Рішення № 82371009, 13.06.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 р. Справа № 917/441/19

Суддя Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Приватного підприємство "Інтеб-Пласт", провулок Героїв Бреста, 52, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 36805047

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Вячеслава Чорновола (Куйбишева), 22-а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 32017261

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява Приватного підприємство "Інтеб-Пласт" до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" про стягнення грошових коштів у сумі 161 144,80 грн., з них основний борг за договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 2/04-18 від 02.04.2018 р. у розмірі 148 775,84 грн., 3% річних у розмірі 3 094,00 грн. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 9 274,96 грн.

Позивач просить позов задовольнити мотивуючи тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) №2/04-18 від 02.04.2018 року (договір).

21.03.2019 року Господарським судом Полтавської області було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Суд ухвалив розглядати справу у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

09.04.2019 року від відповідача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву № 01-18/65-4 від 05.04.2019 р. (вх. № 3612), де відповідач вимоги щодо сплати 3% річних на суму 3 094,00 грн. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 9 274,96 грн. вважає незаконним та необґрунтованим.

11.04.2019 року від позивача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшла відповідь на відзив № 09/04-1 від 09.04.2019 року (вх. № 3746), в якому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

16.04.2019 року від відповідача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання (вх. № 3919) про відкладення розгляду справи для можливості надання заперечень на відповідь на відзив.

16.04.2019 року ухвалою Господарського суду Полтавської області відкладено розгляд справи на 21.05.2019 року на 10 год.00 хв., так як суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання часу подати заперечення на відзив відповідача.

21.05.2019 року від відповідача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшло заперечення № 01-18/91-7 від 16.05.2019 року (вх. № 5239), відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 3 094,00 грн., та інфляційне збільшення боргу у розмірі 9 274,96 грн.

21.05.2019 року у зв`язку з лікарняним судді ОСОБА_1 . розгляд справи в Господарському суді Полтавської області не відбувся про що зазначено в ухвалі суду від 28.05.2019 року і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2019 року на 10 год. 00 хв. , де визнано явку сторін не обов`язковою.

Сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання про що містяться докази в матеріалах справи, а саме повідомлення про вручення ухвал.

Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на неявку сторін справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

02.04.2018 року між приватним підприємством "Інтеб-Пласт" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 2/04-18 (а.с. 44-46, договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник (позивач) зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця (відповідача), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступні товари: Код ДК 021:2015 44113610-4 Бітум (Бітум БНД 60/90(70/100) ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (п. 1.1 Договору);

- найменування (номенклатура, асортимент) Товару бітум БНД 60/90 (70/100).

Остаточна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається відповідно до заявок Покупця, оформлених згідно вимог цього Договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власним господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку Товару та не зобов`язаний замовляти Товар на всю суму, визначену Сторонами як ціна Договору. (п. 1.2 Договору);

- ціна цього Договору становить 782 000,00 грн. з врахуванням ПДВ (п. 3.1 Договору);

- ціна за одиницю Товару: 15 640,00 грн/тн з ПДВ. (п. 3.6 Договору);

- розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом: оплати Покупцем рахунку Постачальника за умови отримання від нього документів, зазначених у пункті 4.2 Договору, проте у будь-якому випадку після отримання Покупцем повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі. (п. 4.1 Договору);

- рахунок приймається до оплати при отриманні Товару та всіх документів, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду Товару чинним законодавством строки (п. 4.2 Договору);

- сторони засвідчили, що Покупець зобов`язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар протягам 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в п. 4.1, 4.2 цього Договору (п. 4.3 Договору);

- Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP (склад покупця, транспортні витрати за рахунок постачальника). На поставку кожної наступної партії Товару Покупець надає Постачальнику письмову заявку. Постачальник розглядає заявку Покупця в 2 денний строк та акцептує її або надає Покупцю обґрунтовані заперечення у письмовій формі. (п. 5.1 Договору);

- адреса місця постачання місце Товарів за Договором визначається згідно з заявками Покупця (п. 5.1 Договору);

- після передачі Товару га виконання обов`язку з його поставки уповноважена Покупцем особа підписує видаткові накладні на Товар та передає їх Постачальнику (п. 5.3 Договору);

- датою передачі Товару від Постачальника Покупцю вважається дата підписання видаткової накладної або товарно-транспортної накладної на Товар, що засвідчує реальне отримання Товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені Сторонами на виконання умов Договору (з боку Покупця уповноважені особи філії «Полтавський райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», відповідальні за отримання Товару та підписання первинних бухгалтерських документів, діють на підставі довіреності, про що зазначено у видаткових накладних, доданих до позовної заяви) (п. 5.4 Договору);

- Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар (пп. 6.1.1 Договору);

- Покупець зобов`язаний належним чином виконувати умови Договору (пп. 6.1.3 Договору);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1 Договору);

- порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (пп. 7.3.1 Договору);

- закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.3 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було передано у власність відповідача товару на загальну суму 678 775,84 грн.

Факт поставки підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами:

- видаткова накладна № 10 від 05.04.2018 р. номенклатура поставки товару бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90 (з доставкою м. Кременчук с. Мачухи - 112 км) на суму 334 383,12 грн. (сума ПДВ - 55 730,52 грн.),

- рахунок № 05/04 від 05.04.2018 р. на суму 334 383,12 грн.;

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 05/04 від 05.04.2018 р.

Враховуючи, що будь-яких претензій щодо неналежної якості Товару або порушення стоків поставки Товару відповідно до умов Договору та чинного законодавства з боку відповідача не надходило, а Покупець прийняв весь Товар, поставлений позивачем, що підтверджується доданими до заяви документами. Заявник вважається таким, що виконав всі умови Договору.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати в повному обсязі не виконав, оплату провів лише частково і станом на 08.02.2019 року за ним рахується заборгованість у розмірі 148 775,84 грн.

Таким чином, позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 161 144,80 грн. заборгованості, з них основний борг за договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 2/04-18 від 02.04.2018 р. у розмірі 148 775,84 грн., 3% річних у розмірі 3 094,00 грн. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 9 274,96 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар, заборгованість останнього складає 148 775,84 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 148 775,84 грн. основного боргу за отриманий товар підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. Передбачена законами України відповідальність застосовується з врахуванням положень цього Договору.

Пунктом 7.3.8. Договору передбачено, що неустойка встановлена цим договором для покупця є виключною. В разі порушення Покупцем умов договору, винна Сторона зобов`язана сплатити на користь іншої Сторони (на вимогу останньої) неустойку (штраф, пеню) передбачену цим Договором, без відшкодування збитків

У пункті 7.3.12. Договору сторони узгодили, що нарахування будь-яких сум, щодо відповідальності Замовника за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов`язання.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 3% річних у розмірі 3 094,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 9 274,96 грн. (розрахунок додається до позовної заяви).

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 094,00 грн. 3% річних за період з 05.07.2018 р. по 15.03.2019 р. та 9 274,96 грн. інфляційних нарахувань за період з липня 2018 р. по березень 2019 р., суд визнає його правильним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок залучено до матеріалів).

Судом критично оцінюються доводи відповідача, що відповідно до п. 7.3.12, п.7.3.13 Договору нарахування інфляційних та відсотків річних повинне бути припинене через місяць після порушення відповідачем грошового зобов`язання, оскільки останні унормовані ст. 625 Цивільного кодексу України та їх нарахування не суперечить умовам укладеного між сторонами Договору.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 148 775,85 грн. основного боргу, 3094,00 грн. - 3% річних, 9 274,96 грн. інфляційних нарахувань підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем частково визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. В. Чорновола, 22-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 32017261) на користь Приватного підприємства "Інтеб Пласт" (провулок Героїв Бреста, 52, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 36805047) - 148 775,84 грн. основного боргу, 3 094 грн. 3% річних, 9 274,96 грн. інфляційних нарахувань та 2 417,18 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.