Рішення № 82371637, 05.06.2019, Бершадський районний суд Вінницької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 126/1327/18

Провадження № 2/126/90/2019

"05" червня 2019 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В.І.

із секретарем Притуляк І.І.

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката

Руденка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь цивільну справу загального провадження за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Новосулківське», Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання недійсними (змін) доповнень до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів ФГ «Новосулківське», Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання недійсними (змін) доповнень до договору оренди земельної ділянки з тих підстав, що як стверджує 15.12.2005 року між ОСОБА_2 та ФГ "Новосулківське" укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7370 га, що розташована на території Війтівської сільської ради Бершадського району. Цей договір було зареєстровано у Бершадському районному відділі Вінницької філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.02.2006 року № 040685800669. Земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту серії НОМЕР_1 , виданого 15.12.2005 року Бершадською РДА. Відповідно до пунків 8, 43 зазначеного договору оренди термін його дії становить 10 років з моменту його підписання та державної реєстрації. Тобто останнім днем дії договору є 03.02.2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Він як спадкоємець за заповітом вчасно прийняв спадщину та 16.08.2012 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Не маючи наміру продовжувати договірні відносини він після закінчення строку вищезазначеного договору оренди 15.12.2015 року надіслав орендареві відповідного листа. З отриманої на цей лист відповіді ФГ "Новосулківське" від 29.12.2015 року за № 45 йому стало відомо про існування змін (доповнень) до договору оренди землі від 29.09.2010 року, якими договірні відносини було продовжено до 15.12.2030 року. Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було підтверджено той факт, що реєстрація змін (доповнень) до договору оренди землі дійсно була зареєстрована 09.01.2015 року державним реєстратором Чечельницького РУЮ. Також зміни до договору оренди землі від 29.09.2010 року зареєстрвоані в Бершадському відділі Держкомзему 28.10.2011 року за № 052048584003797. Вищезазначена реєстрація змін (доповнень) до договору оренди землі проведена з грубим порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню. Дії та волі землевласника на укладання змін до основного договору не було. На момент реєстрації змін (доповнень) до договору оренди право на спадкове майно перейшло до нього, а реєструвалось на покійну ОСОБА_2 . Попри закінчення строку договірних відносин, всупереч його волі відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою. Просить визнати недійсними зміни (доповнення) від 29.09.2010 року до укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Новосулківське" договору оренди землі № 00669 від 15.12.2005 року та стягнути з ФГ "Новосулківське" судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Руденко І.В. в судовому засіданні позов підтримують, просять його задовольнити, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подали відзиви, позивач та його представник не заперечують проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.12.2005 року між ОСОБА_2 та ФГ "Новосулківське" в особі голови ОСОБА_3 укладено договір оренди землі № 00669 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, загальною площею 1,7370 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 . Договір зареєстрований в Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.02.2006 року за № 040685800669.

29.09.2010 року між ОСОБА_2 та ФГ "Новосулківське" в особі голови ОСОБА_3 укладено зміни (доповнення) до вищезазначеного договору оренди землі, відповідно до яких термін дії договору продовжено до 15.12.2030 року. Зміни (доповнення) до договору оренди землі зареєстровані в Бершадському відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.10.2011 року за № 052048584003797.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом набув права власності на земельну ділянку розміром 1,7370 га в межах згідно з планом, що знаходиться на території Війтівської сільської ради Бершадського району, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 , що підтверджуєтсья свідоцтвом про право на спадщину від 16.08.2012 року.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З цих підстав суд вважає, що спірні зміни (доповнення) до договору оренди землі між ОСОБА_2 та ФГ "Новосулківське" були укладені саме 29.09.2010 року, тобто за життя орендодавця, а 28.10.2011 року було зареєстровано право оренди у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.2 ст. 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

У правовому висновку ВСУ у справі №6-162ц13 від 19.02.2014 року, який є обов`язковим до застосування, вказано, що частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2018 року у справі № 704/1551/16-ц зроблено висновок про те, що сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору, тому немає підстав для визнання договору оренди землі недійсним з тих підстав, що реєстрація договору була здійснена після смерті спадкодавця, зазначене не впливає на недійсність договору.

Отже, сторони змін (доповнень) до договору оренди землі дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (зокрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Для визнання правочину недійсним необхідно встановити його невідповідність вимогам законодавства саме в момент укладення, що слідує зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

З правового висновку ВСУ у справі №6-127ц13 від 18.12.2013, який є обов`язковим до застосування, вбачається, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та вказані вище норми законодавства, а також правові висновки ВСУ, суд вважає, що на момент укладення спірних змін (доповнень) до договору оренди землі (29.09.2010 року) його сторони не допустили таких порушень правових норм, які б давали підстави для визнання цих змін (доповнень) до договору оренди землі недійсними, що свідчить про безпідставність позовних вимог у даній справі.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним після досягнення сторонами усіх його істотних умов, а це відбулось 29.09.2010 року за життя орендодавця і за його підписом, а реєстрація договору була здійснена після його смерті, проте це не впливає на чинність договору.

Крім того, наявність чи відсутність порушень закону посадовою особою при державній реєстрації спірних змін (доповнень) до договору оренди землі не може свідчити про його недійсність. Право позивача на земельну ділянку, яка є предметом оренди за спірними змінами (доповненнями) до договору оренди землі, посвідчено 16.08.2012 року (свідоцтво про парво на спадщину), отже при посвідченні спірних змін (доповнень) до договору оренди землі державний реєстратор не мав можливості встановити факт переходу права власності на орендовану земельну ділянку до спадкоємця її попереднього власника.

Тому суд вважає позов незаконним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.

На підставі ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 638 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до фермерського господарства «Новосулківське», Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання недійсними (змін) доповнень до договору оренди земельної ділянки – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол