Рішення № 82372547, 31.05.2019, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1036/18

Провадження № 2/126/71/2019

"31" травня 2019 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Притуляк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тих підстав, що як стверджує, ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 13.10.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 7500.00 гри. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www, privatbank.uа; або інший інтернет/SMS-pecypc. зазначений банком). Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує не визначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг». Тобто Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких Позичальник при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.10.2015 року. Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням. Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 12.12.2015 року була направлена претензія кредитора до Бершадської державної нотаріальної контори. 23.02.2016 року позивачем було отримано відповідь Бершадської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , який звернувся із заявою про прийняття спадщини, є відповідач ОСОБА_2 . За приписами ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 07.02.2018 року до спадкоємця ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано. Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині. Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 13.10.2011 року становить - 7856.01 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного: 6558.85 грн. - тіло кредиту; 1247.16 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом; 50.00 грн. - нараховано пені.

В змінених позовних вимогах позивач збільшив позовні вимоги, пред`явивши позов також і до відповідачки ОСОБА_1 з вищенаведених підстав.

Відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги вона не визнає, оскільки, хоча вона і є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , спадщину вона не прийняла, Бершадською державною нотаріальною конторою на даний час у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 їй відмовлено і станом на теперішній час право власності на спадкове майно не оформлено. Відповідно до ч.1 ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Про борги спадкодавця ОСОБА_3 на час прийняття спадщини їй нічого відомо не було. Відповідно до ч. 2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до ч.4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, що визначені у ч.2 ст. 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги. Згідно позовної заяви кредиторові спадкодавця, а саме ПАТ КБ "Приватбанк" стало відомо про смерть боржника уже через півтора місяця після його смерті, в зв`язку із чим 12.12.2015 року позивачем була направлена претензія кредитора до Бершадської Державної нотаріальної контори. Відповідно позовної заяви 23.02.2016 року позивачем було отримано відповідь Бершадської Державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцями померлого ОСОБА_3 , які звернулись із заявами про прийняття спадщини, є вона відповідачка по справі ОСОБА_2 . Таким чином, виходячи із вимог ст.1281 ч.2 ЦК України кредиторові спадкоємця необхідно було б протягом 6-ти місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Разом з тим, кредитором спадкоємця лист-претензію про задоволення своїх кредиторських вимог було направлено тільки через два роки після того, як останній дізнався про прийняття нею спадщини, тобто 19.01.2018 року.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог позивачу просить відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач вказує, що претензію до спадкоємця боржника він направив завчасно через Бершадську державну нотаріальну контору, тому посилання відповідачки на порушення ними строку пред`явлення претензії спадкоємцю боржника є безпідставним. Просить позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів вищевказаний борг спадкодавця.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 13.10.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 7500.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть від 26.10.2015 року. Спадщину після його смерті прийняли відповідачі.

Цих обставин ніхто зі сторін не заперечує, у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до ч.4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, що визначені у ч.2 ст. 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, виходячи із вимог ст.1281 ч.2 ЦК України кредиторові спадкоємця необхідно було б протягом 6-ти місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Разом з тим, кредитором спадкоємця лист-претензію про задоволення своїх кредиторських вимог було направлено тільки через два роки після того, як останній дізнався про прийняття спадщини, тобто 19.01.2018 року.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами, що у встановлений ч.2 ст. 1281 ЦК України строк він повідомив відповідачів про наявний борг спадкодавця ОСОБА_3 , що відповідачі прийняли будь-яку спадщину, котра відповідає за вартістю боргу або перевищує його, тому відповідачі не набули статусу спадкоємців, і як наслідок у них відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Ця позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.43.2019 року у справі №280/933/15-ц, відповідно до якої задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.2 ст. 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Окрім того, відповідач ОСОБА_2 на час розгляду спору є неповнолітньою, не знаходиться в зареєстрованому шлюбі, вона не може відповідно до ст. 30, 32, 33, 34 ЦК України відповідати за боргом спадкодавця, тому позов до неї також і з цих підстав є незаконним та необґрунтованим.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає позов незаконним, необгрунтовнаим і таким, що не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.

На підставі ст.ст. 30, 32, 33, 34, ч.ч. 2, 4 ст.1281, 1282 ЦК України, правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.04.2019 року у справі №280/933/15-ц, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол