Рішення № 82356382, 07.06.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2019 Справа №607/4816/19 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

представників позивача Шафранюк В. М.

Одудько Д. Л.

Смілка В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А3215 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 3215 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 107 402,86 грн., обґрунтовуючи тим, що внаслідок скоєння відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 413 Кримінального кодексу України, останнім заподіяно шкоду майновим інтересам держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А3215, яка по теперішній час в добровільному порядку не відшкодована. 19 серпня 2015 року старший солдат ОСОБА_1, перебуваючи поблизу свого підрозділу військової частини - польова пошта В1428, який дислокувався поблизу населеного пункту Новодружеск Попаснянського району Луганської області, залишив без нагляду поблизу підрозділу закріплене за ним військове майно та самовільно залишив розташування підрозділу і направився у невідомому напрямку, що призвело до втрати ввіреного йому для службового користування військового майна, а саме бронежилет «Корсар МЗсІ-4» 1 шт., фляга алюмінієва з чохлом 1 шт., шолом кевларовий з чохлом 1 шт., мішок спальний утеплений 1 шт., каремат 1 шт. За втрату військового майна ОСОБА_1 із застосування кратного співвідношення до його вартості повинен був відшкодувати 114 495,64 грн. Після звільнення з лав Збройних Сил України, ОСОБА_1 частково відшкодував шкоду в сумі 7 092,78 грн. Таким чином, ОСОБА_1 заподіяну ним шкоду не відшкодував, а тому, зобов'язаний відшкодувати державі - Міністерству оборони України в особі військової частини А3215 шкоду, завдану внаслідок скоєння злочину, після виключення зі списків особового складу частини, у сумі 107 402,86 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів та підстав викладених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України у судовому засідання позов з мотивів та підстав викладених у ньому підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 1311 Конституції України, органи прокуратури України здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке, зокрема, здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Військова частина А3215 є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкована Міністерству оборони України, включена до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України і перебуває на утриманні державного бюджету.

Основні фонди, обігові кошти та майно військової частини А3215 є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за військовою частиною А3215 на праві повного господарського відання.

Військова частина А3215 володіє, користується, розпоряджається закріпленим за ним майном відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації 16 березня 2015 року Чугуївським районним військовим комісаріатом Харківської області.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В1428 від 23 квітня 2015 року № 93 старшого солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини - польова пошта В1428, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду радіотелефоніста радіостанції радіо взводу батареї управління військової частини - польова пошта В1428.

Згідно з наказом командира військової частини - польова пошта В1428 старшого солдата ОСОБА_1 у липні 2016 року виключено зі списків особового складу звільнено з військової служби по демобілізації і направлено до Чугуївського районного військового комісаріату Харківської області для постановки на облік.

Будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта В1428, старший солдат ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1.3, 1.5, 4.4 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359, п.п. 13, 14, 15 Положення про порядок обліку, зберігання, та використання військового майна у Збройних Сил України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1225 (надалі Положення), зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, не допускати вчинення злочинів, дбайливо використовувати військове майно, не допускати його втрати, знищення чи розкрадання, а також є відповідальним за збереження і правильну експлуатацію наданої йому у тимчасове службове користування і закріпленої за ним зброї, бойових припасів та іншого військового майна, не допускати ганебних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов'язки, не вживати алкогольних напоїв, постійно мати зброю при собі. Військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки. Експлуатація військового майна повинна здійснюватися відповідно до вимог документації заводів-виробників. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.

Однак, старший солдат ОСОБА_1, діючи в порушення вище зазначених вимог, вчинив військовий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

19 серпня 2015 року старший солдат ОСОБА_1, перебуваючи поблизу свого підрозділу військової частини - польова пошта В1428, який дислокувався поблизу населеного пункту Новодружеск Попаснянського району Луганської області, залишив без нагляду поблизу підрозділу закріплене за ним військове майно та самовільно залишив розташування підрозділу і направився у невідомому напрямку, що призвело до втрати ввіреного йому для службового користування військового майна, а саме бронежилет «Корсар М3с1-4» 1 шт., фляга алюмінієва з чохлом 1 шт., шолом кевларовий з чохлом 1 шт., мішок спальний утеплений 1 шт., каремат 1 шт.

Відповідно до довідки - розрахунку № 695 військової частини-польова пошта В1428 про вартість шкоди завданої державі внаслідок нестачі (псування, знищення, втрати) майна речової служби шкода завдана державі, без застосування кратного співвідношення до його вартості, склала 12 530 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять) гривень 98 копійок.

19 листопада 2018 року вироком Попаснянського районного суду Луганської області ОСОБА_1 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України, і призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік та покладено на нього зобов'язання: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти органи пробації про зміну місця, проживання роботи або навчання.

Згідно з Переліком військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 року №880, нестача майна відшкодовується в наступному розмірі: бронежилета та шолома кевларового у десятикратному розмірі; фляга у п'ятикратному розмірі.

Тому за втрату військового майна ОСОБА_1 із застосування кратного співвідношення до його вартості повинен був відшкодувати 114 495,64 грн.

Після звільнення з лав Збройних Сил України, ОСОБА_1 частково відшкодував шкоду в сумі 7 092,78 грн.

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В1428 від 12 червня 2017 року № 1383 «Про виконання заходів посадовими особами під час переходу на найменування військової частини» умовне найменування «Військова частина - польова пошта В1428» відповідно до вимог спільної директиви командувача ОК «Захід» від 27 квітня 2017 року № Д-бдск та н.4.10 наказу МО України від 22 листопада 2016 року № 620 дек анульоване та з 01 липня 2017 року справи ведуться за умовним найменуванням «Військова частина А3215».

Таким чином, колишній військовослужбовець військової частини польова пошта В1428 (на даний час військова частина А3215) ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати державі - Міністерству оборони України в особі військової частини А3215 шкоду, завдану внаслідок скоєння злочину, після виключення зі списків особового складу частини, у сумі 107 402,86 грн.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального Кодексу України підставами звільнення від доказування є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За вказаних умов, винність дій ОСОБА_1, причинно - наслідковий зв'язок та розмір завданої державі шкоди в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А3215, встановлені вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 19 листопада 2018 року, є преюдиціальним фактом, тобто таким, що звільняється від доказування.

За вказаних обставин, враховуючи те, що оскільки внаслідок скоєння відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 413 Кримінального кодексу України, останнім заподіяно шкоду майновим інтересам держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А3215, яка по теперішній час в добровільному порядку не відшкодована, суд вважає, що слід стягнути з ОСОБА_1 в користь військової частини А3215 майнову шкоду в розмірі 107 402,86 грн.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь держави судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 283, 284, 352-355ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А3215 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь військової частини А3215 майнову шкоду в розмірі 107 402,86 грн. (сто сім тисяч чотириста дві гривні 86 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: Міністерство оборони України, місцезнаходження: вул. Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00034022;

Військова частина А3215, місцезнаходження: вул. Дубовецька, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26614633.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Повний текст рішення суду складено 12 червня 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко