Рішення № 82346121, 11.06.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року справа № 580/1263/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

10.04.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Міністерства оборони України (03167, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ00034022) (далі – відповідач) про:

визнання протиправним і скасувати рішення (п.22 протоколу від 14.12.2018 №125) про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

зобов`язання відповідача призначити йому одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 16 Закону України “Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, та здійснити її виплату.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірне рішення прийняте незаконно за наявності установленого права на отримання вказаної грошової допомоги рішенням суду від 30.05.2018 у справі №823/207/18. Позивач наголошував, що наведеним судовим рішенням скасовано рішення про відмову у призначенні йому зазначеної допомоги з огляду на те, що інвалідність установлено понад тримісячний термін після закінчення зборів, та зобов`язано розглянути питання про призначення йому допомоги. Водночас на виконання цього рішення відповідач повторно прийняв незаконне рішення з тих самих підстав. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 12.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також установлено відповідачам строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними та рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 20.04.2019, а відповідач – 23.04.2019.

14.05.2019 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що оскільки інвалідність позивачу встановлена понад 3-х місячний термін після закінчення зборів, права на отримання одноразової грошової допомоги позивач не має.

Оскільки сторони клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні суду не надали, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд установив, що позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 С (копія якого додана до матеріалів позову) має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнибильській АЕС (категорія 1).

Згідно з даними військового квитка позивача від 13.11.1982 серії НОМЕР_3 8270145 позивач з 24.07.1986 до 23.12.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та отримав дозу опромінення 16,065 рентген.

Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 18.12.2014 №179/1/16135 підтверджено, що позивач, як військовозобов`язаний, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у складі в/ч 57278.

Протоколом засідання від 31.08.2017 №2326 Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що захворювання солдата у запасі - ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

19.09.2017 обласною МСЕК №1 на підставі акту огляду МСЕК №5832 видано довідку серії 12 ААА №012742, згідно з якою ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності.

Довідкою від 19.09.2017 серії 12 ААА №871261 до акта огляду медико-соціальної експертної комісії встановлено причину інвалідності ОСОБА_1 : захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

20.09.2017 Управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Гуріненку В.М. видано посвідчення серії НОМЕР_4 , відповідно до якого позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

22.12.2017 за результатом розгляду заяви позивача комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, складено протокол №133, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги в зв`язку з тим, що інвалідність встановлено в понад 3-х місячний строк після закінчення зборів. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі №823/207/18 його визнано протиправним та скасовано, зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.16 Закону України “Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

Рішення суду апеляційної інстанції прийняте до часу формування ВС правової позиції у вищезгаданих справах та із посиланням на судову практику Верховного Суду України щодо застосування норм Закону № 2011-ХІІ у редакції закону, що діяла до часу установлення позивачу інвалідності. На час вирішення судами вказаного спору усталена практика Верховного Суду в такій категорії справ була відсутня.

Доводи позивача, що рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі №823/207/18 встановлено його право на отримання вказаної грошової допомоги, є безпідставним, оскільки не відповідає змісту його резолютивної частини. Зокрема, відповідач був зобов`язаний саме повторно розглянути питання призначення допомоги.

Вказане рішення суду прийняте з посиланням на правову позицію Верховного Суду України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-446а14 та від 21.04.2015 у справі №21-135а15, відповідно до якої право на отримання одноразової грошової допомоги у розумінні Закону №2011-ХІІ не пов`язано з часом та місцем звільнення з військової служби, а пов`язано з фактом та часом установлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, отриманих під час виконання обов`язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення. Вказані рішення Верховного Суду України стосуються права на отримання одноразової грошової допомоги у разі установлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби.

На виконання зазначеного рішення суду Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відмовила позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги в зв`язку з тим, що інвалідність встановлена в понад 3-х місячний строк після закінчення зборів (протокол від 14.12.2018 №125).

Надаючи правову оцінку встановленим спірним обставинам справи, суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі – ВС) у подібних правовідносинах, викладену у постановах від 26.02.2019 у справі №806/1989/18, від 22.03.2019 у справі №2340/2993/18, від 20.11.2018 у справах №750/5074/17 та № 820/1835/18, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій.

Так, ВС акцентував увагу на такому.

Частина перша ст.41 Закону України від 26.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №№2232-XII) встановлює, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-ХІІ) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – Порядок №975).

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, законодавством визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності.

Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, причини якої пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (вересень 2017 року), а саме Закон № 2011-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка діє з 1 січня 2017 року, та Порядок №975.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Отже, одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою лише тим особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

П.6 ч.2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Отже, цією нормою встановлено особливий порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, тобто є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги таким особам, зокрема:

особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

визначений час настання інвалідності - при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві.

Аналогічний підхід закріплено Порядком №975.

Так, відповідно до підп.3 п.6 вказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

Цією ж нормою визначено розмір такої допомоги при дотриманні особливих критеріїв для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги.

Проаналізувавши наведені норми ВС у вищезазначених рішеннях дійшов висновку, що п.6 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній з 1 січня 2017 року) для військовослужбовців строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право цих осіб на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст.16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, не виникає.

Згідно з даними військового квитка позивача від 13.11.1982 серії НОМЕР_3 8270145 позивач дійсну військову службу та був звільнений у запас 15.11.1984.

Закон №2232-ХІІ розрізняє види військової служби (стаття 2) і встановлює категорії, на які поділяються громадяни України щодо військового обов`язку, зокрема: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Оскільки позивач був звільнений у запас, він є військовозобов`язаним, який був призваний на спеціальні (військові) збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

24.07.1986 позивач, як військовозобов`язаний, призваний на військові збори і до 23.12.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Інвалідність 2 групи (з причинним зв`язком захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) позивачу встановлена 13.09.2017. Отже, інвалідність позивачу встановлена після закінчення тримісячного строку з дня закінчення військових зборів. Тому позивач не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог Закону №2011-XII (у редакції на час встановлення позивачу інвалідності) та Порядку №975.

Отже, спірне рішення є правомірним і відповідає висновкам Верховного Суду у такій катгорії справ. Тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відсутні підстави для його розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 11.06.2019