Рішення № 82370289, 28.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2019Справа № 910/24216/16

За позовом Благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД";

до GILEAD SCIENCES, INC. (US) (ГІЛІАД САЙЄНСІЗ, ІНК.(US)) ( відповідач 1);

Державна служба інтелектуальної власності України (відповідач 2);

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (відповідач 3);

про визнання недійсним патенту України №75889 та зобов`язання вчинити дії,

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Мамонтова В. В., довіреність № б/н від 16.03.18;

Від відповідача 1: Столяренко О. В., довіреність № б/н від 22.05.17;

Від відповідача 2: не з`явилися;

Від відповідача 3: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Благодійна організація "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (далі - Організація) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним патенту України №75889 на винахід "Проліки аналогів фосфонатнуклеотиду, спосіб їх селекції та одержання", власником якого є GILEAD SCIENCES , INC. (US) (ГІЛІАД САЙЄНСІЗ, ІНК.(US); далі - Компанія);

- зобов`язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості щодо визнання недійсним патенту України №75889 на винахід;

- зобов`язання Служби опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсним патенту України №75889 на винахід.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2016 порушено провадження у справі; розгляд призначено на 26.06.2017; для належного повідомлення Компанії про розгляд справи зобов`язано Організацію подати суду в строк до 20.01.2017 належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали господарського суду міста Києва від 30.12.2016 у трьох примірниках та позовної заяви з додатками у трьох примірниках; ухвалено надіслати копії ухвали господарського суду міста Києва від 30.12.2016 англійською мовою, а також позовної заяви з доданими до неї документами англійською мовою для Компанії в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, через Департамент юстиції США (950, Pennsylvania Avenue, NW Washington, DC 20530), а також безпосередньо Компанії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 провадження у справі № 910/24216/16 зупинено у зв`язку зі зверненням Господарського суду міста Києва із судовим дорученням про надання правової допомоги до Департаменту юстиції США для вручення судових документів на території США.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року № 05-23/1894 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2017 року, справа № 910/24216/16 передана для розгляду судді Мандриченку О. В. у зв`язку з закінченням повноважень у судді Марченко О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 року справу № 910/24216/16 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 06.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 залучено до участі у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в якості іншого відповідача; продовжено строк розгляду спору.

У судових засіданнях 07.09.2017 р. та 28.09.2017 р. оголошувалась перерва у справі відповідно до ч.3 ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 р. у справі призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 14.02.2019 року.

До початку підготовчому засіданні 26.02.2018 року представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 року у прийнятті заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду відмовлено.

Через відділ діловодства суду 26.02.2019 р. та 15.03.2019 р. від представника позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справ письмових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. (п. 4 ст. 80 ГПК України)

Згідно з п. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Розглянувши клопотання позивача про долучення доказів від 26.02.2019 р. та від 15.03.2019, суд не приймає їх до розгляду з огляду на пропущення позивачем строків на їх подання та необгрунтування неможливості їх подання у строк з причин, що не залежали від нього.

Через відділ діловодства суду 15.03.2019 року представником позивача подано клопотання про призначення повторної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності. Мотиви проведення повторної судової експертизи по суті зводяться до непогодження позивача із висновком експертів № 262/17 від 14.12.2018 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

За наслідками розгляду заявленого клопотання судом відмовлено в його задоволенні, оскільки наявний у справі висновок експертів № 262/17 від 14.12.2018 р., за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений кваліфікованими судовими експертами, яких було попереджено про кримінальну відповідальність, та визнано судом належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

Також слід зазначити, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення повторної судової експертизи в даній справі з визначенням кола питань, які вже вирішені, є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу № 910/24216/16 до судового розгляду по суті на 11.04.2019.

У судовому засіданні 11.04.2019 та 07.05.2019 оголошувалась перерва у слуханні справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2019 р. позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 28.05.2019 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач 2 та відповідач 3 у судове засідання 28.03.2019 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача 2 та відповідача 3 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Компанія ГІЛІАД САЙЄНСІЗ, ІНК. (US) (GILEAD SCIENCES, INC. (US)) є юридичною особою за законодавством Сполучених Штатів Америки, якій належать майнові права інтелектуальної власності на винахід, що засвідчується патентом України № 75889 від 15.06.2006 року, назва винаходу - «ПРОЛІКИ АНАЛОГІВ ФОСФОНАТНУКЛЕОТИДУ, СПОСІБ ЇХ СЕЛЕКЦІЇ ТА ОДЕРЖАННЯ» (надалі - «Винахід»).

Патент України №75889 було видано за заявкою № 2003021482 від 20.07.2001 року, про що 15.06.2006 року в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 6 здійснено публікацію відомостей.

Позивач обгрунтовуючі свої вимоги у позовній заяві зазначає, що винахід за патентом України №75889 за всіма пунктами формули не відповідає умовам патентоздатності, визначеним у ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Окрім цього, винахід, охарактеризований в п. п. 21, 24 та 26 формули до Патенту №75889 містить ознаки, яких не було у поданій заявці.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи.

Згідно з ч. 1 ст. 459 Цивільного кодексу України винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. (ст.462 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 р. у справі було призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення експертів поставлено наступні запитання:

- Чи відповідає винахід за патентом України № 75889 "ПРОЛІКИ АНАЛОГІВ ФОСФОНАТНУКЛЕОТИДУ, СПОСІБ ЇХ СЕЛЕКЦІЇ ТА ОДЕРЖАННЯ" умовам патентоздатності?

- Чи містять матеріали заявки № 2003021482 за патентом України № 75889 відомості, відмінні від тих, що були в матеріалах заявки №2003021482 на дату її подання?

Як вбачається з висновку № 262/17, складеного за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 14 грудня 2018 року, судовими експертами було встановлено наступне:

1. Винахід за патентом України № 75889 «Проліки аналогів фосфонатнуклеотпду, спосіб їх селекції та одержання» відповідає усім умовам патентоздатності.

2. Формула винаходу за патентом України № 75889 не містить ознак, яких не було в поданій заявці № 2003021482.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Оцінюючи висновок експертів № 262/17 за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 14.12.2018 року, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У висновку зазначено, що відповідно до вимог частини 5 статті 101 ГПК України експерти обізнані про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України, а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до суду.

Висновок експертів № 262/17 від 14.12.2018 року складений кваліфікованими судовими експертами у складі: Чабанець Т.М., Фоя О.А. та Оцалюк В.М., які є атестованими судовими експертами з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 "Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями".

За таких обставин висновок експертів № 262/17 за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 14.12.2018 року приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено, що на дату подання заявки № 2003021482 на видачу патенту № 75889 на винахід "ПРОЛІКИ АНАЛОГІВ ФОСФОНАТНУКЛЕОТИДУ, СПОСІБ ЇХ СЕЛЕКЦІЇ ТА ОДЕРЖАННЯ», останній не відповідав умовам надання правової охорони, встановленим ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (критерію "новизна", "винахідницький рівень" та "промисловій придатності").

За змістом приписів п. а) ч.1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" при визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

За недоведеності позивачем обставин невідповідності винаходу " ПРОЛІКИ АНАЛОГІВ ФОСФОНАТНУКЛЕОТИДУ, СПОСІБ ЇХ СЕЛЕКЦІЇ ТА ОДЕРЖАННЯ " за патентом України №75889 умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання цього патенту недійсним.

Позивач також звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача 2 внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України про визнання недійсним патенту України на винахід №75889 та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені.

Відповідно до п. 2.2. Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 12 квітня 2001 р. N 291, у процесі ведення реєстру до нього вносяться, в тому числі, відомості щодо визнання патенту (деклараційного патенту) недійсним повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність".

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" від 23 серпня 2016 № 585, Кабінет Міністрів України постановив: ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності, поклавши на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585 (далі - Положення), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п.п. 47-1, 47-2, 47-4, 47-7, 47-9 п. 4 Положення, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

-організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності;

-здійснює державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

-веде державні реєстри об`єктів права інтелектуальної власності;

-організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;

-видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Однак, за відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним патенту України на винахід №75889, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про зобов`язання відповідача 3 внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України про визнання недійсним цього патенту та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" задоволенню не підлягають

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та судові витрати відповідача 1 по оплаті вартості проведення судової експертизи з огляду на відмову в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (04080, м. Київ, вулиця Межигірська, будинок 87-А, ідентифікаційний код 21721459) на користь компанії GILEAD SCIENCES, INC. (US) (ГІЛІАД САЙЄНСІЗ, ІНК.(US)) (333 Лайксайд Драйв, Фостер Сіті, Каліфорнія, США) витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи у розмірі 59 996 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 16 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.06.2019 р.

Суддя О.В. Мандриченко