Рішення № 82346861, 30.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2019 року № 826/11855/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача ОСОБА_1 (ордер серії КС №090242 від 01.03.2018 року), представників відповідача Бабія А.Б. (довіреність від 02.01.2019 року №6), Чистоти Т.В. (довіреність від 26.12.2018 року №426), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 доФонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі також - Фонд, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 25.01.2018 року №101 в частині щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_3 спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960 виданого 27.12.1997 року Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту;

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 15.02.2018 року №212, яким було оцінювача ОСОБА_3 позбавлено (анульовано) спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 960, виданого 27.12.1997 року Фондом та Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту, та виключено інформацію з Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Позов обґрунтовано тим, що Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України на засіданні 25.01.2018 року прийнято рішення позбавити (анулювати) позивача спеціалізації 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960, виданого 27.12.1997 року Фондом та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту.

15.02.2018 року на підставі вказаного рішення Фондом видано наказ №212, відповідно до якого оцінювача ОСОБА_3 позбавлено (анульовано) спеціалізації 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960, виданого 27.12.1997 року Фондом та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту.

Позивач вважає рішення Екзаменаційної комісії Фонду та наказ Фонду протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Так, позивач вважає, що її не було повідомлено належним чином та у належний строк про засідання Екзаменаційної комісії Фонду, що позбавило її права на надання пояснень та прибуття на засідання.

Також, позивачем зазначено, що Екзаменаційною комісією протиправно прийнято звіт про оцінку майна (на підставі рецензії якого прийнято оскаржуване рішення Екзаменаційною комісією) до розгляду, оскільки його не було подано у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, розгляд питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням, здійснюється за письмовим зверненням заінтересованих осіб (заявників), до аргументованих звернень яких долучається звіт про оцінку майна, або належним чином оформлена копія такого звіту.

Підставою вирішення Екзаменаційною комісією Фонду питання про позбавлення (анулювання) спеціалізації позивача є лист Національного банку України від 11.10.2017 року №12-0007/69993 щодо перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з оцінки майна копії звіту про оцінку майна (дата оцінки майна - 30.03.2017 року), складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХОТЕЙ-АО» (оцінювач - ОСОБА_3 ).

На думку позивача, причини перевірки ОСОБА_3 , вказані у листі Національного банку України, не є аргументованими, а ксерокопію звіту про оцінку майна, направленого Фонду, взагалі не засвідчено, що є підставою для повернення Екзаменаційною комісією вказаної копії звіту заявнику для усунення недоліків.

Крім іншого, позивачем зазначено, що звіт про оцінку майна (на підставі рецензії якого прийнято оскаржуване рішення Екзаменаційною комісією) складено та підписано не ОСОБА_3 , що підтверджується висновком від 29.05.2018 року №14636 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.11.2018 року.

Через канцелярію суду 09.10.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, з огляду на наступне.

Так, відповідачем зазначено, що позивача запрошено на засідання Екзаменаційної комісії Фонду заздалегідь, проте, останньою пояснень не надано, на засідання не прибула.

Екзаменаційну комісію Фонду повноваженнями щодо встановлення факту справжності підписів оцінювачів, на складених ними документах, не наділено.

Крім іншого, відповідач вважає копію наданого Національним банком України звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року засвідченим в установленому порядку, оскільки на першій та останній сторінці ксерокопії звіту, долученого відповідачем до відзиву, містяться необхідні відмітки : «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис особи, якою цей звіт засвідчено, її ініціалів та прізвища, дата засвідчення копії.

Отже, на думку відповідача, оскаржувані рішення та наказ є правомірними оскільки прийняті відповідно до законодавства України.

Через канцелярію суду 25.10.2018 року позивачем подано відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 07.11.2018 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 08.11.2018 року прибув представник відповідача. Позивачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого засідання, відповідно до матеріалів справи, участь уповноваженого представника не забезпечено.

Після викладення представником відповідача змісту заперечень проти позовних вимог, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.12.2018 року.

Через канцелярію суду 05.12.2018 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів.

У підготовче засідання 06.12.2018 року прибули представники сторін.

Судом поставлено на обговорення вирішення клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представником позивача клопотання підтримано, в обґрунтування якого зазначено, що підставою для розгляду питання щодо позбавлення оцінювача ОСОБА_3 кваліфікаційного свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів від 08.02.2002 року №106, та у майбутньому, прийняття оскаржуваних рішень, є надходження до Фонду державного майна України листа Національного банку України від 11.10.2017 року №12-0007/69993 щодо перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з оцінки майна копії Звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХОТОЕЙ - АО» (оцінювач - ОСОБА_3 ). Проте, позивач не визнає, що складала та підписувала цей звіт, ставить під сумнів копію цього звіту.

Крім того, представником позивача зазначено, що відповідачем у відзиві повідомлено, що здійснювалося рецензування не оригіналу звіту від 30.03.2017 року про оцінку майна, а його копії.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд витребувати у Фонду державного майна України оригінал звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХОТОЕЙ - АО» (оцінювач - ОСОБА_3 ) та копій першої та останньої сторінки цього звіту.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 року клопотання представника позивача від 05.12.2018 року про витребування доказів задоволено. Витребувано у Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) оригінал звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХОТОЕЙ - АО» (оцінювач - Дяченко В.Я.) з метою огляду судом та належним чином завіреної копії повного тексту звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХОТОЕЙ - АО» (оцінювач - Дяченко В.Я.) з метою долучення до матеріалів справи. Оголошено перерву у судовому засіданні до 30.01.2019 року.

У підготовче засідання 30.01.2019 року прибули представники сторін.

Судом повідомлено, що через канцелярію суду надійшло клопотання, а саме оригінал звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХОТОЕЙ - АО» (оцінювач - Дяченко В.Я.) у Національного банку України.

Водночас, судом встановлено з додатків, долучених до вказаного клопотання, що листом від 28.01.2019 року №10-25-15-78 Фонд звернувся до Національного банку України щодо надання оригіналу звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХОТОЕЙ - АО», але відповіді, станом на 30.01.2019 року не отримано.

З огляду на передчасність заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів, судом відмовлено у його задоволенні.

Судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.02.2019 року.

Через канцелярію суду 05.02.2019 року відповідачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме, копії звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, на 19 арк.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 27.02.2019 року справи, призначені до слухання 27.02.2019 року, зокрема, справу №826/11855/18, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Сторін повідомлено про дату наступного судового засідання, призначеного на 08.04.2019 року відповідно до статті 124, 129 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судове засідання 08.04.2019 року прибули представники сторін.

Представником позивача долучено до матеріалів справи копію відповіді Національного банку України на адвокатський запит від 29.08.2018 року №12-0097/46815.

Представниками відповідача надано у судовому засіданні копії акту приймання-передавання оригіналів звітів про оцінку заставленого майна від 19.02.2019 року, копію листа Національного банку України від 18.02.2019 року №12-0007/9284 у відповідь на запит Фонду від 28.01.2019 року №10-25-1578, копію звернення Національного банку України від 11.10.2017 року №12-0007/69993.

Судом оглянуто «оригінал» звіту про оцінку майна від 30.03.2017 року, наданий відповідачем у судове засідання.

Після наданих представниками позивача та відповідача вступних слів, судом оголошено про перерву до 15.04.2019 року.

Через канцелярію суду 12.04.2019 року відповідачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме, щодо належного повідомлення позивача про засідання Екзаменаційної комісії Фонду.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 15.04.2019 року справи, призначені до слухання 15.04.2019 року, зокрема, справу №826/11855/18, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Сторін повідомлено про дату наступного судового засідання, призначеного на 30.05.2019 року відповідно до статті 124, 129 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судове засідання 30.05.2019 року прибули представники сторін.

