Рішення № 82345754, 06.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 р. № 520/3835/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідачем було протиправно накладено арешт на рахунки, які відкриті на отримання допомоги у сфері державного соціального страхування, всупереч приписам Закону України "Про виконавче провадження".

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи яке при вирішенні питання щодо переходу до розгляду справи по суті було вирішено не на його користь.

Крім того, від зазначеного представника надійшов відзив на позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що з його боку відсутні протиправні діяння, оскільки у відповідних постановах про арешт коштів позивача, як боржника у виконавчому провадженні, зазначено про обмеження накладення арешту на кошти, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Інформація отримана державним виконавцем від банківських установ про рахунки, відкриті на ім`я позивача, не містила в собі вказівок, що такі відкриті на певні види виплат, на які не можна звертати стягнення. Крім того, відповідні банки, в яких відкриті рахунки позивача, всупереч вказівки у постановах про обмеження накладення арешту на кошти, що передбачені ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження", прийняли їх до виконання.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Так, ОСОБА_1 є боржником в рамках виконавчого провадження № 55542745 в якому прийнято постанови про арешт коштів боржника від 10.12.2018 року та 20.12.2018 року та накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках позивача, відкритих, зокрема, в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приват банк", АТ КБ "Приватбанк", АБ "Украгазбанк".

У вказаних постановах міститься обмеження щодо накладення арешту на кошти, які належать боржнику та звернення стягнення на які заборонено законом.

На адресу державного виконавця надійшли відомості з зазначених банківських установ про наявність у позивача відкритих рахунків.

Жодної інформації щодо того, що зазначені рахунки відкриті для надходження коштів, на які не може бути звернено стягнення, банківські довідки не містять.

Вказані постанови про арешт коштів були прийняті до виконання АТ КБ "Приватбанк", АБ "Украгазбанк".

Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що рахунки позивача, на які накладено арешт, що був прийнятий банками, а саме: ПАТ АБ «Укргазбанк» рахунок НОМЕР_1 , код банку НОМЕР_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ рахунок 29244825509100 та рахунок 2433115240, код банку 305299 призначені для надходження соціальних виплат: допомога дитині з інвалідністю ОСОБА_2 , 2005 року народження, допомога дитині з інвалідністю ОСОБА_3 , 2003 року народження, допомога малозабезпеченим сім`ям, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 .

Таким чином, як вказувала позивач, вона та її діти позбавлені можливості отримання соціальних виплат.

Зазначене підтверджується довідками з відповідних пенсійних та соціальних органів.

У свою чергу, як вказував відповідач, зазначене трапилось з вини банківських установ, які повинні були повернути без виконання постанови про арешт коштів.

По суті позову суд зазначає наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" ( надалі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно стаття 48 Закону присвячена порядку звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах ( ч.2 ст. 48 Закону).

Згідно ч.4 ст. 48 Закону, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ст. 72 Закону, на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також втратою годувальника.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 73 Закону, стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.

В ході розгляду справи встановлено, що рахунки позивача відкриті в ПАТ АБ «Укргазбанк» рахунок НОМЕР_1 , код банку НОМЕР_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ рахунок НОМЕР_3 та рахунок НОМЕР_4 , код банку 305299 підпадають під визначення п.10 ч.1 ст. 73 Закону, а рішення про стягнення, на виконання яких відкрито виконавче провадження № 55542745, стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, отже, на позивача не розповсюджуються положення ст.72 Закону.

У свою чергу, про вказані обмеження містяться вказівки у відповідних постановах відповідача про арешт коштів позивача, а неотримання нею соціальних виплат обумовлено відповідними діями банків.

Відтак, у спірних правовідносинах з боку відповідача відсутні протиправні дії, водночас, відновлення прав позивача, яке полягає в отримання належних їй соціальних виплат, суд вбачає у спосіб зобов`язання відповідача зняти арешт з рахунків ОСОБА_1 : ПАТ АБ «Укргазбанк» рахунок НОМЕР_1 , код банку НОМЕР_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ рахунок 29244825509100 та рахунок НОМЕР_4 , код банку 305299 призначені для надходження соціальних виплат.

Щодо строків звернення до суду, виходячи з того, що позов фактично спрямований на захист соціальних прав позивача та її дітей, які мають інвалідність, вирішення поданого відповідачем клопотання у спосіб залишення позову без розгляду, позбавить позивача доступу до правосуддя.

До вказаного висновку суд дійшов, серед іншого, використовуючи правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.1975 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями ( рішення «Guerin v. France» від 29.07.1998 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" вказав, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач, як інвалід 2 групи, в силу Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнена, а доказів понесення інших витрат суду не надано.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Москалівська, буд. 58,м. Харків,61004, код ЄДРПОУ41430678) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт з рахунків ОСОБА_1 : ПАТ АБ «Укргазбанк» рахунок НОМЕР_1 , код банку НОМЕР_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ рахунок 29244825509100 та рахунок 2433115240, код банку 305299 призначених для надходження соціальних виплат.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12 червня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.