунок кошти не були зараховані. Оскільки позивачем ЄСВ несвоєчасно сплачено, тому відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач зареєстрований як суб"єкт господарювання та перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

23.04.2019 відповідачем прийнято рішення №0056575114 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача, за несвоєчасну сплату єдиного внеску, застосовано штрафні санкції у сумі 15596,91 грн. за період з 21.07.2018 по 01.04.2019. (а.с.10)

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Згідно з абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (частина десята статті 9 цього Закону).

Частиною дванадцятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини шостої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а з 01.01.2015 року (згідно Закону України від 28.12.2015 року № 77-VІІ) у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок.

При цьому, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання на відповідний казначейський рахунок має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Оскільки такі суми зараховуються на казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми відповідного зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений Законом строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Дані висновки суду кореспондуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 17.01.2018 у справі № 2а-2686/09, від 16.06.2015 у справі №21-377а15.

З матеріалів справи вбачається, що суми які позивачем зазначені в звіті за липень 2018 по квітень 2019 року по найманих працівниках сплачені на різні рахунки. А саме, платіжні доручення № 53 від 19.07.2018 на суму 5852,00 грн., №61 від 17.08.2018 року на суму 5852,00 грн., №72 від 18.09.2018 року на суму 5852,00 грн., №81 від 18.10.2018 року на суму 6468,00 грн., №5 від 19.11.2018 року на суму 6468,00 грн., №14 від 19.12.2018 року на суму 6144,60 грн., №24 від 18.01.2019 року на суму 6468,00 грн., №30 від 18.02.2019 року на суму 6468,00 грн., №36 від 18.03.2019 року на суму 6468,00 грн., зараховано до бюджету за класифікацією 71040000 для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (рахунок НОМЕР_1 ), а не на рахунок НОМЕР_1 та не по коду бюджетної класифікації доходів бюджету для сум заробітної плати найманих працівників - 71010000.

Разом з тим, дана помилка не призвела до ненадходження коштів зі сплати ЄСВ.

Отже, суд звертає увагу, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами під час судового розгляду справи. А тому, суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження відповідача, що помилка платника єдиного внеску не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату.

Оскільки відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС України у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) № 0056575114 від 23.04.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 12 червня 2019 року