Судом повідомлено про надходження клопотання відповідача від 12.04.2019 року про приєднання доказів до матеріалів справи, водночас, у зв`язку з тим, що представником відповідача не обґрунтовано поважність причин не надання цих доказів під час підготовчого провадження, суд, керуючись частиною восьмою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 30.05.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивачем, ОСОБА_3 , 27.12.1997 року отримано сертифікат №960 про успішне складення сертифікаційного екзамену за програмою Українського товариства оцінювачів і виявлення достатнього рівня підготовки для самостійного проведення робіт по експертній оцінці майна, майнових і немайнових прав та бізнесу на території України.

На підставі зазначеного сертифіката, ОСОБА_3 зареєстровано в Державному реєстрі оцінювачів, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 08.02.2002 року № 106.

11.10.2017 року Фондом державного майна України отримано лист (звернення) Департаменту управління ризиками Національного банку України (далі також - Департамент), в якому повідомлено, що при проведенні діагностики комерційних банків, Департаменту надано на верифікацію звіти суб`єктів оціночної діяльності, в яких виявлено недоліки, що суттєво вплинули на вартість майна. У зв`язку з викладеним, Національний банк України, як зацікавлена особа, просить розглянути на Екзаменаційній комісії Фонду звіти з оцінки, виконані суб`єктами оціночної діяльності, серед переліку яких, ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 08.02.2002 року №106), та питання щодо позбавлення кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів та сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності.

В якості додатків до листа долучено, зокрема, копію звіту оцінки: Комплекс нежитлових будівель, загальною площею 8371, 4 кв.м., а саме: будівля санпропускника (літ. А) - 387, 4 кв.м., будівля пташника (літ. В) - 1338, 2 кв.м., будівля пташника (літ. Г) - 1258,6 кв.м., будівля пташника (літ. Ж) - 2024,8 кв.м., будівля пташника (літ. З) - 1732,2 кв.м., будівля насосної солярки (літ. К) - 8,4 кв.м., будівля насосної води (літ. Л) - 8,20 кв.м., з артезіанською свердловиною глибиною 100 м., будівля гаражу (літ. М) - 261, 5 кв.м., будівля складу нафтопродуктів (літ. Н) - 16, 2 кв.м., огорожа з металевої сітки - площею 2008, 0 кв.м., водонапірна башта висотою 10 м. та асфальтобетоне замощення площею 1 750, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. станом на 30.03.2017 року. Виконавець звіту СОД ТОВ «ХОТОЕЙ - АО», оцінювач ОСОБА_3 , ринкова вартість 25 200 000 грн. (далі також - Звіт).

13.11.2017 року рецензентом Фонду державного майна України головним спеціалістом ОСОБА_4 складено рецензію на копію Звіту, в якій у загальному висновку рецензентом зазначено про те, що Звіт класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

07.12.2017 року Заступником Голови Фонду направлено лист №10-59-23375 до ОСОБА_5 комісії ОСОБА_6 з проханням надати Фонду рецензію копії Звіту.

19.12.2017 року рецензентом ОСОБА_6 складено рецензію на копію Звіту, в якій у загальному висновку рецензентом зазначено про те, що Звіт класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Листом Фонду 09.01.2018 року №10-59-393 повідомляється ОСОБА_3 щодо прибуття на засідання Екзаменаційної комісії Фонду 25.01.2018 року о 14:00 год., та про необхідність надання письмових пояснень щодо Звіту .

Відповідно до відбитку штемпелю працівника ПАТ «Укрпошта» на копії конверту, що міститься у матеріалах справи, зазначений лист направлено Фондом на адресу позивача 15.01.2018 року.

Відповідно до копії Витягу протоколу від 25.01.2018 року №101 засідання Екзаменаційної комісії Фонду, членами Екзаменаційної комісії Фонду прийнято рішення («за» - 23, «проти» - 0) позбавити (анулювати) ОСОБА_3 спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960 виданого 27.12.1997 року Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту (пункт 1 Рішення 1).

Листом Фонду від 13.02.2019 року №10-59-3140 повідомлено позивача про рішення Екзаменаційної комісії від 25.01.2018 року.

Наказом Фонду державного майна України від 15.02.2018 року №212 позбавлено (анульовано) ОСОБА_3 спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960 виданого 27.12.1997 року Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту.

Вважаючи рішення Екзаменаційної комісії Фонду від 25.01.2018 року №101 та наказ Фонду державного майна України від 15.02.2018 року №212 в частинах, що стосуються ОСОБА_3 , протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України 12.07.2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2658).

Професійна оціночна діяльність (далі також - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна (частина перша статті 4 Закону №2658).

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (частина перша статті 6 Закону №2658).

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону №2658).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2658, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Згідно з частиною першою, четвертою статті 15 Закону №2658, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

За приписами частини першої, другої та сьомої статті 16 Закону №2658, рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Екзаменаційною комісією, склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів.

Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з`ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону №2658.

Рішення Екзаменаційної комісії оформлюються протоколами. Порядок роботи Екзаменаційної комісії встановлюється Фондом державного майна України.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 Закону №2658, державне регулювання оціночної діяльності полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцінки майна в Україні, об`єктивності та законності її проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам з оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил оцінки майна, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях оцінки майна, створення конкурентного середовища серед суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Основними напрямами державного регулювання оціночної діяльності є, зокрема, контроль за додержанням законодавства суб`єктами оціночної діяльності та іншими суб`єктами під час проведення оцінки майна.

Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України (частина перша статті 24 Закону №2658).

З метою реалізації вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у частині організаційного забезпечення прийняття Екзаменаційною комісією рішень про видачу або позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів розроблено Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затверджене наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 року № 1997, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2002 року за № 925/7213 (із змінами і доповненнями) (далі також - Положення).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 3 Розділу І Положення відповідно до покладених завдань Екзаменаційна комісія: приймає рішення щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача (кваліфікаційного документа оцінювача) за спеціалізацією (ями) відповідного напряму оцінки майна з підстав, визначених законодавством.

Щодо повідомлення позивача про засідання Екзаменаційної комісії Фонду від 25.01.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 29 Закону, оцінювачі мають право, окрім іншого, бути безпосередньо присутніми на засіданні Екзаменаційної комісії під час розгляду питання щодо позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва; оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, рішення Екзаменаційної комісії в судовому порядку.

Згідно з абзацом 3 пункту 5, пунктами 6, 7 розділу IV Положення, у двотижневий строк до дати проведення чергового засідання секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист на адресу оцінювача, звернення щодо професійної оціночної діяльності якого розглядається, з вимогою надати письмові пояснення з порушеного питання, а також прибути на засідання Екзаменаційної комісії.

Чергові засідання Екзаменаційної комісії відбуваються не рідше одного разу на три місяці.

У разі неприбуття оцінювача або уповноваженого ним представника на засідання Екзаменаційної комісії питання щодо професійної оціночної діяльності такого оцінювача розглядається з урахуванням наданих ним письмових пояснень без його присутності. При цьому ненадання оцінювачем письмових пояснень не є підставою для непроведення Екзаменаційною комісією розгляду порушеного питання.

З матеріалів справи встановлено, що листом Фонду 09.01.2018 року №10-59-393 повідомляється ОСОБА_3 щодо прибуття на засідання Екзаменаційної комісії Фонду 25.01.2018 року о 14:00 год., та про необхідність надання письмових пояснень щодо Звіту.

Водночас, з судом встановлено, що відповідно до відбитку штемпелю працівника ПАТ «Укрпошта» на копії конверту, що міститься у матеріалах справи, зазначений лист направлено Фондом на адресу позивача 15.01.2018 року.

Так, позивачем повідомлено суд, що вказане поштове повідомлення отримано нею в кінці січня 2018 року, що відповідачем не спростовано.

Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в той час, як засідання Екзаменаційної комісії Фонду, відповідно до листа-повідомлення, мало відбутися за адресою: АДРЕСА_5 .

Отже, з огляду на те, що засідання Екзаменаційної комісії Фонду призначено на 25.01.2018 року у м. Києві, в той час, як тільки 15.01.2018 року позивачу направлено відповідний лист у м. Дніпро, суд дійшов висновку, що несвоєчасним відправленням повідомлення про засідання Екзаменаційної комісії Фонду 25.01.2018 року, відповідачем обмежено право позивача на подання пояснень, своєчасне подання таких пояснень та на прибуття до м. Києва за для участі у засіданні Екзаменаційної комісії Фонду.

Щодо відповідності листа Національного банку України від 11.10.2017 року №12-0007/69993 стосовно перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з оцінки майна вимогам до звернення, встановлених Положенням, суд зазначає наступне.

Абзацами 1, 2 пункту 1 розділу IV Положення розгляд питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), здійснюється за таких умов: у разі отримання Фондом державного майна України письмового звернення (скарги) заінтересованих осіб (заявників). Звернення (скарга) має містити аргументовані підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача. До звернення (скарги) додаються звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформлена його копія відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089, а також одна або декілька рецензій на нього (у разі наявності). До звернення (скарги) можуть додаватися матеріали, які розкривають суть питання, зокрема судові рішення, листування з порушеного питання, інші документи.

З матеріалів справи встановлено, що 11.10.2017 року Фондом державного майна України отримано лист (звернення) Департаменту управління ризиками Національного банку України (далі також - Департамент) №12-0007/69993, в якому повідомлено, що при проведенні діагностики комерційних банків, Департаменту надано на верифікацію звіти суб`єктів оціночної діяльності, в яких виявлено недоліки, що суттєво вплинули на вартість майна. У зв`язку з викладеним, Національний банк України, як зацікавлена особа, просить розглянути на Екзаменаційній комісії Фонду звіти з оцінки, виконані суб`єктами оціночної діяльності, серед переліку яких, ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 08.02.2002 року №106), та питання щодо позбавлення кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів та сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності.

Водночас, які саме недоліки виявлено Департаментом управління ризиками Національного банку України у, зокрема, Звіті, в якому, начебто оцінювачем виступала ОСОБА_3 , не вказано, з огляду на що, лист не містить аргументованих підстав для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача.

Щодо відповідності копії Звіту, наданого Департаментом управління ризиками Національного банку України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3.1 Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України 31.10.2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 року за № 1351/20089 (із змінами і доповненнями) (далі також - Порядок) у випадках, передбачених пунктом 2.1 розділу II цього Положення, до письмового запиту на проведення рецензування додається оригінал звіту про оцінку майна, який має бути прошитий (прошнурований), пронумерований, скріплений підписом суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, що проводив оцінку. Винятки можуть стосуватися лише випадків, передбачених пунктами 3.4 і 3.6 цього розділу.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку звіт про оцінку майна має відповідати вимогам пункту 56 Національного стандарту № 1 у разі, якщо він складений у повній формі.

Звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об`єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами. Звіт, складений у стислій формі, має відповідати вимогам пунктів 57-58 Національного стандарту № 1 (пункт 3.3. Порядку).

Згідно з пунктом 3.4. Порядку у разі надходження запитів від правоохоронних та контролюючих органів державної влади щодо проведення процедури рецензування звітів про оцінку майна допускається рецензування копій таких звітів.

Текст документа відтворюється повністю.

Обсяг копії звіту про оцінку майна має бути однаковим з оригіналом звіту (описова частина, розрахункова частина та всі додатки).

У копіях повинні відображатися всі виправлення, зроблені в оригіналі.

Копія звіту про оцінку майна має бути виконана якісно: всі аркуші копії звіту про оцінку майна (з додатками до нього у повному обсязі, що містить оригінал звіту), мають бути чіткими.

Копія звіту про оцінку майна не може містити у додатках інших документів, окрім тих, що містить оригінал звіту про оцінку майна.

Замовники рецензії не можуть доповнювати копію звіту про оцінку майна, що додається до запиту про рецензування, іншими документами.

Копія звіту про оцінку майна виготовляється та засвідчується в установленому законодавством порядку.

Надіслана копія звіту про оцінку майна, що не відповідає зазначеним вище вимогам, до розгляду не приймається та повертається заявнику для оформлення її належним чином.

