Рішення № 82371356, 30.05.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Черкаси справа № 925/671/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Нестерко І.О. - адвокат, за довіреністю;

від відповідача: Онопко В.О. - адвокат, за довіреністю;

від третіх осіб: не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ( м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" ( м. Черкаси) про визнання кредитором, визнання іпотекодержателем, скасування реєстрації припинення обтяження на предмет іпотеки, поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору відступлення прав вимоги від 08.12.2014 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Домініон", шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав AT "Дельта Банк", а саме шляхом:

визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) кредитором за Кредитним договором №11354266000 від 30.05.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Логос" та Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк", право вимоги за яким набуте AT "Дельта Банк" на підставі укладеного ним з Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого 08.12.2011. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2949;

визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) іпотекодержателем на підставі Договору іпотеки (нерухомого майна) №1042, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського MHO Плахою Т.І. 30.05.2008 та зареєстрованим в реєстрі за №5002 (із змінами та доповненнями, внесеними договором №1 від 23.05.2009 про внесення змін до договору іпотеки №1042 від 30.05.2008, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського MHO Романій Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за №9601, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Логос" та Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк", право вимоги за яким набуте AT "Дельта Банк" на підставі укладеного ним з Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого 08.12.2011. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2949;

скасування державної реєстрації припинення обтяження на предмет іпотеки (договір іпотеки, (нерухомого майна) №1042, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського MHO Плахою Т.І. 30.05.2008 та зареєстрованим в реєстрі за №5002) - картоплесховища (літ. А-1) загальною площею 2178,2 кв.м., замощення (№1), огорожа (№1) що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Різдвяна (вул. Лазо), буд. 175) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 26674728 від 02.12.2015р., приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Велікової Н.А.

поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження нерухомого майна (заборони на нерухоме майно: картоплесховища (літ. А-1) загальною площею 2178,2 кв.м., замощення (№1), огорожа (№1) що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Різдвяна (вул. Лазо), буд. 175) реєстраційний номер 7295549, вчинений 30.05.2008. приватним нотаріусом Черкаського MHO Плахою Т.І. на підставі Договору іпотеки (нерухомого майна ) № 1042, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського МНО Плахою Т.І. 30.05.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 5002.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.08.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Домініон" та фізичну особу Матіщук Валентину Олександрівну.

В ході розгляду справи представник позивача висловився проти залучення до участі у справі інших осіб в якості співвідповідачів (зокрема, за вимогами про поновлення записів) чи заміни відповідача, а також проти залучення інших третіх осіб та відповідних клопотань суду не подавав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, про що було надано відзив на позов (а.с. 145-155 том 1). Одночасно просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, представником третьої особи Матіщук В.О. було подано суду заперечення проти позову, яким

просить у його задоволенні відмовити через безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ( а.с. 190-202 том 1).

Розглянувши наявні у справі докази в їх сукупності, оцінивши доводи та заперечення учасників судового процесу, судом встановлено наступне:

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 2 березня 2015р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», згідно з яким з 03 березня 2015р. запроваджена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2 жовтня 2015р. прийняте рішення № 181 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В., строком на 2 роки з 5 жовтня 2015р. до 4 жовтня 2017р. включно.

Публікація відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відбулася 08.10.2015 в газеті «Голос України» № 187 (6191).

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 р. № 619 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» на два роки до 04 жовтня 2019 року. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «ДЕЛЬТА БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активам Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 04 жовтня 2019 року

Згідно з частиною четвертою статті 110 ЦК України особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Так, відповідно до статті 77 Закону «Про банку і банківську діяльність», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку, набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 4452-УІ від 23.02.2012, який набрав чинності 21.09.2012 (далі - Закон). Даний Закон -є спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства під час тимчасової адміністрації та ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною третьою ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до частини восьмої Перехідних Положень зазначеного Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, здійснює повноваження управління банку.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду, серед іншого, діє без довіреності від імені банку, що ліквідується.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30.05.2008 між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі -Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Логос" (далі - Позичальник, відповідач по справі) укладено кредитний договір № 11354266000 (а.с. 37-44 том 1) у відповідності до якого Банк зобов`язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов`язався прийняти і належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту, що дорівнює 300 000,00 (триста тисяч доларів США) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1455600,00 (один мільйон чотириста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок за курсом Національного банку України на день укладення договору ( п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше "27" травня 2011 року , якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору.

За користування кредитними коштами з "30" травня 2008 року по "29 серпня 2008 року процентна ставка встановлюється в розмірі 14,5 % річних ( п. 1.3.1. кредитного договору).

У забезпечення виконання зобов`язань Постачальника за даним Договором Банком прийнято:

- заставу нерухомості (основних фондів), а саме нежитлова будівля, що належить ТОВ "Торговий дім "Логос" та знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 175, згідно договору іпотеки № 1042 від 30.05.20108;

- порука Матіщук Валентини Олексіївни , згідно договору поруки № 208129 від 30.05.2008 ( п. 2.1. кредитного договору).

Додатковою угодою № б/н від 05.09.2008 (а.с. 48 том 1) сторони домовились про встановлення з "01" вересня 2008 року за використання кредитних коштів процентної ставки у розмірі 14,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов Договору. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процента ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Додатковою угодою № 1 до Кредитного договору від 18.02.2009 ( а.с. 49 том 1) сторони домовились про зміну кінцевого терміну повернення кредиту за Договором і Позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 27 травня 2013 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору.

Сторонами змінено графік погашення кредиту за договором, додатково врегульовано процедуру сплати відсотків та остаточний розрахунок за ними.

25.09.2009 між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 (а.с. 53 том 1) Сторони домовились що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11354266000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме №11354266003 (далі - Реєстраційний номер Договору). Також змінено графік погашення боргу по кредиту та перенесено строки виконання зобов`язань Позичальника зі сплати процентів за Договором.

13.05.2008 між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - Іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" (далі -Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 1042 (а.с. 56-59 том 1), у відповідності до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки): нежитлова будівля, а саме картоплесховище (літ. А-1) загальною площею 2178,2 кв.м., замощення (№1), огорожа (№1), що знаходиться за адресою місто Черкаси, вулиця Різдвяна (вул.Лазо), буд. 175 (сто сімдесят п`ять) та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу б/н від „20" червня 2000р., посвідчений сторонами, та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 4440774 та записано в реєстраційну книгу за №10, номер запису 1493, і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на Предмет іпотеки.

Загальна площа Предмета іпотеки становить 2178,2 кв.м. Повна характеристика Предмету іпотеки зазначена в технічному паспорті . Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 9700,00 кв.м. Правомірність користування земельною ділянкою підтверджується договором оренди земельної ділянки від 19.01.2004, зареєстрованого у Черкаській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що зроблено запис 20 січня 2004 року за № 596, цільове призначення - земля промисловості (п. 1.1. договору іпотеки).

Ринкова вартість Предмету іпотеки, згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності становить 4270000,00 ( чотири мільйони двісті сімдесят тисяч) гривень (п. 1.2. договору іпотеки).

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

Позивач доводить, що укладений Договір відступлення прав вимоги від 08.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Домініон" є нікчемним в силу положень ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

Зазначений у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перелік підстав нікчемності правочинів (у тому числі договорів) є вичерпним, зокрема правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо:

п. 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

п. 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

п. 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

п. 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

п. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), однак на думку позивача ця заміна відбулася з порушенням закону та майнових прав банку.

Позивач свої доводи обґрунтовує наступним:

08.12.2014 між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - Первісний Кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" (далі - Новий Кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 62-63 том 1), у відповідності до якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов`язань товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Логос» ) (далі - Боржник) за кредитним договором № 11354266000 від 30 травня 2008 року, із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою № б/н від 05 вересня 2008 року до кредитного договору № 11354266000 від 30 травня 2008 року, додатковою угодою № 1 від 18 лютого 2009 року до кредитного договору № 11354266000 від 30 травня 2008 року, додаткового угодою № 2 від 31 березня 2009 року до кредитного договору № 11354266000 від 30 травня 2008 року, додатковою угодою № 3 від 25 вересня 2009 року до кредитного договору № 11354266000 від 30 травня 2008 року ( далі - Основний договір). Сторонами погоджено що правами вимоги, що передаються є вимоги щодо:

- повернення заборгованості за кредитом в розмірі 3 874 458,60 грн. ;

- повернення заборгованості за процентами в розмірі 4 539 577,90 грн.;

- повернення заборгованості за комісією за кредитом в розмірі 5 788,66 грн.

Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором станом на 08.12.2014 складає 8 419 825,16 грн. (вісім мільйонів чотириста дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять п`ять ) гривень 16 копійок ( п. 1.1. договору відступлення) .

Відповідно до п. 1.4 Договору відступлення Сторони домовились, що загальна ціна відступлення права вимоги за Основним договором підлягає сплаті Новим кредитором на користь Первісного кредитора становить 1 300 000,00 грн.

