Ухвала суду № 82351483, 06.06.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Справа №2-2231/10

Провадження 6/712/102/19

06 червня 2019 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", стягувач: Публічне акціонерне товариство "Банк ""Фінанси та Кредит", боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що 14 травня 2010 року Соснівський районний суд м.Черкаси ухвалив рішення по справі №2-2231/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк ""Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №МКЛЧ-394-07. 03.10.2018р. між ПАТ "Банк ""Фінанси та Кредит" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ "Вердикт Капітал" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", включно і за кредитним договором №МКЛЧ-394-07 до ОСОБА_1 , в зв`язку з чим заявник в порядку ст.442, ст.512 ЦПК України та ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» просить замінити у виконавчих листах №2-2231/10 сторону стягувача у справі №2-2231/10 з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на правонаступника - ТОВ "Вердикт Капітал".

Представник заявника в судове засідання не з"явився, у заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив розглянути справу без його участі, заяву підтримав, просив задоволити.

Боржник в судове засідання не з"явився, у наданій суду заяві просив розглянути справу без його участі та без участі його представника адвоката Лучинович І.В., у відзиві та письмових поясненнях представник відповідачів адвокат Лучинович І.В. відносно поданої заяви заперечувала проти її задоволення, оскільки постановами державного виконавця виконавче провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчено у зв"язку з повним фактичним виконанням рішення. В автоматизованій системі виконавчого провадження відомості про відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відсутні. Як слідує з матеріалів справи, виконавче провадження відносно відповідачів завершене 24.06.2016, в той час як право вимоги за кредитним договором №МКЛЧ-394-07 від 14.12.2007 відступлене заявнику 03.10.2018. Крім того, з моменту зміни строку кредитування в порядку ст. 1050 ЦК України (31.07.2009) припинилося право позивача нараховувати проценти за користування кредитом, а існуючі грошові зобов"язання за договором №МКЛЧ-394-07 від 14.12.2007 (тіло кредиту, штрафні санкції, відсотки за користування кредитом) стягнуті з відповідачів за рішенням суду від 14.05.2010, що виконано 15.06.2016.Тому боржники вважають, що оскільки станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги зобов"язання за кредитним договором №МКЛЧ-394-07 від 14.12.2007 припинено, до заявника не перейшли права вимоги за цим договором.Натомість задоволення поданої заяви фактично призведе до переведення правомочностей стягувача, включаючи право вимоги виконання судового рішення на ТОВ "Вердикт Капітал", що призведе до подвійного стягнення з відповідачів однієї і тієї ж заборгованості на користь різних осіб. Просила відмовити у задоволенні заяви та просив стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 7500 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого.

З матеріалів заяви вбачається, що 14 травня 2010 року Соснівський районний суд м.Черкаси ухвалив рішення по справі №2-2231/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк ""Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №МКЛЧ-394-07 в сумі 65167,05 грн., державне мито в сумі 652 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 65937,17 грн.

03.10.2018р. між ПАТ "Банк ""Фінанси та Кредит" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ "Вердикт Капітал" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", включно і за кредитним договором №МКЛЧ-394-07 до ОСОБА_1 , в зв`язку з чим заявник в порядку ст.442, ст.512 ЦПК України та ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» просить замінити у виконавчих листах №2-2231/10 сторону стягувача у справі №2-2231/10 з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на правонаступника - ТОВ "Вердикт Капітал".

З матеріалів відзиву на заяву про заміну сторони виконавчого провадження вбачається, що 21.06.2010 на виконання рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 14.05.2010 видано виконавчі листи з метою виконання рішення.

За наслідками примусового виконання, розпорядженням державного виконавця Центрального ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 15.06.2016 №43896753 сума боргу у розмірі 65937,17 грн. перерахована на розрахунковий рахунок АТ "Банк "Фінанси та Кредит" як оплата боргу згідно виконавчого листа №2-2231/10 від 21.06.2010 за виконавчими провадженнями №49373597, №49373728.

Згідно ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Вимогами ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що стадія виконавчого провадження передбачає собою вчинення її стороною (стягувачем) певних дій щодо її початку, а саме звернення з відповідною заявою.

Заміна стягувана за рішенням суду можлива лише на стадії виконавчого провадження після його відкриття, та за умови, що правонаступник отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право сторони виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Центрального ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 24.06.2016 виконавче провадження №49373597 відносно ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-2231/10 закінчено у зв"язку з повним фактичним виконанням рішення.

Постановою державного виконавця Центрального ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 24.06.2016 виконавче провадження №49373728 відносно ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-2231/10 закінчено у зв"язку з повним фактичним виконанням рішення.

Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд враховує, що виконавче провадження відносно відповідачів завершене 24.06.2016 у зв"язку з повним фактичним виконанням рішення, тобто до моменту, коли право вимоги за кредитним договором №МКЛЧ-394-07 від 14.12.2007 відступлене заявнику 03.10.2018. Крім того, з моменту зміни строку кредитування в порядку ст. 1050 ЦК України (31.07.2009) припинилося право позивача нараховувати проценти за користування кредитом, а існуючі грошові зобов"язання за договором №МКЛЧ-394-07 від 14.12.2007 (тіло кредиту, штрафні санкції, відсотки за користування кредитом) стягнуті з відповідачів за рішенням суду від 14.05.2010, що виконано 15.06.2016.Тому оскільки станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги зобов"язання за кредитним договором №МКЛЧ-394-07 від 14.12.2007 припинено Відповідно до ст.599 ЦК України, до заявника не перейшли права вимоги за цим договором.Натомість задоволення поданої заяви фактично призведе до переведення правомочностей стягувача, включаючи право вимоги виконання судового рішення на ТОВ "Вердикт Капітал", що призведе до подвійного стягнення з відповідачів однієї і тієї ж заборгованості на користь різних осіб.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у зв"язку з її необґрунтованістю та не наданням доказів щодо наявності відкритого виконавчого провадження у зазначеній справі.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті статі 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) встановлено поняття «виконавчого провадження», відповідно до якої виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До матеріалів скарги долучений договір про надання правової допомоги №2/2019 від 07.03.2019р. з адвокатським об"єднанням "ВІБ ЕНД КОМПАНІ", а також квитанція АТ "Приватбанк" від 07.03.2019 про сплату коштів на суму 7500 грн., платник ОСОБА_1 , отримувач - адвокатське об"єднанням "ВІБ ЕНД КОМПАНІ", акт приймання-передачі наданих послуг №5 від 11.03.2019р. на суму 7500 грн., детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лучинович І. в рамках виконання умов Договору про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 25.03.2019р.

Суд вважає доведеним факт надання заявнику правничої допомоги на підготування відзиву на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, формування додатків, оскільки даний відзив є висловленням позиції сторони виконавчого провадження, тому вимоги про стягнення витрат на правову допомогу із заявника на користь боржника ОСОБА_1 підлягають до задоволення на підставі ст.141 ЦПК України, оскільки стадія виконання рішення є завершальною стадією судового розгляду і обмеження відповідача у праві відшкодування понесених судових витрат на даній стадії судового розгляду невиправдано обмежить останнього у реалізації процесуальних прав та порушить принцип рівності сторін цивільного процесу.

При цьому суд також враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 ст.137 ЦПК України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.137 ЦПК України).

З викладеного вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, але лише в разі заявлення іншою стороною клопотання про їх неспівмірність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 (справа №907/357/16).

Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до суду не подавалось, а тому суд вважає співмірним розмір понесених відповідачами витрат на правничу допомогу, адже суд не може й не повинен ставати на бік однієї зі сторін провадження, порушуючи принципи диспозитивності та безсторонності.

На підставі викладеного, керуючисьст. 512 ЦК України, ст.ст.141, 442, 260,353, ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", стягувач: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (вул.Кудрявський узвіз,5-Б, м.Київ, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 7500 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Суддя Марцішевська О.М.

Дата виготовлення повного текста ухвали 11.06.2019р.