Рішення № 8235739, 09.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.03.10 р.                     Справа № 38/13                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” м. Кривий Ріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд” м. Донецьк

про стягнення 3345,36грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть справи:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг” м. Кривий Ріг, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд” м. Донецьк про стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі антрациту у розмірі 3345,36грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір №531 від 03.03.2009р., залізничну накладну №51464958, акт приймання продукції за кількістю №19 від 04.04.2009р., рахунок фактуру №033003 від 30.03.2009р., реєстр №37 до рахунку фактури №033003 від 30.03.2009р., платіжне доручення №6/03777 від 16.04.2009р., претензію про відшкодування вартості вагової нестачі продукції №851-4/4-8у від 05.10.2009р., розрахунок суми позову.

10.02.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 04.02.2010р. № 14/4-20/640, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 36060986) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83017, м. Донецьк, Калінінський район, вул.Цусімська,29А/518.

Позивач в судові засідання 16.02.2010р. та 09.03.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення №10006 та №13251890.

Відповідач в судові засідання 16.02.2010р. та 09.03.2010р. не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення №109081 та №13251688.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані сторонами документи, а також неявка належним чином повідомлених представників учасників справи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2009 року між Відкритим акціонерним товариством “АрселорМіттал Кривий Ріг” (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерколтрейд” (Відповідач) був укладений договір №531 на постачання вугільної продукції (далі договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов’язався передати у власність Покупця вугілля марок АКО, АО, АК іменоване надалі „Товар”, в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі чи в специфікаціях до нього, а Покупець - прийняти Товар і здійснити оплату Продавцю в порядку, передбаченому даним Договором.

Відповідно до пункту 3.5 розділу 3 договору №531 від 03.03.2009 року сторони дають згоду на здійснення приймання по якості і кількості відповідно до інструкцій П-6, П-7. Товар, що поставляється, буде підлягати постійному вхідному контролю з боку Покупця. Приймання Товару по кількості здійснюється в Покупця шляхом зважування під час руху на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах “Trapper”. Визначення ваги нетто провадиться шляхом відрахування з ваги брутто ваги тари вагона, зазначеного в залізн. накладній, а при відсутності даних у залізн. накладній, вага тари вагона приймається за трафаретом (із бруса). Відповідальна недостача Товару визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1 % і норми надлишків у розмірі 0,2 % від ваги нетто у вагоні. Взаємини по недостачі Товару регулюються між Продавцем і Покупцем без участі вантажовідправника.

Згідно до пункту 9.6 Договору він набирає силу з 01.03.2009 року і діє до 31.12.2009 року або до належного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Договір підписаний обома сторонами та скраплений печатками підприємств.

У відповідності до умов зазначеного договору, 04.04.2009 року на адресу позивача по залізничній накладній №51464958 у вагоні №63249437 надійшов товар.

На станцію призначення вантажу вагон прибув у справному стані, без ознак втрати, у зв’язку з чим був виданий позивачу без перевірки ваги згідно статті 52 Статуту залізниць України, про що свідчить штамп залізниці в залізничній накладній “Відмітки про видачу вантажу”. Прибуття вантажу у справному стані свідчить про те, що доступу до вантажу у процесі перевезення не було, він не піддавався будь-якому зовнішньому фізичному впливу, з чого випливає, що вантаж прибув у тому стані і кількості, в якому був завантажений вантажовідправником.

За отриманий вантаж, позивач згідно рахунку фактури №033003 від 30.03.2009р. в повному обсязі розрахувався з відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 6/03777 від 16.04.2009 року.

Приймання продукції по накладній №51464958, вагон №63249437 здійснювалось комісією позивача за участі представника громадськості Рафальского С.В. (посвідчення №2 від 03.04.2009р. додане до матеріалів справи). При прийманні продукції, комісією була виявлена вагова недостача у кількості 5,90т., про що був складений акт про приймання продукції за кількістю №19 від 04.04.2009р. За висновком комісії недостача виникла внаслідок недовантаження вугілля постачальником у місці навантаження. У залізничних накладних відсутня відмітка залізниці про визначення маси вантажу залізницею чи за участі залізниці.

