Ухвала суду № 82372184, 07.06.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4378/19

Провадження № 2/487/1847/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання – Ободенко І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

06.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 12000000 грн. посилаючись на те, що відповідач повинен був повернути борг 22.05.2019 року, згідно умов договору, проте до теперішнього часу зобов`язання не виконав.

Разом з пред`явленням даного позову, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а саме: дачний будинок, будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0172 га для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0483 га для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 площею 53,4 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з реєстрацією права власності щодо нерухомого майна. В заяві посилався на те, що відповідач не виконує зобов`язання по договору позики, сума боргу складає значну сум, будь-яких дій з метою погашення боргу не здійснює, тому можливо стверджувати, що виконання можливого рішення суду про стягнення боргу можливе бути лише за рахунок примусової реалізації мана відповідача. У разі не накладення арешту на майно відповідача, останній може мати можливість здійснити відчуження належного йому майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, вважає необхідним забезпечити позов також у спосіб заборони здійснення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з реєстрацією права власності щодо нерухомого майна. Належність майна відповідач підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстр заборон відчуження об`єкті нерухомого майна.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 12000000 грн. посилаючись на те, що відповідач повинен був повернути борг 22.05.2019 року, згідно умов договору, проте до теперішнього часу зобов`язання не виконав, вказане підтверджується договором позики від 22.04.20219 року укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Крім того, з метою забезпечення позову, позивач просив суд про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідач, а саме: дачний будинок, будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0172 га для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0483 га для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 площею 53,4 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 та заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з реєстрацією права власності щодо нерухомого майна.

Так, забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.п.4,5 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позовні вимоги носять майновий характер та суму боргу складає значну суму 12 млн. грн.., враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову існує вірогідність відчуження спірного майна відповідачем, суд дійшов висновку, що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, а тому існують підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 та заборони здійснення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з реєстрацією права власності щодо нерухомого майна, до розгляду справи по суті, оскільки такий вид забезпечення позову суд вважає обґрунтованим і достатнім виходячи з обставин справи.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресною: АДРЕСА_6 ) про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:

дачний будинок, будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0172 га для індивідуального дачного будівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0483 га для індивідуального дачного будівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

квартиру загальною площею 53,4 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

квартиру загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з реєстрацією права власності щодо нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_2 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.В. Щербина