Рішення № 8235710, 11.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.10 р.                     Справа № 22/120                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом «НТК», м.Донецьк,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс», м.Донецьк ,

про стягнення 7390,37 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Фоменко Н.Ю. - довіреність б/н від 08.12.2009р.

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом «НТК», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс», м.Донецьк, про стягнення 7390,37грн., у тому числі 5780,65 грн. основного боргу, 132,53 грн. 3% річних, 739,28 грн. інфляційних витрат, 737,91 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу №36 від 02.04.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу №36 від 02.04.2008р., видаткові накладні №РН-0002333 від 06.08.2008р., №РН-0002377 від 14.08.2008р., №РН-0002440 від 28.08.2008р., довіреності на отримання цінностей №30 від 07.08.2008р, №46 від 15.08.2008р., №65 від 29.08.2008р., банківські виписки, претензію на суму 5780,65 грн. з доказами її направлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216-218, 220, 222, 224, 226, ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов та витребуваних документів суду не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, міститься в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарсько процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

02.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом «НТК», м.Донецьк, (Продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс», м.Донецьк, (Покупець) укладений договір №36.

Оцінивши зміст даного договору, із якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та пунктів 1.1, 1.2 договору Позивач (Продавець) зобов’язувався продати і передати у власність Відповідача (Покупця) товар медичного призначення у кількості, асортименті і по цінам, узгодженим сторонами і вказаним в накладній на кожну партію товару, яка є невід’ємною частиною діючого договору, а Покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п.4.1 договору ціна за одиницю товару визначається згідно із накладними, які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно із п.5.1 договору оплата товару Покупцем здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця з наданням терміну відстрочки платежу протягом 30 календарних днів.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що дата та факт передачі товару підтверджується товарними накладними, які підписані представниками сторін.

В пункті 8.1 договору сторони передбачили відповідальність сорін, відповідно до нього у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов’язань по оплаті за поставлений товар за діючим договором та представленими накладними, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення від суми простроченого зобов’язання.

Строк діії договору передбачено пунктом 10.1: діючий договір вступає в силу з часу його підписання та до повного виконання сторонами взаємних зобов’язань, але в будь-якому випадку до 31.12.2009 року з правом пролонгування.

Згідно з видатковими накладними №РН-0002333 від 06.08.2008р., №РН-0002377 від 14.08.2008р., №РН-0002440 від 28.08.2008р., Продавець передав товар загальною вартістю 6641,15грн. Покупцеві. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб та печатками сторін на вказаних накладних. Повноваження осіб, які здійснювали приймання товару з боку Відповідача підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №30 від 07.08.2008р., №46 від 15.08.2008р., №65 від 29.08.2008р. Внаслідок цього обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до умов пункту 6.3 договору.

Враховуючи відомості, надані Позивачем, щодо відсутності інших угод, укладених ним з ТОВ «Медфармсервіс» договір, який зазначено в накладних ДГ-н00036 (02.04.08) в якості підстави постачання, є спірним договором №36 від 02.04.2008 року.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні, а також довіреністі на отримання товарно-матеріальних цінностей є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах умов договору купівлі-продажу №36 від 02.04.2008 року. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 5.1 договору, Покупець мав оплатити отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки. Таким чином, право Продавця вимагати від Покупця виконання грошового зобов’язання виникло за видатковою накладною №РН-0002333 від 06.08.2008р. 05.09.2008р.; за видатковою накладною №РН-0002377 від 14.08.2008р. 13.09.2008р.; за видатковою накладною №РН-0002440 від 28.08.2008р. 27.09.2008р.

Суду в підтвердження часткової оплати боргу Покупцем надані виписки з банківського рахунку Позивача, на який 07.10.2008р. зараховано 1872,50грн., 05.06.2009р. 779,00грн. Проте, у Відповідача є наявною кредиторська заборгованість по зазначеному договору в сумі 5780,65 грн.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на вказану суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення совокупно за кожною видатковою накладною становить 739,28грн., 3% річних від суми загального боргу складає 132,53грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку про те, що суми інфляційних витрат та 3% річних за період прострочення оплати вартості поставленого товару за договором №36 від 02.04.2008р. підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, у відповідності до норм статті 611 ЦК та пункту 8.1 договору наслідками порушення Відповідачем грошового зобов’язання є сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи зазначене, суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо задоволення даних позовних вимог у розмірі визначеному Позивачем, а саме в сумі 737,91грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625, 655-697 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 203 Господарського кодексу України, керуючись ст. 33-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом «НТК», м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс», м.Донецьк, про стягнення 7390,37грн., у тому числі 5780,65 грн. основного боргу, 132,53 грн. 3% річних, 739,28 грн. інфляційних витрат, 737,91 грн. пені задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» (83000, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 80, ЄДРПОУ 23606703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом «НТК» (83121, м.Донецьк, вул.Л.Брюсова, б.106, ЄДРПОУ 32582771) 7390,37грн., у тому числі 5780,65 грн. основного боргу, 132,53 грн. 3% річних, 739,28 грн. інфляційних витрат, 737,91 грн. пені.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» (83000, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 80, ЄДРПОУ 23606703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом «НТК» (83121, м.Донецьк, вул.Л.Брюсова, б.106, ЄДРПОУ 32582771) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

4.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5.Рішення оголошено у судовому засіданні 11.02.2010 року.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня приняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя