Вирок № 82357361, 20.05.2019, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1300/18

Провадження № 1-кп/653/24/19

ВИРОК

іменем України

20 травня 2019 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Крапівіна О.П.

при секретарі Пшенична В.М.

за участю прокурора Остапчук В.М.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник обвинуваченого Токарєва І.В.

потерпілий ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12017230140001219 від 11.07.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Новоолексіївка, Генічеського району, освіта середня, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 20.02.2013 року Генічеським р/с за ст. 185 ч. 2, 70, 104, 76 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

-20.02.2013 року Генічеським р/с за ст. 185 ч. 2, 70, 104, 74 п. 4 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

-20.02.2013 року Генічеським р/с за ч. 2 ст. 185, 70, 104, 76 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

-03.06.2013 року Сімферопольським р/с АР Крим за ч. 2 ст. 186,104 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки на підставі ст.. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

-11.07.2017 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області ха ч.1 ст.309 КК України до 1( одного року позбавлення волі) з іспитовим строком 2 (два) роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 10.07.2017 року, близько 22.00 год, діючи за попередньою змовою з двома невстановленими особами, стосовно яких матеріали виділені в окремі провадження, з метою реалізації спільного прямого корисливого умислу спрямованого на незаконне збагачення, перебував біля домоволодінняАДРЕСА_2, де спільно з зазначеними невстановленими особами, реалізуючи вказаний умисел, незаконно, повторно, шляхом застосування до потерпілого ОСОБА_3 фізичної сили, яка не є небезпечною для життя та здоров`я потерпілого, та виразилась у нанесенні удару по нозі, таким чином збитті потерпілого з ніг, відкрито для потерпілого, шляхом ривку, заволоділи належним йому майном, а саме мобільним телефоном Самсунг Гелаксі J3, вартість якого станом на липень 2017 року, згідно висновку експерта, складала 3000 грн, після чого з місця події зник спільно з двома невстановленими особами, стосовно яких матеріали виділені в окремі кримінальні провадження, звернувши викрадене на свою користь та в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Цими діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а сааме відкрите заволодіння чужим майном (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб., .

20.05.2019 року між прокурором Генічеської місцевої прокуратури Остапчуком В.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні з першого боку та ОСОБА_1 і його захисником Токарєвою І.В . з другого боку укладено угоду про визнання винуватості, в якій сторонами узгоджене покарання за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. При цьому узгоджено вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.07.2017 року, стосовно ОСОБА_1 - виконувати самостійно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

На підставі ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, в наслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 України, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Потерпілий в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості. Будь яких претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання та ухвалити вирок на підставі такої угоди відповідно до положення ст. 475 КПК України з наступних мотивів.

Матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність події злочину, у вчиненні якого обвинувачуюється ОСОБА_1 і що в його діях є склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Кваліфікація дій ОСОБА_1 стороною обвинувачення визначена правильно. Умови угоди щодо міри кримінального покарання відповідають положенням санкції ч. 2 ст. 186 КК України, а застосування до ОСОБА_1 можливості покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки допускається, оскільки обвинувачений повністю визнав вину та щиро розкаюється скоєному, і таке покарання відповідає обставинам справи і даним про обвинуваченого. Також суд вважає за можливе, на підставі ст..124 КПК України, стягнути з обвинуваченого витрати на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 197,74 грн.

Крім того, угода про визнання винуватості укладена добровільно і відсутні підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, які б суд міг використати для відмови в затвердженні такої угоди.

Долю речових доказів, вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 474, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 травня 2019 року між прокурором Остапчуком Володимиром Михайловичем, з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_1 і його захисником Токарєвої Інною Віталіївною , з другої сторони.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.07.2017 року, стосовно ОСОБА_1 - виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (р/р 31118115021002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 899998, банк одержувач Казначейство України (ЕАП) витрати на проведення експертизи в сумі 197,74 грн (сто дев`яносто сім гривень сімдесят чотири копійки).

Речові докази: мобільний телефон Самсунг Гелаксі J3 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3 , диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «Едем» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Херсонської області через Генічеський районний суд.

Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому.

Суддя Генічеського районного суду О. П. Крапівіна