Ухвала суду № 82371193, 13.06.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"13" червня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/1791/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши матеріали

за заявою Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, ідентифікаційний код 14308894) про стягнення 164098,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області із заявою з майновими вимогами до боржника - Харківського державного авіаційного виробничого підприємства у справі №922/5397/13 про банкрутство юридичної особи, щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 38908,00грн. та компенсації за затримку на тридцять місяців остаточного розрахунку із звільненим працівником в розмірі 125190,00 грн.

Свої майнові вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що позивач працював на заводі Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та 14.11.2016 була звільнена. Однак, при звільненні відповідач порушив термін розрахунку та не провів остаточний розрахунок всіх належних їй сум у строки, передбачені ст.116 КЗпП України.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 для розгляду заяви про майнові вимоги до боржника ОСОБА_2 у справі №922/5397/13 про банкрутство юридичної особи було визначено суддю Чистякову І.О.

Дослідивши заяву із майновими вимогами до боржника та додані до неї документи, суддя Чистякова І.О., з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді заяви ОСОБА_2 з майновими вимогами до боржника, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України унормовано питання щодо відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. За наявності зазначеної підстави суддя зобов`язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 38 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

В господарському суді Харківської області запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ, в тому числі окрему категорію з розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно з п. 2.3.20. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішеннями Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями) автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Відповідно до п. 2.3.10. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішеннями Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями) збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.

Згідно рішення зборів суддів господарського суду Харківської області від 31.05.2019 №3-2/2019 було затверджено та введено в дію з 03 червня 2019 року нову редакцію Спеціалізації суддів Господарського суду Харківської області з розгляду конкретних категорій справ.

Пунктом 1.1. Додатку до рішення зборів суддів господарського суду Харківської області №3-2/2019 від 31.05.2019 визначено спеціалізацію з розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом наступним суддям: Дзюбі О.А., Казарцевій В.В., Кононовій О.В., Міньковському С.В., Савченко А.А., Спиридоновій Н.О. (з дати зарахування її до штату господарського суду Харківської області), Усатому В.О. та Яризько В.О .

Пунктом 1.2. Додатку до рішення зборів суддів господарського суду Харківської області №3-2/2019 від 31.05.2019 визначено спеціалізацію щодо розгляду спорів між господарюючим суб`єктами та з інших підстав (загальна спеціалізація), зокрема судді Чистяковій І.О.

Отже, судді Чистяковій І.О. не визначено спеціалізацію з розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Крім того, рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області №3-1/2019 від 31.05.2019 внесено зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області, затверджених рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016 (зі змінами, внесеними рішеннями зборів суддів № 8-2/2016 від 16.05.2016, № 9-2/2016 від 02.12.2016, № 2-2/2017 від 20.07.2017, № 3-3/2017 від 13.04.2017, № 6-3/2017 від 14.11.2017, № 5-2/2018 від 22.11.2018), зокрема у п.7.4. Засад, та викладено його у наступній редакції: "Всі позовні заяви або заяви про видачу судового наказу (наказне провадження), що надходять до господарського суду Харківської області до боржника, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство або подані боржником розподіляються автоматизованою системою документообігу між суддями загальної спеціалізації".

В провадженні колегії суддів господарського суду Харківської області (головуючий суддя - Усатий В.О., судді господарського суду Харківської області: Міньковський С.В., Яризько В.О.) перебуває справа №922/5397/13 про визнання Харківського державного авіаційного виробничого підприємства банкрутом.

По цій справі 10.06.2019 надійшла заява ОСОБА_2 з майновими вимогами до боржника (вх.1791/19), яка за своєю формою та змістом не є позовною заявою, а подана по справі №922/5397/13.

Отже, вказана заява не підлягає розподілу автоматизованою системою документообігу між суддями загальної спеціалізації.

Законом України "Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", з огляду на приписи ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесу здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватись нормами зазначених документів, ратифікованих законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Проте, суд враховує, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням сталої практики Європейського суду з прав людини, з метою уникнення сумніву в учасників справи у неупередженості судді Чистякової І.О., а також порушення порядку визначення судді для розгляду справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_2 із майновими вимогами до боржника Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_2 із майновими вимогами до боржника Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 38908,00грн. та компенсації за затримку на тридцять місяців остаточного розрахунку із звільненим працівником в розмірі 125190,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 13.06.2019.

Суддя І.О. Чистякова