Вирок № 82365477, 12.06.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14667/18

Провадження № 1-кп/638/672/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.

за участю секретаря Тарасової О.П.

прокурорів Бухан В.Г., Антоненко Д.С.,

захисника обвинуваченого Черненко О.А.

потерпілого Сорокіна І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого Давиденко Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12017220000001021 від 13 серпня 2017 року за обвинуваченням :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, офіційно працює ТОВ «ЮЗ «Аврора» менеджером по роботі з клієнтами, інвалідності та хронічні захворювання спростовує, мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

встановив:

12 серпня 2017 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_1 керував належним йому на праві свідоцтва про реєстрацію, технічно справним автомобілем «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому рухався зі швидкістю приблизно 73 км/год по вул. Сумська в напрямку пл. Конституції у м. Харкові.

Під час руху по вказаній вулиці, ОСОБА_1 перетинаючи перехрестя вул. Сумська та пров. Мечнікова в м. Харкові на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 «е» і 8.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: 8.7.3. «Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух». - 8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках-перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів» та допустив зіткнення з мотоциклом «Suzuki DL650A» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався зі сторони пл. Конституції в напрямку пров. Мечнікова в м. Харкові на сигнал світлофора, що дозволяє рух транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної події згідно висновку судово-медичної експертизи №1235-А/17 від 25.10.2017 потерпілому ОСОБА_3 спричинені наступні тілесні ушкодження: відкритий поперечно-зубчатий перелом середньої третини діафіза лівої стегнової кістки із зсувом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , які згідно висновку судових автотехнічних експертиз № 126/18 та №128/18 від 29.01.2018 року, а також судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи №2703/2704/17031/17032 від 31.07.2018, знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він, рухаючись на керованому автомобілі «ВАЗ-2107» р.н. НОМЕР_1 , перетнув перехрестя на червоний сигнал світлофора та не поступився дорогою мотоциклу «Suzuki DL650A» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався на зелений сигнал світлофору, що призвело до вищевказаних наслідків.

Судом допущений наступний порядок та обсяг дослідження доказів по справі: допитати обвинуваченого, допитати потерпілого, з`ясувати обсяг доказів, які будуть надавати сторони та дослідити їх, вирішити клопотання, заявлені сторонами.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні ним кримінального правопорушення визнав повністю, та зазначив, що дійсно він порушив вимоги правил дорожнього руху. Розуміє, що потерпілому завдано шкоду. Повідомив, що зробив для себе відповідні висновки, Крім того просив суд застосувати до нього Закон України « Про амністію в 2016 році» та звільнити його від можливого призначеного покарання, про що подав відповідну заяву.

З клопотанням про звільнення від призначеного покарання звернулась захисник обвинуваченого - адвокат Черненко О.А., і також повідомила, що до ОСОБА_1 може бути застосовано Закон України « Про амністію у 2016 році».

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 повідомив суду, що претензій до ОСОБА_1 не має, йому компенсовані витрати на моральне відновлення. Зазначив, що він відмовляється від заявлених позовних вимог та просить суворо не карати ОСОБА_1 та застосувати до нього амністію, звільнивши від призначеного покарання. По подіям нічого не пам`ятає. Так як після зіткнення втратив свідомість, а потім його відвезли до лікарні. Процес відновлення тривав майже рік.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Своїми необережними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 , раніше в силу ст. 89КК України не судимий, на обліку в обласному наркологічному, психіатричному диспансерах не перебуває, характеризуеться позитивно. Відповідно до досудової доповіді від 08 квітня 2019 року виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеку для суспільства.

Відповідно до статті 66 КК України, обставин, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , судом встановлені, як щире каяття.

Відповідно до статті 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Статтею 91КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Судові витрати відповідно до ст. 124 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкцій статей Кримінального кодексу України за якими він звинувачується у вигляді позбавлення волі.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 п. « в» Закону України « Про амністію в 2016 році» підлягають звільненню від покарання особи, які визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України та мають на утримання неповнолітню дитину, відносно, якої не позбавлені батьківських прав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким та має на утриманні двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до відповіді Харківської районної державної адміністрації Харківської області служби у справах дітей від 17 квітня 2019 року № 955 ОСОБА_1 не позбавлений батьківських прав стосовно вказаних дітей.

Суд вважає наявними підстави для застосування вимог Закону України « Про амністію в 2016 році».

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення з ОСОБА_1 суми моральної шкоди. В судовому засіданні ОСОБА_3 відмовився від позовних вимог, надав відповідну письмову заяву. Суд вважає, що провадження за вказаними позовними вимогами підлягає закриттю в зв`язку з відмовою позивача від позову. Суд також вважає, що позивач скористувався своїми правами на власний розсуд, що не суперечить чинному законодавству України та не зачіпає права інших осіб.

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ст. ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст. ст. 100, 128, 129, 326, 368 - 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Відповідно п. « в» ч.1 ст. 1 Закону України « Про амністію в 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 за вказаним кримінальним провадженням не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертиз за вказаним кримінальним провадженням, а саме : судової автотоварознавчої експертизи № 19742 від 26.03.2018 - 3575.00 гривень; комплексної судової авто технічної експертизи та експертизи звуко- та відеозапису, фототехнічної та авто технічної експертизи №2703/2704/17031/17032 від 31.07.2018 - 12727.00 гривень, одержувач Харківський НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮ України 02883133, р/р 31254253111378, МФО 820172, судової транспортно-трасологічної експертизи №699/17 від 18.09.2017 - 4449.15 гривень, комплексної судової авто технічної експертизи та експертизи звуко- та відеозапису №884/883/168/17 від 03.01.2018 - 5948.80 гривень, судової автотехнічної експертизи №128/18 від 29.01.2018 року - 2288.00 гривень, судової автотехнічної експертизи №126/18 від 29.01.2018 року - 2288.00 гривень, судової авто технічної експертизи №933/18 від 12.09.2018 - 2288.00 гривень, отримувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Провадження за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми компенсації моральної шкоди - закрити в зв`язку з відмовою ОСОБА_3 від позовних вимог.

Речові докази - автомобіль « ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 , вважати повернутим ОСОБА_1 , мотоцикл « Сузукі» реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважати повернутими ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору, потерплому.

Головуючий суддя: Т.В. Штих.