Рішення № 82346796, 10.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2019 року № 826/406/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигрин Андрія Олеговича, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , лужба у справах дітей та сім`ї про скасування рішень про внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі - ПАТ «ВРБ») (01135, м. Київ, В. Чорновола, б. 25, код ЄДРПОУ 36470620) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигрин Андрія Олеговича (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 42-б, прим.11), треті особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), служба у справах сім`ї та дітей (08700, Київська область м. Обухів, вул. Малишка, 6) про скасування рішень про внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 31 грудня 2015 року посадовим особами ПАТ «ВРБ» стало відомо про те, що заставне майно відчужене іпатекодавцем - ОСОБА_1 , а іпотеку припинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигрін Андрієм Олеговичем, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27506709 від 25.12.2015 року. Цим же нотаріусом припинено обтяження, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27507645 від 25.12.2015 року.

ОСОБА_1 квартира, яка перебувала в іпотеці ПАТ «ВРБ на підставі договору іпотеки квартири № ZXR019521.10716.013 від 26.12.2012 року за адресою: АДРЕСА_2 , була відчужена ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2015 року та в подальшому передана ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 05.01.2017 року.

Позивач наполягає, що документи, які стали підставою для припинення обтяження та іпотеки, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВБР» не підписувалися, тому їх існування є наслідком протиправних дій не встановлених осіб ПАТ «ВБР», в зв`язку із чим, 31 грудня 2015 року за вихідним № 360 позивачем було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Голосіївського управління ГУ Національної поліції в м.Києві.

Позивач зазначає, що незаконні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Чигріна Андрія Олеговича призвели до втрати ПАТ «ВБР» забезпечення, яке гарантувало виконання зобов`язань за кредитним договором від 26 грудня 2012 року, укладеним між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 на суму, що дорівнює 548 000,00 грн.

Позивач, вважаючи внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення обтяження в Єдиному реєстрі іпотек, а також щодо припинення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, незаконними, просить їх скасувати та зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса, відновити попередні записи, згідно яких іпотекодержателем нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 74,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 є ПАТ «ВБР».

Відповідач проти позову заперечує, надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що 25.12.2015 року ним були вчинені реєстраційні дії щодо реєстрації припинення іпотеки та обтяження на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_3 Київської області , за відсутності підстав для відмови для державної реєстрації та на підставі отриманих оригіналів документів від ПАТ «ВБР», підписаних уповноваженим представником та скріплених печаткою банка, викладених на фірмових бланках ПАТ «ВБР».

Вважає, що ним виконані повноваження, як спеціального суб`єкта державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та при здійсненні оспорюваних реєстраційних дій були дотримано всі вимоги чинного законодавства.

10.08.2016 року Слоквенко Сергієм Миколайовичем суду надані заперечення проти адміністративного позову, в яких він зазначає, що позов вважає необґрунтованим, оскільки ним були сплачені у повному обсязі суми за кредитним договором, тому зобов`язання сторін за іпотечним та кредитним договором припинилися, в зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2016 року відкрито провадження по справі.

В зв`язку із припинення повноважень судді Кобилянського К.М, в провадженні якого перебувала справа та не була ним розглянута, справу було повторно розподілено між суддями.

Ухвалою суду від 11.04.2017 року справу прийнято до провадження суддею Вєкуа Н.Г.

В судовому засіданні 31.08.2017 року, в якості третіх осіб до справи залучені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та служба у справах дітей та сім`ї.

В судовому засіданні 16.11.2017 року суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив, що підстави для задоволення позову відсутні, з огляду на наступне.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Абзацом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 Порядку № 703 передбачено, що безпосередньо реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус, як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. При цьому, Порядком № 703 визначено випадки, в яких державну реєстрацію здійснює орган державної реєстрації прав, а в яких - нотаріус.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону N 1952-IV обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав. Порядок проведення державної реєстрації прав визначений статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, відповідно до частини 1 статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затв. Постановою КМУ від 22 червня 2011 р. N 703 (далі-Порядок № 703) за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно п. 18 Порядку № 703 державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.12.2015 року до приватного нотаріуса Чигріна А.О. звернувся громадянин ОСОБА_1 про вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації припинення іпотеки та обтяження на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 .

Для вчинення вказаних дій, Відповідачу були надані наступні оригінали документів:

- довідка про погашення заборгованості;

- лист про припинення обтяження № 26276 від 18.12.2015 року;

- заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права);

- заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права);

- належним чином засвідчені копії установчих документів банку та документів, що підтверджують повноваження його представника, які передбачені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

На підставі поданих документів, відповідачем, як державним реєстратором, було проведено реєстраційні дії, та оригінали поданих документів у 5-денний строк направлено засобами поштового зв`язку до органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна для формування реєстраційної справи у відповідності до чинного законодавства.

На підтвердження вказаних фактів, відповідачем до суду надана копія фіскального чеку № 5792 від 30.12.2015 року про відправлення документів на адресу Реєстраційної служби Обухівського районного управління юстиції та копія рекомендованого повідомлення від 25.12.2015 року про вручення ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» поштового відправлення ( щодо направлення документів про припинення іпотеки та обтяження на нерухоме майно).

Системним аналізом норм законодавства встановлено, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна не є нотаріальною дією, тому на неї не розповсюджуються вимоги щодо вчинення нотаріальних дій.

Також Порядок вчинення нотаріальних дій не містить обмежень щодо зняття заборони іншим нотаріусом, а не тим, хто її накладав. Тому посилання позивача на судову практику з приводу державної реєстрації у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном є безпідставним, оскільки нотаріусом вчинялись реєстраційні дії, як спеціальним суб`єктом державної реєстрації, що не є тотожнім із нотаріальними діями.

З метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, судом були направлені ухвали про витребування доказів, а саме: від 11.04.2016 року, 27.05.2016 року, 14.07.2016 року, 11.08.2016 року.

Однак, витребувати документи реєстраційної справи не вдалося, тому що місцезнаходження матеріалів реєстраційної справи не встановлено.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року та 27.05.2016 року з Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції та Центру надання адміністративних послуг виконавчого органу Обухівської міської ради витребовувались належим чином завірені копії всіх матеріалів (реєстраційної справи), однак витребувані документи чи письмові пояснення щодо неможливості їх надання до Окружного адміністративного суду м. Києва не надходили.

На ухвалу про витребування доказів від 14 липня 2016 року до суду надійшла відповідь від Головного територіального управління юстиції в Київській області від 29.07.2016 року за № 18-68-4-5м, в якій зазначено, що Головне територіальне управління у Київській області не може надати належним чином завірені копії всіх матеріалів (реєстраційної справи), на підставі яких внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в зв`язку із тим, що питання організації роботи виконавчих органів міських та районних рад не відносяться до компетенції Головного територіального управління юстиції у Київській області.

У відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 11.08.2016 року, Обухівською районною державною адміністрацією листом від 15.09.2016 року за № 34 надана відповідь про те, що до Обухівської районної адміністрації не передавались документи , на підставі яких були внесені записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо припинення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів.

Відтак, судом вжито вичерпні заходи для витребування матеріалів реєстраційної справи, про те вказаних матеріалів до суду не надійшло.

Під час розгляду справи по суті, позивачем було заявлене клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Судом у вказаному клопотанні було відмовлено, оскільки проведення експертизи можливе лише за наявності оригіналів документів, на підставі яких здійснювались реєстраційні дії.

Оригінали документів в матеріалах справи відсутні, в зв`язку із неможливістю встановлення їх місцезнаходження.

Крім зазначеного, для захисту своїх прав, Позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Голосіївського управління ГУ Національної поліції у м. Києві, в якій зазначив, що ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем підробив документи, надавши ці підробні документи приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чигріну А.О, який незаконно зняв заборону на вказану квартиру, в зв`язку із посвідченням договору іпотеки квартири, чим позбавив позивача можливості звернути на це майно стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.12.2012 № IKSPL10716.012.

За вказаною заявою, 01.01.2016 року відомості про зазначене правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочате досудове розслідування.

Однак, суд не приймає вказану заяву, як доказ того, що третьою особою - ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення за ст. 388 КК України, оскільки на момент розгляду справи Позивачем не надано документів, які б свідчили про закінчення досудового розслідування, шляхом пред`явлення обвинувачення або встановлення вини вироком суду.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем не вжито всіх заходів щодо встановлення факту підроблення документів, які були надані нотаріусу для вчинення реєстраційних дій.

Так, позивач стверджує про те, що третя особа - ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах із банком, мав доступ до документів та печатки, що на думку позивача, може свідчити про умисні дії ОСОБА_1 щодо їх підроблення.

Однак, позивач не надав матеріалів службової перевірки за вказаними фактами, що свідчить про недоведеність перед судом цих доводів.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29.04.2016 року, зі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 стягнуто солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» поточну заборгованість по тілу кредиту -408712 грн 30 коп, прострочену заборгованість п тілу кредиту - 584 грн 89 коп, поточну заборгованість за процентами 4929 грн 53 коп, прострочену заборгованість за процентами - 49085 грн 96 коп, суму пені - 38305 грн 41 коп, а всього стягнуто 501 618 грн 09 коп.

В зв`язку із цим вбачається, що позивач скористався іншим способом стягнення грошових коштів за квартиру.

З огляду на вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що нотаріусом, як спеціальним суб`єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, при здійсненні оспорюваних реєстраційних дій, було дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 15 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На нотаріуса не покладено обов`язок піддавати сумніву та робити висновки щодо справжності поданих документів, підписів і печаток на них.

В свою чергу, позивачем не надано належних та достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позов, а саме щодо протиправності дій нотаріуса при вчиненні реєстраційних дій, вчинення ОСОБА_7 протиправних дій щодо підроблення документів та надання їх нотаріусу для вчинення реєстраційних дій. Тому суд не вбачає підстав для скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо припинення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо припинення обтяження в Державному реєстрі іпотек.

Заперечення позивачем факту підпису документів, що стали підставою для припинення обтяження та іпотеки не є доказом вчинення незаконних дій зі сторони Відповідача.

Згідно частини 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості..

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (01135, м. Київ, В. Чорновола, б. 25, код ЄДРПОУ 36470620) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа