Рішення № 82346787, 04.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2019 року № 826/17761/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Поліщук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 7 006 816,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Прокопенко Г.В.

від відповідача: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг у сумі 7 006 816,95 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 7 006 816,95 грн., з яких: 39 092,70 грн. - податковий борг по єдиному внеску з фізичних осіб; 3 767 325,00 грн. - податок на додану вартість; 3 767 325,00 грн. - податок на доходи фізичних осіб. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначивши, що сума податкового боргу, стягнення якого вимагає позивач, оскаржується відповідачем у судовому порядку у справі № 826/19606/15, тобто заборгованість є спірною. Також відповідач зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду передбаченого ст. 95 ПК України. Крім того, відповідач просив зупинити провадження у справі до розгляду в касаційному порядку справи № 826/19606/15.

В судовому засіданні 04.06.2019р. за клопотанням обох сторін суд закінчив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Відповідно до відомостей довідок Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про податковий борг за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 7 006 816,95 грн., з яких: 39 092,70 грн. - податковий борг по єдиному внеску з фізичних осіб; 3 767 325,00 грн. - податок на додану вартість; 3 767 325,00 грн. - податок на доходи фізичних осіб.

Податкова заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 21.08.2015р. № 0000941701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3 200 399,25 грн., у тому числі за основним платежем - 2 560 319,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 640 079,85 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 21.08.2015р. № 0000931701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з доходів фізичних осіб на загальну суму 39 093,75 грн., у тому числі за основним платежем - 31 275,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7 818,75 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 21.08.2015р. № 0000921701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 767 325,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3 013 860,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 753 465 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. За результатами перевірки позивачем було складено акт від 03.08.2015р. № 4027/26-58-17-01-17-2536514074.

Також судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив в Окружному адміністративному суді міста Києва вказані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016р. у справі № 826/19606/15 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано, зокрема, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21 серпня 2015 року №0000931701, №0000921701, №000094170.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016 було скасовано та ухвалено у справі № 826/19606/15 нову постанову, якою у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення реєстрації платника єдиного податку, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги, податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2016р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Верховного Суду від 04.03.2019р. № 67/0/69-19, наданого відповідачу на його запит, касаційну скаргу у справі № 826/19606/15 до розгляду не призначено.

Єдиний державний реєстр судових рішень станом на 04.06.2019р. також не містить інформації щодо розгляду станом на момент розгляду даної справи касаційної скарги ФОП ОСОБА_1 у справі № 826/19606/15.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016р. у справі № 826/19606/15 набрала законної сили. Як наслідок, існує судове рішення у справі № 826/19606/15 щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 21.08.2015р. № 0000941701; від 21.08.2015р. № 0000931701, від 21.08.2015р. № 0000921701 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, в силу набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/19606/15 заборгованість ФОП Галенка О.В. у сумі 7 006 816,95 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2015р. № 0000941701; від 21.08.2015р. № 0000931701, від 21.08.2015р. № 0000921701 - є узгодженою.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пунктом 59.1 ст. 59 ПК України).

Судом встановлено, що відповідно до ст. 59 ПК України ФОП ОСОБА_1 було винесено податкову вимогу від 13.06.2017р. № 37720-17 на суму 7 006 816,95 грн., яка була надіслана відповідачу та отримана останнім 22.06.2017р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411617278650.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 цієї статті).

Абзацом першим пункту 95.3 визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 цієї статті).

Податковий борг відповідача підтверджується копіями за податкових повідомлень-рішень від 21.08.2015р. № 0000941701; від 21.08.2015р. № 0000931701, від 21.08.2015р. № 0000921701; актом перевірки від 03.08.2015р. № 4027/26-58-17-01-17-2536514074; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016р. у справі № 826/19606/15, яка набрала законної сили.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стосовно посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду передбаченого ст. 95 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В свою чергу, згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, частиною 102.4. статті 102 ПК України законодавцем встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки, у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, податковим законодавством встановлено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону).

Крім того, виходячи з положень статей 57, 58 ПК України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідного судового рішення.

Щодо доводів відповідача про необхідність зупинення провадження у даній справі до розгляду в касаційному порядку справи № 826/19606/15 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас, оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016р. у справі № 826/19606/15 набрала законної сили, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі № 826/17761/18 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ФОП ОСОБА_1 у справі № 826/19606/15.

У той же час суд зазначає, що в силу п. 3 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого судового рішення, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Однак, так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 7 006 816,95 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника податків, що належать такому платнику, на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) податковий борг по єдиному податку фізичних осіб у розмірі 39 092,70 грн. (тридцять дев`ять тисяч дев`яносто дві гривні 70 копійок), з податку на додану вартість у розмірі 3 767 325,00 грн. (три мільйони сімсот шістдесят сім тисяч триста двадцять п`ять гривень 00 копійок) та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3 200 399,25 грн. (три мільйони двісті тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень 25 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 10.06.2019 року