В п. 1.5 Договору відступлення сторони домовились, що Новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь Первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за Основним договором в наступному порядку:

- 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч ) гривень 00 коп. - в день укладення цього договору;

- 100 000,00 грн. (сто тисяч ) гривень 00 коп. - не пізніше "20" грудня 2014 року;

- 100 000,00 грн. (сто тисяч ) гривень 00 коп. - не пізніше "20" січня 2015 року;

- 100 000,00 грн. (сто тисяч ) гривень 00 коп. - не пізніше "20" лютого 2015 року;

- 100 000,00 грн. (сто тисяч ) гривень 00 коп. - не пізніше "20" березня 2014 року;

- 100 000,00 грн. (сто тисяч ) гривень 00 коп. - не пізніше "20" квітня 2014 року.

Разом із правом вимоги виконання кредитних зобов`язань до Нового кредитора переходять і права вимоги за договорами, що забезпечують виконання зобов`язання, а саме:

- права Іпотекодеражтеля, що виникають і договору іпотеки № 1042 від 30.05.2018 ;

- права Кредитора, що виникають з договору поруки № 208129 від 30.05.2008 (п. 1.2. Договору).

На виконання умов вказаного Договору між ПАТ "Дельта Банк " та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" 27.02.2015 підписано акт прийому - передачі документів до Договору купівлі - продажу права вимоги (а.с. 64), яким підтверджується дійсність та наявність прав грошових вимог до Боржників, а саме ТОВ "ТД "Логос".

З приводу даного документу судом у представників сторін відібрано усні пояснення та з`ясовано, що між позивачем та відповідачем немає спору з приводу того, що датою акту слід вважати 27.02.2015 року, а не 27.02.2014 бо Договір відступлення права вимоги підписано лише 08.12.2014. Також в акті Договір названо Договором купівлі-продажу права вимоги, який насправді є Договором про відступлення права вимоги, однак сторони визнають, що цей Акт складено саме щодо Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 і іншого Договору саме з назвою "Договір купівлі-продажу права вимоги від 08.12.2014" сторони не укладали.

Протоколом № 49 від 11.08.2015 (а.с. 65-68 том 1) засідання комісії ПАТ "Дельта Банк" який затверджено Уповноваженою особою ФГВФО з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 67 від 11.03.2015, було вирішено затвердити результати перевірки та віднести до нікчемних у розумінні п. 1, 2, 3, 4 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" Договір про відступлення права вимоги від 08.12.2014, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В., та зареєстрований у реєстрі за № 1317, який був укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" .

Комісія прийшла до висновків, що уклавши спірний договір Банк фактично відмовився від власних майнових вимог. Різниця між відступленою майновою вимогою (8419825,62 грн.) та ціною відступлення (1300000,00 грн.) яку отримає Банк, відрізняється на 85% і є фактичною відмовою банку від власних майнових вимог. Такі відступлення призводять до неплатоспроможності банку, при тому що Новому кредитору ФК Домініон надаються непередбачені законодавством переваги, як окремому кредитору. Такий договір також порушує обмеження, встановленні для ПАТ "Дельта Банк" постановою правління НБУ № 692/БТ від 30.10.2014, зокрема щодо зміни параметрів обтяжень забезпечення.

Як зазначає позивач, на час укладення та виконання Договору відступлення права вимоги існували обмеження у діяльності Банку, встановлені Національним регулятором на підставі постанов правління № 348/БТ від 12.06.2014, № 560/БТ від 11.09.2014 та № 692/БТ від 30.10.2014.

26.08.2015 позивачем на адреси ТОВ "ТД "Логос", ТОВ "Фінансова компанія "Домінінон" та приватному нотаріусу Літвінову А.В. направлені повідомлення про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 ( а.с. 69-74 том 1).

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач вказує на те, що такий правочин є нікчемними, тобто таким, недійсність якого встановлена приписами ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і визнання його недійсним не вимагається.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам.

Судом встановлено відсутність судових рішень про незаконність висновків комісії ПАТ "Дельта Банк" від 11.08.2015 про нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014, хоча відповідач і третя особа ФОП Матіщук В. О. намагалися в судовому порядку довести правомірність набуття своїх прав на відступлені банком права вимоги по цьому договору.

Нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 станом на сьогодні встановлена постановою від 10.11.2015 Київського апеляційного господарського суду при розгляді справи № 925/1240/13.

08.12.2014 року між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та громадянкою Матіщук В.О. також укладено подальший Договір про відступлення права вимоги (а.с. 107 том 1) за кредитним договором № 11354266000 від 30 травня 2008 року, із змінами та доповненнями. Цими Сторонами погоджено що правами вимоги, що передаються Новому кредитору, є вимоги щодо:

- повернення заборгованості за кредитом в розмірі 3 874 458,60 грн. ;

- повернення заборгованості за процентами в розмірі 4 539 577,90 грн.;

- повернення заборгованості з комісії за кредитом в розмірі 5 788,66 грн. Всього загальна сума вимог, які відступаються, складає 8 419 825,16 грн.

За результатами цього правочину було скасовано за ПАТ "Дельта Банк" обтяження на предмет іпотеки у Державних реєстрах, що доводиться наданою суду позивачем Інформацією з ДР речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 02.12.2015 року (а.с. 75-79), що не заперечується відповідачем.

Отже, якщо відповідачем та третьою особою Матіщук В.А. , як Новими кредиторами, станом на час вирішення спору не вдалося спростувати судовими рішеннями висновки комісії ПАТ "Дельта Банк" та висновки суду про нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 у справі № 925/1240/13, то втрата позивачем статусу кредитора та іпотекодержателя за вимогами, що випливають із кредитного договору № 11354266000 від 30 травня 2008 року, із змінами та доповненнями та із договору іпотеки № 1042 від 30.05.2008 року є неправомірною та підлягає відновленню з часу, коли ця реєстрація за ПАТ "Дельта Банк" була вчинена як первинна.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з цього суд погоджується із позицією позивача про наявність правових підстав для відновлення його прав як кредитора та іпотекодержателя шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав ПАТ "Дельта Банк" тими способами, які вказані у прохальній частині позовної заяви, оскільки вони призводять до реального відновлення порушеного права.

Однак суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що за заявленою позовною вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину позивач пропустив строк позовної давності і у позові слід відмовити саме з цієї підстави (клопотання а.с. 234-235 том2).

При цьому суд виходить з такого:

У відповідності до ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

За правилами ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, якщо суд встановить відсутність порушеного права, у позові слід відмовити з цієї підстави, а якщо порушене право доведено і строк позовної давності пропущено, то воно підлягає захисту лише за умови поважності такого пропуску.

За умовами договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 встановлено, зокрема, такі обов`язки для сторін договору:

- Новий кредитор сплачує Первісному кредитору ціну відступлення права вимоги в такому порядку: 800 000,00 грн. в день укладення договору; і 5 платежів по 100 000,00 грн. кожний до 20 числа кожного місця з грудня 2014 по квітень 2015 включно (п. 1.5.).

- Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги виконання зобов`язання боржником, а саме: оригінал основного (кредитного) договору, оригінали договорів, що забезпечують виконання основного зобов`язання боржника за основним договором, протягом 5 робочих днів з моменту повної сплати ціни відступлення. Передача вказаних документів оформлюється Актом прийому-передачі, що підписується повноважними представникам сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 27.02.2015 року саме на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 ПАТ "Дельта Банк" передав, а ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" прийняв документи, якими підтверджується дійсність та наявність прав грошових вимог до боржників (а.с. 64 том 1). Сторонами засвідчено, що за цим Актом документація передана на користь ТОВ "ФК "Домініон" повістю та відповідно до умов Договору від 08.12.2014, зауважень щодо якості та кількості документів немає.

Зобов`язання по передачі документів прямо передбачено пунктом 3.1. Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 року для позивача у справі, як для Первісного кредитора і є частиною дій, які вчиняються сторонами на виконання Договору.

Тому суд відхиляє доводи представник позивача про те, що доказом виконання Договору про відступлення права вимоги може бути лише сплата коштів за цим договором з боку ТОВ "Фінансова компанія "Домініон".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 ТОВ "ФК "Домініон" сплатив на користь ПАТ "Дельта Банк" ціну відступлення, що підтверджується копіями меморіальних ордерів на суми 800 000,00 грн. № 15 від 08.12.2014 року; 100 000,00 грн. № 18 від 10.12.2014 року; 194 700,00 грн. № 99899040 від 16.12.2014 року; 78 000,00 грн. № 4751887 від 23.01.2015 року; 194700,00 грн. № 99899040 від 16.12.2014 року; 78 000,00 грн. № 4751807 від 23.01.2015 року; 127300,00 грн. № 8 від 18.02.2015 (а.с. 117-121 том 3).

Довідкою від 30.12.2014 (а.с. 123 том 3) ПАТ "Дельта Банк" підтверджує, що на підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 ТОВ "ФК "Домініон" здійснив наступні оплати на користь АТ "Дельта Банк" -- 09.12.2014 року 800 000,00 грн.; 12.12.2014 року 100 000,00 грн.; 16.12.2014 року - 197 700,00 грн.

Суд відхиляє заперечення представник позивача про те, що сплата цих коштів на користь банку була неналежною, оскільки вона не проведена через коррахунки комерційного банку у НБУ. Банк доводить, що це суперечило постанові Правління НБУ від 11.09.2014 № 560/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Дельта Банк" шляхом призначення куратора, якою було заборонено позивачу використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки, і зобов`язано позивача здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.

Позивач не надав доказів недостатності коштів на коррахунку банку для фактичного здійснення платежів, які сплачував ТОВ "ФК "Домініон" на користь ПАТ "Дельта Банк" на виконання Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 за період грудня 2014-лютого 2015.

При цьому відповідач слушно зауважує, що позивач не надав заперечень та доказів проти того, що в цей же період на рахунок ТОВ "ФК "Домініон" у ПАТ "Дельта Банк" від наступного Нового кредитора Матіщук В .О. надходили грошові кошти в якості проведення розрахунку за договором про відступлення права вимоги від 08.12.2014 (а.с. 136-141). Отже коррахунок банку-позивача у вказаний період не був позбавлений грошових коштів для проведення платежів.

Згідно п3) ч. 3 затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 року N 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року N 56) Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку, філії іноземного банку для здійснення міжбанківських переказів.

Як вбачається із реквізитів сторін Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014, копій платіжного доручення № 4 від 15.12.2014, меморіальних ордерів на сплату коштів (а.с. 117-122 том 3) ТОВ "ФК "Домініон" має поточний рахунок у ПАТ "Дельта Банк", з якого цим товариством і проводилося перерахування коштів (як ціни відступлення права вимоги) на виконання умов вказаного договору на користь цього ж банку. Тобто перерахування платежів в середині однієї банківської установи не повинно потребувати використання кореспондентського рахунку.

Однак позивач доводить, що згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженої Постановою правління НБУ від 17.06.2004 № 280 за дебетом балансового рахунку 1200 кореспондентський рахунок банку в НБУ проводяться суми коштів, які надходять на користь банку та його клієнтів.

Постанову Правління НБУ від 11.09.2014 № 560/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Дельта Банк" з вимогами обов`язкового використання корахунку НБУ в діяльності ПАТ "Дельта Банк", на яку посилається позивач, до справи не було додано.

Однак представник банку визнає, що кошти, які ТОВ "ФК "Домініон" сплачував на користь банку як ціну відступлення права вимоги, дійсно списані із поточного рахунку вказаного товариства і йому повернуті не були. А це повинно бути зроблено, якщо банк вважає, що ці платежі були помилково чи неналежно виконані ним щоб бути завершеними і прийнятими як виконання зобов`язання (п. 2.38 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22).

Тому суд вважає, що в справі маються належні докази про те, що договір про відступлення права вимоги від 08.12.2014 почав виконуватися з боку ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" в день його укладення шляхом сплати першого належного платежу в сумі 800 000,00 грн., які прийняв позивач. З боку позивача, якщо навіть банк не прийняв би платежі від вказаного Нового кредитора, цей Договір був виконаний за зобов`язаннями банку по договору, принаймі з дати складення цими сторонами Акту прийому-передачі документів, що засвідчують права грошових вимог від 27.02.2015 року (а.с. 64 том 1).

Позивач звернувся із позовом до суду в даній справі 21.06.2016 шляхом направлення позовної заяви поштовим зв`язком, яка була зареєстрована судом 23.06.2018.

Отже, навіть за датою Акту прийому-передачі документів що засвідчують права грошових вимог від 27.02.2015 року, який є доказом виконання п. 3.1. Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 з боку обох сторін, строк позовної давності для застосування наслідків нікчемності правочину у позивача є пропущеним.

Натомість позивач вважає, що позовна давність не пропущена, оскільки про припинення запису про іпотеку банку стало відомо лише 20.06.2018 (заперечення а.с. 30 том 3) тому доказів поважності причин її пропуску не подає.

Суд відхиляє дані доводи, оскільки за загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Однак частиною 3 цієї норми встановлено спеціальне правило про те, що перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається саме від дня, коли почалося його виконання.

Тому обставина ознайомлення позивача із фактом припинення запису про іпотеку у державному реєстрі в даному випадку не має значення. Крім того, інформація з Державних реєстрів є відкритою і невчасне ознайомлення із змінами в записах є ризиком діяльності кожного суб`єкта, якого стосується ця інформація.

Отже за наслідками пропуску строку позовної давності для пред`явлення позову про застосування наслідків нікчемного правочину, а саме Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 між ПАТ "Дельта БАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон", позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до статті 129 ГПК України, при відмові у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 09 червня 2019

Суддя Н.М. Спаських