Ухвала суду № 82359335, 16.04.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/16142/17

Провадження №2/521/312/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду, скасування заходів забезпечення позову та розподіл витрат на професійну правничу допомогу

16 квітня 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року, зокрема, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Утім, 16 квітня 2019 року від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» на адресу суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви про залишення позову без розгляду.

Крім того, 17 квітня 2019 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява, у якій сторона просила у разі залишення позову без розгляду скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову та стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу.

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» у відкрите судове засідання не з`явився, але від особи надійшла заява про розгляд заяви про залишення позову без розгляду у відсутність сторони у порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.

Інші учасники судового процесу у відкрите судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

У силу ст. 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Але згідно із ст. 222 ч. 1 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

З огляду на вищевказану норму закону та заяву представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви про залишення позову без розгляду, та оскільки сторони вправі розпоряджуватись процесуальними правами на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України), суд вбачає обґрунтованим поновити стороні позивача строк для подачі заяви про залишення позову без розгляду та залишити даний позов без розгляду.

Під час розгляду справи ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року у справі №521/16142/17 накладено арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Як регламентує ст. 158 ч. 1, 2, 9 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як регламентує стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з параграфом 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Україна-Тюмень проти України» («Ukraine-Tyumen v. Ukraine», заява №22603/02 (щодо суті), стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: «перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, та, отже, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі» (див., наприклад, рішення у справі «Ян та інші проти Німеччини» («Jahn and Others v. Germany», заяви №46720/99, 72203/01 та 72552/01, п. 78).

Обтяження відповідного майна арештом становить втручання держави у право на мирне володіння майном у значенні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу. Таке втручання має відбуватись із чітким, послідовним дотриманням вимог національного закону та забезпеченням гарантій захисту основоположних прав особи, має бути законним та пропорційним.

Ураховуючи викладене, суд погоджується із правовою позицією представника ОСОБА_1 , вбачає обґрунтованим задовольнити відповідну заяву та скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Також, судом звернуто увагу на заяву представника ОСОБА_1 щодо стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 142 ч. 5, 6 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 141 ч. 9 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки після закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду й до подання стороною позивача заяви про залишення позову без розгляду пройшло більш ніж 4 місяці, з огляду на багаторазову неявку сторони позивача суд доходить висновку про зловживання стороною позивача процесуальними правами.

Згідно із ст. 137 ч. 1-3 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави . За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат . Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, згідно із договором про надання правової допомоги від 01 березня 2018 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Компроміс» в собі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зокрема, сторони домовились про надання адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Компроміс» юридичних послуг Константиновій А.С.

Відповідно до квитанції №0.0.1209692915.1 від 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 сплатила на користь адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Компроміс» 5 200,00 гривень за надання правової допомоги.

Також, у матеріалах справи знаходиться довідка від 08 лютого 2019 року щодо загальної вартості правової допомоги, наданої Константиновій А.С. у справі №521/16142/17, видана адвокатом Чебаненко О.А., яка складає 5 200,00 гривень.

Отже, з огляду на вищевикладене суд доходить висновку про доцільність стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» на користь ОСОБА_1 суми понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 200,00 гривень.

Таким чином, суд вважає доцільним залишити позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння – без розгляду, скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову, а саме: скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року, скасувати арешт на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» на користь ОСОБА_1 суми понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 200,00 гривень.

Керуючись ст. 13, 137, 142, 158, 222, 257, 258, 259, 260, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння, – залишити без розгляду.

Скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року у справі №521/16142/17 про забезпечення позову.

Скасувати арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малиновського-65» на користь ОСОБА_1 суми понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 200,00 гривень.

Роз`яснити стороні позивача, що залишення відповідної заяви без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.В. Плавич