Рішення № 82362584, 06.06.2019, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3047/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2019 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Берелет В.В.,

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Верхньодніпровського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 03 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12014040430001354 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК країни. 15 жовтня 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області слідчим в присутності прокурора, понятих проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , де він проживає. Цього ж самого дня його було затримано за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.199 КК України. 16 жовтня 2014 року йому пред`явлено підозру у вчиненні вищевказаного злочину та 15 жовтня 2014 року йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою тривалістю 60 днів до 14 жовтня 2014 року до 19 год., судом визначено розмір застави у сумі 60 000 грн. 13 жовтня 2015 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області його визнано не винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.199 КК України та виправдано. Припинено дію раніше обраного запобіжного заходу та звільнено з-під варти в залі суду. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2015 року вирок залишено без змін. Внаслідок незаконного його притягнення як підозрюваного, обвинуваченого, незаконного застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою (12 місяців) та інших процесуальних дій, було обмежено його права та завдано моральну шкоду. Тому просить стягнути з відповідачів 100000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача Державна Казначейська служба України просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача - Верхньодніпровський відділ Жовтоводської місцевої прокуратури суду пояснив, що позовні вимоги визнає частково, вважає, що стягненню підлягає сума в розмірі 17600 грн.

Вислухавши відповідачів, дослідивши та перевіривши матеріали справи суд встановив, що 03 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12014040430001354 за ознаками кримінального правопорушення, вчиненого позивачем,передбаченого ч.1 ст.190 КК України. 15 жовтня 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області слідчим в присутності прокурора, понятих проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , де проживає позивач. Цього ж самого дня його було затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.199 КК України. 16 жовтня 2014 року позивачеві ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні вищевказаного злочину та 15 жовтня 2014 року йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою тривалістю 60 днів до 14 жовтня 2014 року до 19 год. з визначеним розміру застави у сумі 60 000 грн. 13 жовтня 2015 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано не винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.199 КК України та виправдано. Припинено дію раніше обраного запобіжного заходу та звільнено з-під варти в залі суду. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2015 року вирок залишено без змін.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У частині першій статті 1176 ЦК України зазначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається відповідно до частини першої статті 12 цього Закону.

Як убачається з Постанови Верховного суду від 08 травня 2019 року у справі №646/7332/17 відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Разом з тим, 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року, згідно якого «до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. До внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг вона застосовується у розмірі 1600 гривень.»

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, заявляючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів 100000 грн. моральної шкоди, не зазначив з яких міркувань виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, а також до позову ним не надані належні докази на підтвердження розміру моральної шкоди, як те передбачене ст.81 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, однак беручи до уваги, що відповідач – прокурор Верхньодніпровського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури визнав позов в частині 17 600 грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Верхньодніпровського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 17600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн. моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 червня 2019 року.

Суддя: В. В. Берелет

р