Ухвала суду № 82368601, 12.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13291/19

Провадження № 1-кс/520/7028/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Волошенюк М.В., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Злим Л.М. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, в рамках кримінального провадження №12018160480001956 від 31.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 30.05.2018 надійшла ухвала Київського районного суду м. Одеси за заявою директора департаменту комунальної власності ОМР про те, що невстановлена особа шахрайським шляхом 29.11.2013 під час укладення договору купівлі–продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовуючи підроблені правовстановлюючі документи а саме: свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.03.2010, яке не видавалося та реєстрація в КП «Одеське міське агентство з приватизації житла» відсутня, заволоділи нежитловим приміщення першого поверху № 605, площею 75,2 кв. м., розташованого АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , яке належить територіальній громаді м. Одеса в особі Одеської міської ради, чим завдала майнової шкоду у великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено, що приміщення першого поверху №605 загальною АДРЕСА_3 кв.м, розташованих за адресою: м АДРЕСА_2 належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.01.2009 серії САС № 635423, зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.09.2010, реєстраційний номер 26393589.

Було встановлено, що нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 використовується під житло, в приміщенні зроблений ремонт.

Так, встановлено, що 23.11.2013 реєстратором Одеського міського управління юстиції Рубан М.О. на підставі підроблених документів, а саме: свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.03.2010, видане на ім`я ОСОБА_1 , технічного паспорту та розпорядження № НОМЕР_2 , виданого 24.03.2010 Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, дане нежитлове приміщення було зареєстровано як квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_1

В подальшому, 29.11.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 , якій був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В.В. та зареєстрованим в реєстрі за №567.

В процесі досудового розслідування встановлено, що далі квартира АДРЕСА_4 була придбана ОСОБА_3 в результаті електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та право власності було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 , яке було видано 22.10.2015 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. та було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 220776351101.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що необхідно вилучити оригінали, за відсутністю належним чином завірені скан-копії документів, які містяться в електронному вигляді в реєстраційної справі на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , що перебувають у володінні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І., офіс якої розташовано за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. №14, які самі по собі, так і в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення події кримінального правопорушення; обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні; для належної кваліфікації скоєного кримінального правопорушення та містять відомості про осіб, які можуть бути причетні до скоєння кримінального правопорушення, можуть бути використані як докази, необхідні для проведення у подальшому судових почеркознавчих експертиз, за неможливості іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, так як зазначені документи

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились. Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ч. 2 ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються, зокрема, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Частиною 6 ст. 163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Слідчий суддя зазначає, що в клопотанні сторони обвинувачення відсутнє обґрунтування того, яке значення мають документи, до яких сторона обвинувачення просить надати тимчасовий доступ, для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також відсутнє обґрунтування можливості використання як доказів відомостей, що містяться в документах, зокрема, в клопотанні сторона обвинувачення лише формально посилається на норми законодавства, жодним чином не обґрунтовуючи необхідність вилучення документів.

Також, в порушення вимог ч. 6 ст. 163 КПК України, в клопотанні та долучених матеріалах відсутнє обґрунтування того, що вказані в клопотанні документи неможливо отримати іншим способом, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, зокрема, шляхом направлення відповідного запиту, з метою отримання необхідної інформації.

Беручи до уваги неналежне обґрунтування та недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 159, 160, 163 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Волошенюк М.В., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Злим Л.М. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, в рамках кримінального провадження №12018160480001956 від 31.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ч. 4 ст. 190 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її постановлення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.