Відповідно до пункту 3.5. Порядку копія звіту про оцінку майна, що відповідає вимогам пункту 3.4 цього розділу, направлена правоохоронними чи контролюючими органами на рецензування, після рецензування зберігається в державному органі приватизації як додаток до рецензії.

Отже, з аналізу норм Порядку, копію звіту про оцінку майна має бути виготовлено та засвідчено в установленому законодавством порядку будь-яким з заявників.

Згідно з пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації.

Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

В якості додатків до листа (звернення) Департаменту від 11.10.2017 року №12-0007/69993 долучено, зокрема, копію звіту оцінки: Комплекс нежитлових будівель, загальною площею 8371, 4 кв.м., а саме: будівля санпропускника (літ. А) - 387, 4 кв.м., будівля пташника (літ. В) - 1338, 2 кв.м., будівля пташника (літ. Г) - 1258,6 кв.м., будівля пташника (літ. Ж) - 2024,8 кв.м., будівля пташника (літ. З) - 1732,2 кв.м., будівля насосної солярки (літ. К) - 8,4 кв.м., будівля насосної води (літ. Л) - 8,20 кв.м., з артезіанською свердловиною глибиною 100 м., будівля гаражу (літ. М) - 261, 5 кв.м., будівля складу нафтопродуктів (літ. Н) - 16, 2 кв.м., огорожа з металевої сітки - площею 2008, 0 кв.м., водонапірна башта висотою 10 м. та асфальтобетоне замощення площею 1 750, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. станом на 30.03.2017 року. Виконавець звіту СОД ТОВ «ХОТОЕЙ - АО», оцінювач ОСОБА_3 , ринкова вартість 25 200 000 грн. (далі також - Звіт).

Відповідно до копії Звіту встановлено, що суб`єктом оціночної діяльності, що проводив оцінку, зазначено ОСОБА_3

Отже, слід дійти висновку, що відповідно до пункту 3.1 Порядку, саме ОСОБА_3 ,, як оцінювачем, мало бути оформлено Звіт, а саме: прошито (прошнуровано), пронумеровано, скріплено підписом, з якої, суб`єкт, яким подано цей Звіт на рецензування, мало бути виготовлено копію, яку засвідчено у встановленому законодавством порядку.

Дослідивши копію поданого Департаментом Звіту, який міститься у матеріалах справи, судом встановлено, що усі відмітки на копії Звіту проставлено провідним фахівцем Відділу оцінки та моніторингу майна ОСОБА_9 , водночас, фахівець відділу якої юридичної особи, із копії Звіту не встановлено.

На копії першого аркушу Звіту проставлено відмітку «Згідно з оригіналом», під якою від руки написано « ОСОБА_9 », водночас, ні особистого підпису, ні дати засвідчення копії ОСОБА_9 не зазначено.

Отже, слід дійти висновку, що ОСОБА_3 не оформлювалося Звіту, з якого ОСОБА_9 зроблено копію, копію, в свою чергу, виготовлено із порушеннями норм законодавства, а вказану копію Звіту мало бути повернуто заявнику на підставі пункту 3.4. Порядку, відповідно до якого надіслана копія звіту про оцінку майна, що не відповідає зазначеним вище вимогам, до розгляду не приймається та повертається заявнику для оформлення її належним чином.

Крім іншого, маючи сумніви щодо складання зазначеного Звіту, позивач звернулася до ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» для проведення експертного почеркознавчого дослідження.

Згідно з частинами першою, другою, шостою - восьмою статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Згідно із змістом висновку почеркознавчої експертизи від 29.05.2018 року №14636, складеним експертом ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Фраймович Людмилою Володимирівною, експертизу проведено на підставі статті 101, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто, висновок підготовлено для подання до суду. Відповідно до особистого підпису ОСОБА_10 , експерт обізнаний про зміст статті 384 Кримінального кодексу України щодо складання завідомо неправдивого висновку.

Під час розгляду справи представниками відповідача не заявлено відводу експерту Фраймович Л.В., не надано доказів щодо спростування висновку.

Водночас, у відзиві від 09.10.2018 року відповідачем висловлено позицію щодо відсутності правових підстав для прийняття судом висновку ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» у зв`язку з тим, що останнє не є науково-дослідною установою судових експертиз Міністерства юстиції України, та, посилаючись на пункт 1.2 та підпункт 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, що почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи.

Водночас, відповідачем не обґрунтовано, чому ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» не може бути проведено вказану почеркознавчу експертизу, та не доведено, що цю експертизу може бути проведено лише у межах кримінального провадження, та жодним чином не може бути проведена у межах адміністративної справи №826/11855/18, з огляду на що, підстави для не прийняття до розгляду відповідного висновку експерта або для його відхилення у суду відсутні.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 29.05.2018 року №14636, складеного експертом ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Фраймович Людмилою Володимирівною, підписи від імені ОСОБА_3 , зображення яких міститься: у рядку «Дяченко В.Я. графи «Оцінювач» на другій сторінці («Висновок про оціночну вартість майнового комплексу:»), на одинадцятій сторінці (під друкованим записом « 25 200 000 (двадцять п`ять мільйонів двісті тисяч) грн. без ПДВ») у технічній копії звіту про оцінку майна від 30 березня 2017 року, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано тих обставин, що Звіт позивачкою не складався та не підписувався, що є однією з підстав для скасування оскаржуваних рішення та наказу.

Суд звертає увагу, що вказаний висновок почеркознавчої експертизи береться до уваги, приймається та тлумачиться судом у сукупності із тією обставиною, що позивач заперечує, що нею складено та підписано Звіт, на підставі рецензії копії якого винесено оскаржувані нею рішення та наказ.

Крім іншого, суд звертає увагу також на те, що підлягала рецензуванню надана Департаментом управління ризиками Національного банку України саме копія, а не оригінал Звіту.

На виконання ухвали суду від 05.12.2018 року про витребування доказів, представником відповідача у судовому засіданні 08.04.2019 року подано «оригінал» Звіту та підтверджуючи, на думку останнього, документи його отримання у Департаменту управління ризиками Національного банку України.

Так, підтверджуючими документами про отримання оригіналу Звіту, на думку представника відповідача, є копія листа Національного банку України від 18.02.2019 року №12-0007/9284 у відповідь на запит Фонду від 28.01.2019 року №10-25-1578, копія звернення Національного банку України від 11.10.2017 року №12-0007/69993 та копія акту приймання-передавання оригіналів звітів про оцінку заставленого майна від 19.02.2019 року

Відповідно до копії відповіді Національного банку України від 18.02.2019 року №12-0007/9284, надається оригінал Звіту про незалежну оцінку майна - комплексу нежитлових будівель загальною площею 8371, 4 м2 , який належить ТОВ «Будкапітал-2000» та розташований за адресою: Київська обл., Володарський р-н, с. Капустинці, вул . Набережна, 21 Б. Виконавець звіту - СОД ТОВ «ХОТЕЙ-АО», оцінювач - Дяченко В.Я, Ринкова вартість - 25 200 000, 00 гривень без ПДВ. На 21 арк.

Відповідно до Акту приймання-передавання оригіналів звітів про оцінку заставленого майна від 19.02.2019 року, вказаний оригінал Звіту прийнято зі слів представника відповідача ОСОБА_12 безпосередньо ним, оскільки у вказаному акті зазначено лише підпис особи яка, його приймала, без зазначення прізвища, ініціалів та посади, а передано ОСОБА_13 .

Суд зауважує, що акт взагалі не посвідчено жодною печаткою, виготовлено на аркуші паперу, а не на бланку організації, що, враховуючи викладене вище, викликає у суду сумніви щодо повноважень вказаних осіб на передачу та прийняття «оригіналу» Звіту, та взагалі щодо реальності такого Звіту, зокрема, з огляду й на наступне.

Відповідно до змісту рецензії Фонду державного майна України від 13.11.2017 року та рецензії від 19.12.2017 року, складену членом Екзаменаційної комісії, встановлено, що обома рецензентами досліджувалася копія Звіту на 19 арк., виконавцем Звіту зазначено оцінювача ОСОБА_3 , в той час, як документи про отримання останнього свідчать, що оригінал Звіту містить 21 арк., а виконавцем цього Звіту вказано ТОВ «ХОТЕЙ-АО», що суперечить копії Звіту, яка міститься у матеріалах справи, яку досліджено рецензентами.

Крім іншого, представником позивача долучено до матеріалів справи копію відповіді Національного банку України на адвокатський запит від 29.08.2018 року №12-0097/46815, відповідно до змісту якої на адвокатський запит ОСОБА_14 від 22.08.2018 року №132/08-18 Національним банком України повідомлено, що останнім отримано оригінал Звіту від банку, щодо якого здійснювалося діагностичне обстеження. Після передачі до Фонду державного майна України належним чином завіреної копії з оригіналу звіту про оцінку, оригінал повернуто банку.

Отже, цей лист - відповідь на адвокатський запит представника позивача ставить під сумнів наявність у Департаменту управління кредитними ризиками Національного банку України, яким нібито надано оригінал Звіту представнику відповідача, дійсного оригіналу Звіту, з якого зроблено копію, яку досліджено рецензентами, оскільки на дату 29.08.2018 року оригінал Звіту Національним банком України передано до банку, який останнім перевірявся.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені обставини стосовно наданого представником відповідача у судове засідання 08.04.2019 року «оригіналу» Звіту, суд дійшов висновку що цей доказ не має характеру достовірного та належного щодо позиції відповідача, та враховує його на користь позивача.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що Екзаменаційною комісією прийнято рішення 25.01.2018 року на підставі рецензій копії Звіту, яка, на переконання суду, підлягала поверненню заявнику у зв`язку з невідповідністю її оформлення нормам законодавства, та, як наслідок, рецензуванню не підлягала, беручи до уваги встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, щодо не складання та не підписання позивачем як суб`єктом оціночної діяльності вказаного Звіту, та те, що позивача не повідомлено належним чином про засідання Екзаменаційної комісії, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом від 25.01.2018 року №101 в частині щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_3 спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960 виданого 27.12.1997 року Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту.

Щодо оскарженого позивачем наказу Фонду від 15.02.2018 року №212, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку, кваліфікаційне свідоцтво (кваліфікаційний документ) оцінювача вважається анульованим з дати видання наказу Фонду державного майна України на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

У разі позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) Фонд державного майна України вносить відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Відповідно до змісту оскаржуваного наказу Фонду державного майна України від 15.02.2018 року №212, який видано на підставі рішення Екзаменаційної комісії Фонду від 25.01.2018 року (протокол №101), позбавлено (анульовано) ОСОБА_3 спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960 виданого 27.12.1997 року Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту.

З огляду на те, що судом визнано рішення Екзаменаційної комісії Фонду від 25.01.2018 року протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, слід дійти висновку, що позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 15.02.2018 №212 слід задовольнити, як похідну.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, критерій прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення відображає принцип обґрунтованості рішення та вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 24.05.2018 року №165, яка міститься у матеріалах справи, встановлено, що позивачем сплачено за подання позову до адміністративного суду судовий збір у розмірі 1409, 60 грн., який, з огляду на задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім іншого, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з частиною п`ятою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до квитанції від 23.05.2018 року №35 сплачено 4 200,00 грн. за проведення почеркознавчої експертизи, що підтверджується висновком від 29.05.2018 року №14636 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою ОСОБА_3 , складеного для подання до суду в межах розгляду справи №826/11855/18.

Отже, слід дійти висновку, що судові витрати позивача, пов`язані із проведенням експертизи, також підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в порядку частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 25.01.2018 №101 в частині щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_3 спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №960 виданого 27.12.1997 року Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 15.02.2018 №212, яким оцінювача ОСОБА_3 позбавлено (анульовано) спеціалізації 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 960, виданого 27.12.1997 року Фондом та Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту, та виключено інформацію з Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

4. Стягнути на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 1409, 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України.

5. Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 4200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 294, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач : Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9).

Повне рішення складено 10.06.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна