Рішення № 8235705, 04.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.10 р.                     Справа № 13/12                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.

при секретарі Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія”Лізинговий дім” м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка, Донецька область

про стягнення грошових сум за мировими угодами

За участю представників сторін:

від позивача: Орєхов Р.В. на підставі довіреності № 568 від 02.06.09р. – адвокат

від відповідача: Авілов Д.С. на підставі доручення № 24/02 від 24.02.10р. – предст.

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” м. Львів, звернувся з дев’ятью позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка, Донецька область, про стягнення на підставі мирових угод від 19.02.2009р., які затверджені хвалами господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. по справам № 13/4, 13/5, 13/9, 13/10, 13/11, 13/12, 13/13, 13/14, 13/15, грошових сум у загальному розмірі 922’368грн.35коп.

А саме, 22.01.2010р. суддею Темкіжевим І.Х. порушено провадження у справах: № 13/12 за позовом про стягнення грошової суми у частині 47’074грн. 88коп. на підставі затвердженої ухвалою суду мирової угоди по справі № 13/4; № 13/13 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 215’322грн. 46коп. на підставі затвердженої ухвалою суду мирової угоди по справі № 13/5; № 13/14 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 39’887грн. 13коп. на підставі затвердженої ухвалою суду мирової угоди по справі № 13/9; № 13/15 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 140’417грн. 45коп. на підставі затвердженої ухвалою суду мирової угоди по справі № 13/10; № 13/16 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 33’200грн. 31коп. на підставі затвердженої ухвалою суду по справі № 13/11 мирової угоди; № 13/17 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 237’644грн. 78коп. на підставі затвердженої ухвалою суду по справі № 13/12 мирової угоди; № 13/18 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 32’518грн. 86коп. на підставі затвердженої ухвалою суду по справі № 13/13 мирової угоди; № 13/19 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 98’163грн. 27коп. на підставі затвердженої ухвалою суду по справі № 13/14 мирової угоди; № 13/20 за позовом про стягнення грошової суми у розмірі 78’248грн. 72коп. на підставі затвердженої ухвалою суду по справі № 13/15 мирової угоди.

Частиною другою ст. 58 ГПК України передбачено право судді об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

          Оскільки у провадженні судді Темкіжева І.Х. знаходяться справи №№ 13/12 – 13/20, в яких беруть участь ті самі сторони, з позовними вимогами, зв’язаними між собою підставами виникнення, суд вирішив об’єднати зазначені справи в одне провадження з присвоєнням № 13/12.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ “Компанія”Лізинговий дім” м. Львів у позовних заявах посилається на те, що відповідач умови мирових угод від 19.02.2009р., які затверджені ухвалами господарського суду Донецької області по справам №№ 13/4, 13/5, 13/9, 13/10, 13/11, 13/12, 13/13, 13/14, 13/15 не виконав, платежі, що передбачені їх умовами не здійснив. За скаргою позивача у порядку ч. 1 ст. 121-2 ГПК України господарський суд ухвалами від 08.09.2009р. визнав незаконними постанови ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвал суду про затвердження мирових угод, але апеляційні карги боржника за мировими угодами на ухвали суду від 08.09.2009р. були задоволені апеляційною інстанцією частково, ухвали першої інстанції, в частині визнання незаконними постанов ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження, скасовані. Зазначене примусило товариство звернутися з позовами про зобов’язання відповідача виконати умови мирових угод від 19.02.2009р.

Нормативно позивач посилається на ст.ст. 526, 527,629 Цивільного кодексу України.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Позивач під час судових засідань підтримав позовні вимоги.

Відповідач під час судового засідання 04.03.2010р. по суті вимог заперечень не надав, з посиланням на часткову сплату платежів за мировими угодами заявив про намір провести звірку розрахунків. В обґрунтування посилань відповідачем підтверджуючі докази суду не представлені.

На заяву відповідача представник ТОВ “Компанія”Лізинговий дім” стверджував, що жодних платежів за мировими угодами ТОВ “Об’єднання Шахтострой” не здійснювалося, наполягав на розгляді справи за наявними в ній доказами. З огляду на всі обставини справи зазначив про навмисне ухиляння відповідача від виконання беззаперечного зобов’язання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Ухвалами господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. суддя Темкіжев І.Х. затвердив мирові угоди від 19.02.2009р., укладені між ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” м. Львів (у подальшому іменується Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка (у подальшому іменується Шахтострой) по справам №№13/4, 13/5, 13/9, 13/10, 13/11, 13/12, 13/13, 13/14, 13/15, за якими Шахтострой визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та сторони прийшли до взаємозгоди щодо порядку сплати грошових сум боржником.

У подальшому постановами заступника начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції Вершина В.М. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвал господарського суду Донецької області від 19.02.2009р.

          Не погодившись зі зазначеними постановами ВДВС, Компанія звернулась до господарського суду зі скаргою у відповідності до положень ч. 1 ст. 121-1 ГПК України. Господарський суд ухвалами від 08.09.2009р. скарги заявника задовольнив частково, визнав незаконними постанови ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвал суду про затвердження мирових угод.

За результатами розгляду апеляційних скарг відповідача по справам Донецький апеляційний господарський суд виніс постанову від 04.11.2009р. про задоволення скарг Шахтостроя частково, оскаржувані ухвали, в частині визнання незаконними постанов ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження, скасовано.

Наведені обставини та подальше невиконання Шахтостроєм умов затверджених мирових угод призвели до необхідності звернення Компанії з позовом про зобов’язання боржника виконати мирові угоди від 19.02.2009р. по справам №№ №13/4, 13/5, 13/9, 13/10, 13/11, 13/12, 13/13, 13/14, 13/15.

При дослідженні матеріалів справ судом встановлено, що позивачем заявлені вимоги про стягнення на підставі мирових угод від 19.02.2009р. тих грошових сум, період зобов’язання зі сплати яких вже настав на час подання позовів.

Отже, вимога про виконання мирової угоди по справі № 13/4 в частині стягнення боргу з лізингових платежів у сумі 239’039грн. 40коп., строком сплати до 20 квітня 2010р., позивачем не заявлена.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовні вимоги Компанії в межах заявлених вимог по справам №№ 13/12 – 13/20.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розгляд справ №№ 13/12 – 13/20 двічі відкладався: за причини відсутності представників відповідача у судому засіданні та з причини відрядження судді у день призначення наступного судового засідання.

Компанія була належним чином повідомлена про час розгляду справ, про що свідчать відмітки на рекомендованих повідомленнях, але своїх представників у попереднє судове засідання, яке відбулося 04.02.2010р., не направила, відзив на позов не надіслала. Пояснення щодо поважності причин нез’явлення представників у судовому засіданні 04.02.2010р. суду не надані.

Ст. 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється тому, що, як зазначалось в ч.1 ст. 33 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Викладені норми являють собою презумпцію покладання обов’язку доказування певних обставин на особу, яка посилається на ці обставини.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ч. 2 ст. 33 ГПК України).

Під час розгляду справ підтверджуючих доказів повного або часткового виконання зобов’язань за мировими угодами від 19.02.2009р. суду не представлено, чітких пояснень щодо періоду часу сплати платежів або їх розмірів суд не отримав. Твердження щодо часткового їх виконання спростоване представником позивача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність наявності підстав для відкладання розгляду справи.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Мирові угоди від 19.02.2009р. були укладені сторонами на добровільних засадах, затверджені судом, отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов в межах заявлених позовних вимог.

За змістом мирових угод по справам №№ №13/4, 13/5, 13/9, 13/10, 13/11, 13/12, 13/13, 13/14, 13/15 відповідачем визнані заявлені позовні вимоги Компанії в повному обсязі, визначені зобов’язання Шахтостроя щодо порядку оплат боргу з лізингових платежів за відповідними договорами, пені, інфляційних нарахувань, 3% річних, відшкодувань витрат сплаченого позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний припис міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Докази сплати визнаних зобов'язань за мировими угодами, затвердженими ухвалами господарського суду Донецької області від 19.02.2009р., суду не представлені, отже, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у загальному розмірі 922’368грн.35коп.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 58, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Об’єднати справи 13/12-13/20 в одне провадження з присвоєнням № 13/12.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія”Лізинговий дім” м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка, Донецька область, про стягнення грошових сум на підставі мирових угод від 19.02.2009р., які затверджені хвалами господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. по справам № 13/4, 13/5, 13/9, 13/10, 13/11, 13/12, 13/13, 13/14, 13/15 - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Шахтострой” (85104, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, б.48, ЄДРПОУ 31933561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія”Лізинговий дім” (79057, м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103/605, ЄДРПОУ 31730064) на підставі мирових угод від 19.02.2009р., які затверджені хвалами господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. по справам № 13/4, 13/5, 13/9, 13/10, 13/11, 13/12, 13/13, 13/14, 13/15, грошову суму у загальному розмірі 922’368грн.35коп., яка складається з:

заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 840’171грн.58коп.

пені у розмірі 37’804грн.03коп.

інфляційних нарахувань у розмірі 27’221грн. 75коп.

3% річних у розмірі 5’610грн.52коп.

державне мито у розмірі 10’498грн.47коп.

витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 1’062грн. 00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Шахтострой” (85104, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, б.48, ЄДРПОУ 31933561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія”Лізинговий дім” (79057, м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103/605, ЄДРПОУ 31730064) у відшкодування витрати по сплаті держмита в сумі 9’223грн.71коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 2’124грн.00коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2010р.

Суддя