Ухвала суду № 82345818, 12.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

Іменем України

про залишення позову без розгляду

12 червня 2019 р. Справа № 520/3840/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд:

- визнати противоправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату у неподанні у 15 -денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету міністрів України № 499 від 28.05.2008 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок (за формою Додаток 13 наказу N9530) щодо виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача, що полягають в формальному розгляді заяви позивача та без дотримання процедури, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014, щодо отримання одноразової грошової допомоги є протиправними та такими, що порушують права позивача, передбачені законодавством.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що відмова позивачу у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги є правомірною та такою, що відповідає чинному законодавству в сфері соціального захисту військовослужбовців і звільнених з військової служби осіб.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного .

Позивач проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР, є учасником бойових дій на території Республіки Афганістан, що підтверджується архівною довідкою, військовим квитком, довідкою відповідного РВК.

Під час проходження служби позивач отримав поранення, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, внаслідок чого, йому встановлено інвалідність 3 групи з 29.04.2013 року, яку підтверджено 10.04.2015 року та 04.04.2018 року, що підтверджується довідками МСЕК серії 10ААБ № 201145, серії 10ААБ № 201998, серії 12ААА № 710041.

Згідно витягу з протоколу № 2482 від 12.12.2012 р. засідання Центральної військово -лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця - множинне вогнепальне осколкове поранення голови та обличчя ( контузія головного мозку 1981 р.) та супутні захвалювання, що виникли внаслідок цього, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивач 19.04.2018 року звернувся до відповідача із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на яку отримував відповідь від 18.06.2018 про відсутність підстав для вчинення відповідних дій.

Не погодившись з вказаною відповіддю позивач звернувся до суду з відповідним позовом 21.12.2018 року та в рамках справи № 520/11756/18 ухвалою від 26 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 було залишено без руху, а в подальшому, ухвалою від 10.01.2019 року позов було повернуто, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч.8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач скористався зазначеним правом та подав 17.04.2019 року позов повторно, що наразі розглядається.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Вирішуючи вказану справу суд зазначає, що подаючи позов первинно ( справа № 520/11756/18), позивачем було дотримано шестимісячний строк звернення до суду, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з наявністю листа відповідача від 18.06.2018 року, а до суду позивач звернувся 21.12.2018 року.

У свою чергу, повторне звернення відбулось у квітні 2019 року, тобто, з порушенням строків звернення до суду.

Позивач не надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що зумовлює наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45).

Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.122, 240, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Заічко О.В.