Ухвала суду № 82370916, 13.06.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відвід судді

м. Суми

13.06.2019 Справа № 920/230/19Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши у порядку ст. 39 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи №920/230/19

за позовом: фізичної особи-підприємця Мачули Віктора Миколайовича

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства «Іскра»,

2. Приватного акціонерного товариства «Іскра Плюс»,

про стягнення 1272932 грн. 81 коп.,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді господарського суду Сумської області Резніченко О.Ю. перебуває справа № 920/230/19 за позовом: Фізичної особи-підприємця Мачули Віктора Миколайовича до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства «Іскра», 2) Приватного акціонерного товариства «Іскра Плюс», про стягнення з першого відповідача як субсидіарного боржника та з другого відповідача як основного боржника 1272932 грн. 81 коп. заборгованості по договору від 15.09.2016 р., укладеному між позивачем та першим відповідачем.

11.06.2019 представник другого відповідача звернувся до суду з заявою від 11.06.2019 про відвід судді Резніченко О.Ю., яку обґрунтовує тим, що у справі 920/369/17 за участю тих самих відповідачів суддя Резніченко О .Ю. вже висловила своє внутрішнє переконання, вирішуючи спір у подібних правовідносинах до даної справи, та підписала судові накази. Крім того, представником позивача в обох справах є адвокат Кучменко С.В., який є чоловіком судді Заєць С.В., яка в свою чергу перебуває із головуючим суддею у даній справі Резніченко О.Ю. у складі однієї судової колегії № 1.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2018, матеріали справи № 920/230/19 для розгляду вищевказаної заяви про відвід були передані на розгляд судді Коваленко О.В.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Судом встановлено, що сторонами по справі № 920/369/17 є позивач - ТОВ «Касіко» та відповідачі: 1. ПАТ «Іскра» та ПАТ «Іскра-Плюс». Рішення в даній справі ухвалено колегіальним складом суду: головуючий суддя Котельницька В.Л., суддя ОСОБА_3, суддя Соп`яненко О.Ю.

У зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.02.2019 № 569/0/15-19 ОСОБА_3 з посади судді господарського суду Сумської області та необхідністю видачі наказів на виконання рішення суду у справі №920/369/17 зазначена справа підлягала повторному автоматичному розподілу, а суддю ОСОБА_3 було замінено на суддю Резніченко О. Ю.

11.03.2019 судом було видано накази по справі, які підписані новим складом суду.

Таким чином, судом встановлено, що під час прийняття рішення у справі №920/369/17 внутрішнє переконання було висловлене колегією суддів у складі: головуючий суддя Котельницька В.Л., суддя ОСОБА_3, суддя Соп`яненко О.Ю., а колегією суддів у складі: Котельницька В.Л., суддя Резніченко О.Ю., суддя Соп`яненко О.Ю. лише було видано накази на виконання рішення, прийнятого іншим складом суду.

Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Судом встановлено, що провадження у справі №920/230/19 було відкрите 11.03.2019 р. і підготовчі засідання, в яких представник відповідача 2 брав участь, неодноразово відкладались.

В той же час, другим відповідачем не доведено, що інформація про перебування судді Заєць С.В. із головуючим суддею у даній справі Резніченко О.Ю. у складі однієї судової колегії заявнику не могла бути відома і стала відома за два дні до подання даної заяви про відвід. Таким чином, відповідачем пропущений строк для заявлення відводу з посиланням на вказану обставину.

Крім того, відповідачем жодними належними та допустимими доказами та аргументами не мотивовано, яким чином перебування в одній судовій колегії може вплинути на суб`єктивний та об`єктивний критерій неупередженості судді Резніченко О.Ю. при розгляді даної справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України, № 21722/11, від 09.01.2013 встановлено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів протилежного. По-друге, трибунал має також бути неупередженим з об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (див. рішення у справі «Кііскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland) (dec.), заява № 26323/95, ECHR 1999/V (витяги)). Згідно з об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands) [GC], заяви №№ 39343/98 et seq., § 191, ECHR 2003-VI)

Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6. має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, «Булут проти Австрії» (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-И, с. 356, п. 31, та «Томан проти Швейцарії» (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-ІІІ, с. 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку про те, що представником відповідача 2 в обґрунтування та на підтвердження обставин, викладених в заяві про відвід судді по справі № 920/230/19, не подано належних доказів, які є підставою для відводу судді, передбачених ст. 35 ГПК України об`єктивних підстав, а викладено лише суб`єктивну думку відповідача щодо упередженості та об`єктивності судді. Крім того, виявивши під час розгляду справи порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, відповідач 2 не позбавлений права викласти свої доводи і заперечення в апеляційній скарзі в межах перегляду справи в порядку апеляційного оскарження провадження в порядку Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді Резніченко О.Ю.

Керуючись ст. ст. 35-39, 232-235 ГПК України, суд

ухвалив:

1. У задоволенні заяви б/н від 11.06.2019 (вх. №4653к) представника відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства «Іскра Плюс» про відвід судді Резніченко О.Ю. у справі №920/230/19 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 13.06.2019 р.

Суддя О.В. Коваленко