Відповідно до акту №19 від 04.04.2009р. вантаж прибув в у справних вагонах, без ознак розкрадання та втрати та виданий підприємству згідно статті 52 Статуту залізниць України, без перевірки. Навантаження в вагонах рівномірне, вантаж маркірований продольними смугами та вапном, маркіровка не порушена. Зважування вугілля проводилось, як і передбачено пунктом 3.5 розділу 3 договору №531 від 03.03.2009 року, під час руху вагонів на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах „Trapper”.

Згідно статті 14 Статуту залізниць України ваги і вагові прилади підлягають обов’язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку.

Як вбачається з акту №19 від 04.04.2009р. автоматичні електронно-тензометричні 200-тонні ваги „Trapper” №4226148 перевірені у встановленому порядку 23.01.2009р.

Відповідно до розрахунку вартості вагової недостачі, відповідальна недостача з урахуванням норми недостачі в розмірі 1 % та норми надлишків у розмірі 0,2 % становить 5,260т., вартість якої – 3345,36грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію про відшкодування вартості вагової недостачі продукції №851-4/4-8у від 05.10.2009 року на суму 3345,36грн.

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді.

Розглянувши матеріали справи, представлені документи, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає товар та зобов’язується сплатити за нього певну грошову суму. Встановлені договором зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526 Цивільного кодексу України). Згідно частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору. В свою чергу, статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, понесені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільним в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в пункті 3.5 розділу 3 договору №531 від 03.03.2009 року, який згідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов’язковим для виконання, узгодили, що відповідальна недостача товару визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1 % і норми надлишків 0,2 % від ваги нетто у вагоні. Пунктом 14 Інструкції № П-6 встановлено, що перевірка ваги нетто проводиться в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов’язковими для сторін правилами, якими у даному випадку є вказані умови договору, на виконання яких зазначення позивачем у акті та розрахунку ваги нетто здійснено шляхом відрахування від перевіреної ваги брутто ваги тари зазначеного в залізн. накладній, а при відсутності даних у залізн. накладній, вага тари вагона приймається за трафаретом (із бруса). З урахуванням викладеного та у відповідності до вимог договору позивачем була розрахована відповідальна недостача вугілля, яка з урахуванням вартості вугілля зазначеного в рахунку відповідача, склала загальну суму 3345,36грн.

Відповідно до пункту 5 Інструкції Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю П-6, у випадках виявлення недостачі вантажу при прийнятті його від залізниці, отримувач повинен вимагати від залізниці складання комерційного акту.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено вичерпний перелік обставин, які є підставою для складання комерційного акту. Однією з таких обставин є невідповідність маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Проте, обов’язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. Тому, вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли в справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану у відповідності до вказаної статті 52 Статуту.

Крім того, згідно зі статтею 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Таким чином, у зв’язку з тим, що вантаж у спірних вагонах прибув без слідів розкрадання та втрати, про що зазначено у залізничних накладних, у позивача не було підстав вимагати складання комерційного акта.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги пункт 3.5 розділу 3 договору №531 від 03.03.2009 року, яким сторони передбачили, що взаємини по недостачі товару регулюються між Продавцем і Покупцем без участі вантажовідправника, суд вважає, що факт недостачі вугілля є доведеним, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості вагової недостачі продукції у сумі 3345,36грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 623, 627, 629, 655, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Статутом залізниць України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75 ст.ст.82 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд” м. Донецьк про стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі антрациту у розмірі 3345,36грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерколтрейд” м. Донецьк (83017, м. Донецьк, Калінінський район, вул.Цусімська,29А/518, р/р № 2600701919803 у Відділенні №1 філії ВАТ “Укрексімбанк” в м.Донецьк, МФО334817 ЄДРПОУ 36060986) на користь Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг”, (50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, р/р № 26003201772100 у АКІБ “УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 24432974) вартість вагової нестачі продукції в сумі 3345,36грн., державне мито в сумі 102,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 09.03.2010року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі