ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.03.10 р. Справа № 22/36
Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.
при секретарі судового засідання Бондар В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт”, м.Київ, ЄДРОПУ 31466802,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 34557310,
про стягнення 15136,97 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: Попков П.О. – за довіреністю;
від відповідача: не з’явився,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості по оплаті поставленої продукції у розмірі 15136,97 грн.
Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на невиконанні грошового зобов’язання Відповідачем за переданий товар на підставі оформлених видаткових накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії видаткових накладних за період з 23.12.2008р. по 17.02.2009р.; лист-вимогу №2 від 09.12.2009р. разом із підтвердженням його відправлення Відповідачу; копію рішення від 30.11.2009р. по справі №4/281.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.8, 55, 124 Конституції України, ст.ст.3, 15, 16, 253, 526, 530, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 173, 193, 220, 265 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 12, 13, 15, 21, 33, 34, 54-56, 61, 64, 82-84 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних документів не надав.
Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена у інших документах, доданих до матеріалів справи, як місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.
Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі видаткових накладних, що відповідає статті 181 Господарського кодексу України.
У матеріалах справи на підтвердження наведеного містяться копії видаткових накладних, з яких вбачається, що вони підписані представниками обох сторін та скріплені печаткою і штампами Відповідача з визначенням його найменування та структурного підрозділу, у який доставлено товар, на загальну суму 15148,97 грн. за період з грудня 2008р. по лютий 2009р., а саме:
- №Ум-064654 від 23.12.2008р.;
- №Ум-064655 від 23.12.2008р.;
- №Ум-064875 від 24.12.2008р.;
- №Ум-064876 від 24.12.2008р.;
- №Ум-065236 від 26.12.2008р.;
- №Ум-065237 від 26.12.2008р.;
- №Ум-065895 від 30.12.2008р.;
- №Ум-065896 від 30.12.2008р.;
- №Ум-0000110 від 03.01.2009р.;
- №Ум-0000111 від 03.01.2009р.;
- №Ум-0000388 від 06.01.2009р.;
- №Ум-0000389 від 06.01.2009р.;
- №Ум-0000827 від 09.01.2009р.;
- №Ум-0000828 від 09.01.2009р.;
- №Ум-0001013 від 10.01.2009р.;
- №Ум-0001014 від 10.01.2009р.;
- №Ум-0001388 від 13.01.2009р.;
- №Ум-0001389 від 13.01.2009р.;
- №Ум-0001942 від 16.01.2009р.;
- №Ум-0001943 від 16.01.2009р.;
- №Ум-0002170 від 17.01.2009р.;
- №Ум-0002171 від 17.01.2009р.;
- №Ум-0002517 від 20.01.2009р.;
- №Ум-0002518 від 20.01.2009р.;
- №Ум-0002721 від 21.01.2009р.;
- №Ум-0002722 від 21.01.2009р.;
- №Ум-0003039 від 23.01.2009р.;
- №Ум-0003040 від 23.01.2009р.;
- №Ум-0003632 від 27.01.2009р.;
- №Ум-0003633 від 27.01.2009р.;
- №Ум-0003876 від 28.01.2009р.;
- №Ум-0004224 від 30.01.2009р.;
- №Ум-0004807 від 03.02.2009р.;
- №Ум-0005017 від 04.02.2009р.;
- №Ум-0005018 від 04.02.2009р.;
- №Ум-0005349 від 06.02.2009р.;
- №Ум-0005959 від 10.02.2009р.;
- №Ум-0006445 від 13.02.2009р.;
- №Ум-0006961 від 17.02.2009р.
Зазначені видаткові накладні містять суть умов правочинів – найменування сторін, асортимент та вартість товару.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що перелічені вище первинні документи підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочини, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.
Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач зобов’язується передати у власність Відповідача товар, а останній зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.
Одночасно, господарським судом Донецької області рішенням від 30.11.2009р. по справі №4/281 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт” до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” про стягнення заборгованості по оплаті поставленої продукції, яка виникла через неналежне виконання умов договору поставки останнім, в задоволені позовних вимог було відмовлено за недоведеністю та звернено увагу на те, що Позивач має право на звернення до суду у загальному порядку за стягненням боргу з Відповідача на підставі позадоговірних фактичних взаємовідносин, підтвердженням яких є підписані останнім накладні про приймання товару.
Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи – є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав звернення до суду стосовно стягнення наявної заборгованості на підставі позадоговірних фактичних взаємовідносин.
До матеріалів справи додано лист №2 від 09.12.2009р. на суму 15136,97грн., згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у даній сумі терміново, але не пізніше семи календарних днів з моменту отримання цього листа. Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №4377 від 09.12.2009р.
Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу 09.12.2009р., строк поштового міжміського перебігу та вимоги ст.530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару за накладними у Відповідача на дату подання зазначеної позовної заяви є таким, що настав.
Одночасно, за наявності наведених вище досліджених обставин справи, суд дійшов висновку, що згідно представлених суду видаткових накладних вартість переданого товару Відповідачу складає 15148,97 грн.
Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем, як вбачається з фактичних обставин справи, у сумі 15148,97 грн. не виконане.
Проте, позовні вимоги визначені у сумі 15136,97 грн. і тому підлягають задоволенню у вказаному Позивачем розмірі.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги висновки суду щодо наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт” відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” заборгованості за отриманий останнім товар, підлягає задоволенню у розмірі 15136,97 грн.
Оскільки причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт”, м.Київ, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, про стягнення суми заборгованості у розмірі 15136,97 грн. задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” (83054, Донецька область, м.Донецьк, пр.Київський, 46, ЄДРПОУ 34557310, р/р2600912620 у ДОД АППБ „Райффайзен Банк Аваль” м.Донецька, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт” (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 22/15, ЄДРПОУ 31466802, п/р260000005550 у ВАТ ТФБ „Контракт” м.Києва, МФО 322465, п/р26002015028550 у Подольській філії Укрсоцбанк міста Києва, МФО 322078) 15136,97 грн. основного боргу.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” (83054, Донецька область, м.Донецьк, пр. Київський, 46, ЄДРПОУ 34557310, р/р2600912620 у ДОД АППБ „Райффайзен Банк Аваль” м.Донецька, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт” (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 22/15, ЄДРПОУ 31466802, п/р260000005550 у ВАТ ТФБ „Контракт” м.Києва, МФО 322465, п/р26002015028550 у Подольській філії Укрсоцбанк міста Київа, МФО 322078) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 151,37грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.У судовому засіданні 04.03.2010р. оголошено повний текст рішення.
6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 8236916, Господарський суд Донецької області було прийнято 04.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/36. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: