Рішення № 82357071, 10.06.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2019 Справа №607/11089/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

учасників справи

позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до відповідача Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, а саме, на 2/15 частки за кожним з них житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 28,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після його смерті відкрилась спадщина за законом на частки даного житлового будинку. Однак, постановою нотаріуса позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ та державна реєстрація права власності на належну померлому частину житлового будинку.

У судовому засіданні позивачі позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують проти задоволення позову.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Івачеводолішнівською сільською радою Тернопільського району Тернопільській області 03.07.2000 р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , про що складено актовий запис за № 07 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 виконавчим комітетом Івачеводолішнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 17.08.2018 р.

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про його народження серія НОМЕР_3 , видане повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Зборівського районного управління юстиції Тернопільської області 22.06.2005 р., згідно якого у відомостях про батьків ОСОБА_5 вказаний батьком, ОСОБА_4 вказана матір`ю.

ОСОБА_1 являється дружиною ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 , видане Нижнє-Іванівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 04.06.1977 р., актовий запис про укладення шлюбу від 04.06.1977 р. за № 5.

ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується його свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , виданим Нижнє-Іванівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 22.01.1982 р.

ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується його свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 , виданим Нижнє-Іванівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 02.02.1985 р.

Згідно частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 2/5 частини житлового будинку 1969 року побудови загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 28.7 кв. м. з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , з яких на 1/5 частину він набув право власності як член колишнього колгоспного двору, а іншу 1/5 частину успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Оскільки вищевказаний житловий будинок побудовано до 15.04.1991 спадкодавці як члени колишнього колгоспного двору набули на нього право сумісної власності і це право збереглося за ними після припинення колгоспного двору.

Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК У PCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до довідки Білецької сільської ради від 03.05.2019 р. № 94 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 01.07.1990 – двір колгоспний, членами якого були: ОСОБА_4 – голова двору (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_3 – син (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_1 – невістка; ОСОБА_2 – онук; ОСОБА_2 – онук.

Належність житлового будинку вказаним п`яти особам стверджується також інформаційною довідкою Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації (далі – ТРГБТІ) від 12.02.2019 р. № 180.

Відповідно до інформаційної довідки ТРГБТІ від 22.02.2019 за № 248 вказаний житловий будинок станом на 01.01.2013 р. було зареєстровано за колишнім колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_4 Державна реєстрація права власності на будинок за ОСОБА_3 в бюро технічної інвентаризації проведена не була.

Таким чином, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить вищезазначеним п`яти особам як членам колишнього колгоспного двору в рівних частинах на праві сумісної власності по 1/5 частині кожному.

На житловий будинок наявний технічний паспорт, в якому вказана характеристика будинку, господарських будівель та споруд. Відповідно до експлікації приміщень до плану житлового будинку літера «А» загальна площа становить 60,5 кв. м., житлова площа – 28,7 кв. м. В будинковолодінні самочинних добудов та перепланувань не виявлено.

Після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Тернопільській районній державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за № 142 за 2006 р., має місце спадкування за законом, так як померлою за життя заповіт складений не був.

Спадкоємцем за законом першої черги після її смерті являється син ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який спадщину прийняв та успадкував належну матері 1/5 частину будинку, так як не заявляв відмови від спадщини, фактично вступив в управління і володіння спадковим майном, оскільки на момент відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом з померлою, про що свідчить довідка Білецької сільської ради від 03.05.2019 р. № 96, внаслідок чого прийняв до управління та користування її речі та володів спадковим майном. Інших спадкоємців за законом немає, чоловік померлої помер в ІНФОРМАЦІЯ_4 році (актовий запис № 6 від 04.05.1976), інших дітей не було. Про прийняття ОСОБА_3 спадщини за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4 свідчить також видане на його ім`я свідоцтво про право на спадщину на інше спадкове майно – земельну ділянку від 24.03.2006 р. за № 475.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України: «У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України».

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ст.1268 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 у Тернопільській районній державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за № 42/2019, має місце спадкування за законом, так як померлим при житті заповіт складений не був.

Відповідно до довідки Білецької сільської ради від 03.05.2019 р. № 95 на день смерті ОСОБА_3 в житловому будинку АДРЕСА_1 разом з померлим були зареєстровані, проживали і проживають по даний час: дружина – ОСОБА_1 , син – ОСОБА_2 , тобто вони являються такими, що спадщину прийняли згідно ст. 1268 ЦК України, відмови від спадщини не заявляли.

ОСОБА_1 подала до Тернопільської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , яка зареєстрована за № 116.

ОСОБА_2 подав до Тернопільської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , яка зареєстрована за № 139.

Таким чином, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, являються ОСОБА_1 як дружина померлого, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 як сини померлого.

19 квітня 2019 року між спадкоємцями укладено договір про поділ спадкового майна, посвідчений державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори за № 1-270, згідно якого належна померлому ОСОБА_3 частина житлового будинку переходить усім трьом спадкоємцям порівну по 1/3 частині кожному.

Таким чином, позивачі успадкували належні ОСОБА_3 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 відповідною частиною АДРЕСА_2 та споруд АДРЕСА_3 АДРЕСА_1 в рівних частинах по 1/3 частки кожен, що становить кожному по 2/15 частини будинку.

Позивачі звернулися до нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину, проте, державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі позивачам свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 на вищевказане спадкове майно – житловий будинок, з підстав відсутності правовстановлюючого документу та державної реєстрації права власності на належну йому частину житлового будинку.

Згідно частини 3 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Виникнення права власності на будинки, споруди на дату побудови спірного житлового будинку у 1969 році та господарських будівель і споруд не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачі не мають можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець не отримав за життя правовстановлюючих документів на належне майно та не здійснив державної реєстрації свого права власності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивачів, які підлягають захисту, шляхом визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 права власності на 2/15 частки кожному житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 28,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/15 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 28,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/15 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 28,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/15 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 28,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Середній Десяток, 12 с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14029160.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Котляревського, 27, код ЄДРПОУ 05466080.

Повний текст рішення суду складено 12 червня 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко