Рішення № 82353319, 12.06.2019, Оболонський районний суд міста Києва

12.06.2019 Справа № 756/3722/19

Ун. № 756/3722/19

Пр. № 2/756/3728/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

27 травня 2019 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Васалатій К.А. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.В обґрунтування позовної заяви зазначає, що рішенням Оболонського р/с м. Києва від 28.09.2004 р. на її користь з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання двох дочок, щомісячно у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку до досягнення дітьми повноліття, починаюча з 16.09.2004 року. Оскільки відповідач ухиляється від сплати аліментів, у зв`язку із чим утворилась заборгованість по їх сплаті у розмірі 188938,72 гривень, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь 499240,63 гривень пені за прострочення сплати аліментів.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, малозначні справи.

Частина 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив обставини, що викладені нижче.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського р/с м. Києва від 28.09.2004 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дочками повноліття, починаючи з 16.09.2004.

Згідно довідки-розрахунку державного виконавця Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 01.03.2019 року, заборгованість ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-4536 від 28.09.2004 року за період з 16.09.2004 року по 01.03.2019 року становить 188938,72 гривень.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно із ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Як вбачається із наданої держаним виконавцем Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві довідки-розрахунку, відповідач ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, а тому ОСОБА_1 має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З наведеного позивачкою розрахунку заборгованості вбачається, що пеня за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів за період з 01.03.2016 р. по 01.06.2018 р. становить 499240,63 грн.

Водночас ч. 1 ст. 196 СК України обмежує можливість стягнення пені по аліментам у розмірі, який не перевищує загальний розмір заборгованості по аліментам.

Враховуючи, що під час розгляду справи установлено те, що ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів, нарахована на заборгованість пеня перевищує її розмір, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) у розмірі 188938,72 гривень.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, то судовий збір підлягає стягненню в дохід держави з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 188 938 грн. 72 коп. пені за прострочення сплати аліментів.

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави 1921 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.А. Васалатій