Ухвала суду № 82347229, 11.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/373

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

11 червня 2019 року м. Київ № 640/6853/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1

до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3

про визнання протиправними дії/бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , квартира 17 до члена Вищої кваліфікаційної комісії України ОСОБА_3 (надалі - відповідач), адреса: АДРЕСА_4 , в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії/бездіяльність члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Луцюка Павла Сергійовича по перевірці зошита практичного завдання 29 березня 2018 року судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 і виставлення позивачу 26 балів;

- визнати протиправними, незаконними дії/бездіяльність члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Луцюка Павла Сергійовича з неперевірки зошиту практичного завдання саме судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова - як такі, що слугують негативному сприйняттю судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова Горчакової Ольги Іванівни по особливо резонансній справі - кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 3 статті 110, частиною 1 статті 258-3 Кримінального кодексу України, справа №646/12397/14-к, номер провадження 1-кп/644/482/18; як такі, що перешкоджають здійсненню суддею Орджонікідзевського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 правосуддя та сприянню твердження, зі зверненням до ЄС з прав людини, про те, що українські суди та судді не в змозі розглянути особливо резонансну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 3 статті 110, частиною 1 статті 258-3 Кримінального кодексу України, справа №646/12397/14-к, номер провадження 1-кп/644/482/18;

- стягнути з члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 000,00 грн та перерахувати на адресу воїнів-інвалідів чи військовий госпіталь, адресу та розрахунковий рахунок надасть додатково;

- стягнути з члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 на користь держави судові витрати;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України надати оригінал зошиту для виконання практичного завдання, сформованого під час складання суддею Орджонікідзевського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 29 березня 2018 року іспиту кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді;

- зобов`язати члена Вищої кваліфікаційної комісії України ОСОБА_3 надати ксерокопію документів про персоніфікацію особистих даних (довідки РНОКПП, середньомісячну заробітну плату).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 квітня 2019 року для розгляду адміністративної справи №640/6853/19 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року задоволена заява судді Смолія І.В. про самовідвід у справі №640/6853/19 з тих підстав, що під час проходження етапу кваліфікаційного оцінювання суддів йому стало відомо, що Луцюк Павло Сергійович є у складі колегії, що може свідчити про його упередженість, як головуючого у справі, під час її розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва №888 від 06 червня 2019 року адміністративна справа №640/6853/19 передана на повторний авторозподіл.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року для розгляду справи визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкову Н.В.

Так, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У відповідності до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач допустив протиправні дії/бездіяльність по перевірці зошита практичного завдання 29 березня 2018 року судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова Горчакової Ольги Іванівни і виставлення позивачу 26 балів та протиправні, незаконні дії/бездіяльність з неперевірки зошита практичного завдання саме судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова.

В той же час, суд зауважує, що в частині 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Наведені положення чинного адміністративного процесуального законодавства України дозволяють суду дійти висновку про те, що законом не передбачена можливість пред`явлення альтернативних позовних вимог, в даному випадку, визнання протиправними дій або бездіяльності відповідача з перевірки та неперевірки зошита практичного завдання позивача, що свідчить про необхідність позивачу конкретизувати свої позовні вимоги в цій частині, зазначивши дії або бездіяльність в цій частині оскаржує позивач.

Також, з матеріалів справи вбачається, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №1254/КО-18 від 20 липня 2018 року було прийнято у складі колегії: головуючого Устименко В.Є., членів комісії: Гладія С.В. та Луцюка П.С., при цьому, у позовній заяві позивач посилається на те, що саме ОСОБА_3 , як член комісії, вчинив протиправні дії або бездіяльність, які, за твердженнями позивача, порушують її права, проте, будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач вчиняв дії або бездіяльність самостійно без участі інших членів комісії, позивачем суду не надано.

Більш того, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач, у тому числі, просить стягнути з члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн та перерахувати на адресу воїнів-інвалідів чи військовий госпіталь, адресу та розрахунковий рахунок надасть додатково.

Проте, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як вже було зазначено судом, чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості пред`явлення альтернативних позовних вимог, зокрема, в частині самостійного визначення судом підприємства, установи чи організації, на рахунок яких слід перерахувати грошові кошти.

Також, позивачем не визначено процесуального статусу воїнів-інвалідів чи військового госпіталю, при цьому, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено захист прав, свобод та інтересів шляхом прийняття судом рішення про стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю саме на користь особи, яка звертається до суду за захистом, а не будь-яких інших фізичних або юридичних осіб.

Крім того, позивач також просить суд зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України надати оригінал зошиту для виконання практичного завдання сформованого під час складання суддею Орджонікідзевського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 29 березня 2018 року іспиту кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Проте, зі змісту позовної заяви та наявних в ній обґрунтувань позовних вимог неможливо розібрати чи є вказані вимоги самостійними позовними вимогами або така вимога є фактично клопотанням про витребування доказів.

У випадку, якщо вказана вимога є самостійною позовною вимогою, пред`явленою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суд зазначає, що в порушення пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не визначено процесуального статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не зазначено відповідні реквізити такого відповідача, не надано копію позовної заяви із додатками для нього.

У разі, якщо така вимога фактично є клопотанням про витребування доказів, суд роз`яснює позивачу, що порядок звернення до суду з відповідним клопотанням визначений у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про зобов`язання члена Вищої кваліфікаційної комісії України ОСОБА_3 надати ксерокопію документів про персоніфікацію особистих даних (довідки РНОКПП, середньомісячну заробітну плату), проте, в порушення вимог частини 5 статті 160 та частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не обґрунтовані ці позовні вимоги, а також не зазначено, яким саме чином відсутність документів про персоніфікацію особистих даних відповідача під час розгляду даної справи порушує її права, свободи та інтереси.

Також, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до частини 3 цієї ж статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2018 року, яким позивача визнано такою, що не відповідає займаній посаді, оскаржується у судовому порядку у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. При цьому, позивач у позові стверджує, що лише 27 березня 2019 року позивач перед судовим засіданням ознайомилась із спірним зошитом практичного завдання.

В той же час, позивач зазначає, що вона неодноразово зверталась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про надіслання їй копії зошиту з виконання практичного завдання, але відповіді на свої звернення не отримала.

Проте, суд зауважує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів її фактичних звернень безпосередньо до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з вимогою надати копію зошиту з практичного завдання, що унеможливлює суд встановити своєчасність звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Згідно з частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з частиною 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких підстав, враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, також до неї усіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також з урахуванням з урахуванням вимог статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачу десятиденного строку для подання належним чином оформленої позовної заяви разом з її копією відповідно до кількості учасників справи, усіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, частиною 13 статті 171, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачам десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулись із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова