Рішення № 82370900, 12.06.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1321/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОБЛТЕПЛО” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3, код ЄДРПОУ 38295616) до відповідача: Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)

про стягнення заборгованості за Договором підряду від 23.05.2018 № ТМО – 148/18 у розмірі 148 288,70 грн., з якої 142 043,34 грн. - сума основного боргу, 4 599,21 грн. - сума інфляційних втрат, 1 646,15 грн. - 3% річних

Представники:

Від позивача – Бобров А.С. (керівник);

Від відповідача – Сурмакова О.А. (адвокат, довіреність від 02.01.2019 № 2).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ОБЛТЕПЛО” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду від 23.05.2018 № ТМО – 148/18 у розмірі 148 288,70 грн., з якої 142 043,34 грн. - сума основної заборгованості, 4 599,21 грн. - сума інфляційних втрат, 1 646,15 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 16.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце проведення судового засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.06.2019.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 530, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 230, 232 Господарського кодексу України обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов Договору підряду від 23.05.2018 № ТМО – 148/18 щодо оплати.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав позов частково. На адресу Господарського суду Одеської області 06.06.2019 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 06.06.2019 № 02-01-01-189 (вх. 11358/19 від 06.06.2019) в якому він визнав позов ТОВ «ОБЛТЕПЛО» частково у сумі 148 234,88 грн. – з якої 142 043,34 грн. – сума основної заборгованості, 4 545,39 грн. інфляційних втрат, 1 646,15 грн. – 3 % річних та просив суд повернути позивачу частину сплаченого судового збору в розмірі 1 111,76 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні 12.06.2019 протокольною ухвалою суд відмовив у прийнятті визнання позову Відповідачем в частині позовної вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 1 110,01 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

23.05.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір підряду № ТМО-148/18 (далі – Договір від 23.05.2018) /а.с. 12-15/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Договору від 23.05.2018 підрядник (Позивач) взяв на себе зобовязання виконати і здати роботи з організації та проведення державної повірки приладів вузла обліку газу на об`єктах КП «Теплопостачання міста Одеси», визначених пунктом 1.2 договору, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити належним чином вартість виконаних робіт. Найменування робіт згідно ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013 «Роботи з організації та проведення державної повірки приладів вузла обліку газу на об`єктах КП «Теплопостачання міста Одеси» за адресою м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 80; вул. Паустовського, 29а; вул. Черняховського 13; просп. Маршала Жукова, 4» (за кодом СРV за ДК 021:2015 – 45310000-3 Електромонтажні роботи). Вартість, характер та об`єми робіт визначаються договірною ціною (Додаток № 1), дефектним актом на проведення державної повірки приладів вузла обліку газу (Додаток № 2), дефектним актом на пусконалагоджувальні роботи (Додаток № 3), підписаними сторонами.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 4.3 Договору від 23.05.2018 ціна договору та відповідно загальна вартість робіт визначається договірною ціною (Додаток № 1) і становить 102 858,97 грн., з урахуванням ПДВ 20 %. Розрахунок за виконані роботи проводиться замовником протягом 15 банківських днів після двостороннього підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, на підставі рахунку, виставленого підрядником. Датою прийняття виконаних підрядником та прийнятих замовником (Відповідачем) робіт є дата піжписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, Довідки про вартість виконаних робіт та витрати по формі КБ-3.

24.09.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до договору підряду № ТМО-148/18 від 23.05.2018 відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема, викласти пункти 1.2, 2.1 в наступній редакції:

«п. 1.2 Договору «Найменування робіт згідно ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013 «Роботи з організації та проведення державної повірки приладів вузла обліку газу на об`єктах КП «Теплопостачання міста Одеси» за адресою м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 80; вул. Паустовського, 29а; вул. Черняховського 13; просп. Маршала Жукова, 4; вул. Недєліна, 80» (за кодом СРV за ДК 021:2015 – 45310000-3 Електромонтажні роботи)»

«п. 2.1 Договору «Ціна договору та відповідно загальна вартість робіт визначається договірною ціною (Додаток № 1) і становить 142 043,34 грн., з урахуванням ПДВ 20 %».

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Позивачем виконані будівельні роботи за Договором від 23.05.2018 на загальну суму 142 043,34 грн., що підтверджуються Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2018 року підписані та скріплені печатками сторін 19.11.2018 /а.с. 25-29, 30/. Тобто відповідно до пункту 2.2 Договору від 23.05.2018 у Відповідача виник обов`язок зі сплати виконаних будівельних робіт до 10.12.2018 включно.

Докази оплати виконаних будівельних робіт в матеріалах справи відсутні. У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні 12.06.2019 представник Відповідача підтвердила відсутність оплати вищевказаної суми боргу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 23.05.2018 складає суму у розмірі 1 646,15 грн., яка розраховується наступним чином.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів142 043,3411.12.2018 - 30.04.20191413 %1 646,15

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, оскільки Відповідач повинен був сплатити вартість виконаних будівельних робіт до 10.12.2018 згідно із умовами Договору від 23.05.2018, нарахування за прострочення оплати за період у грудні який становить менше місяця є неправомірним.

Нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись починаючи з січня 2018 року, тобто місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 23.05.2018 складають суму в розмірі 3 435,38 грн., яка розраховується наступним чином.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.01.2019 - 31.03.2019142 043,341.0243 435,38145 478,72

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 3 435,38 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 1 163,83 грн. (4 599,21 – 3 435,38 = 1 163,83) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 142 043,34 грн. – суми основного боргу, 3 435,38 грн. – суми інфляційних втрат, 1 646,15 грн. - 3 % річних.

Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки Відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу наступним чином:

1 103,38 грн. підлягає поверненню з державного бюджету Позивачу;

1 103,38 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача;

17,50 грн. покладається на Позивача у зв`язку із частковим задоволенням позову.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОБЛТЕПЛО” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3, код ЄДРПОУ 38295616) 142 043,34 грн. (сто сорок дві тисячі сорок три гривні 34 коп.) суму основного боргу, 3 435,38 грн. (три тисячі чотириста тридцять пять гривень 38 коп.) суму інфляційних втрат, 1 646,15 грн. (одна тисяча шістсот сорок шість гривень 15 коп.) суму 3 % річних.

3. Відмовити в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ОБЛТЕПЛО” до Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 1 163,83 грн. (одна тисяча сто шістдесят три гривні 83 коп.).

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ОБЛТЕПЛО” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3, код ЄДРПОУ 38295616) з Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, Казначейство України (ЕАП), р/р 34319206083034, МФО 899998, КБК 22030101) сплачену суму судового збору у розмірі 1 103,38 грн. (одна тисяча сто три гривні 38 коп.), який був зарахований в дохід бюджету за платіжним дорученням від 10.05.2019 № 3005 на суму 2 224,33 грн. (дві тисячі двісті двадцять чотири гривні 33 коп.).

5. Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОБЛТЕПЛО” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3, код ЄДРПОУ 38295616) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 103,38 грн. (одна тисяча сто три гривні 38 коп.).

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.

Повне рішення складено 13 червня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов