Рішення № 82344402, 11.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2096/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.11.2018 року №977073/34203597 та зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.11.2018 року №977073/34203597 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «УІТАКА» №10 від 04.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем складено і направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкову накладну №10 від 04.10.2018 року з контрагентом ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб». Згідно отриманої квитанції №1 податкову накладну №10 прийнято, але реєстрацію зупинено. В результаті обробки в квитанції зазначено: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄДР. Позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної. Проте, рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.11.2018 року №977073/34203597 відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «УІТАКА» №10 від 04.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем подано скаргу на рішення комісії. ТОВ «УІТАКА» не погоджується із зазначеним рішенням комісії через його протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам та нормам діючого податкового законодавства України на підставі того, що оскаржене рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений додатком 2 до Порядку, та підкреслень - яких саме документів не надано - не містить. На переконання представника позивача, позивач не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості, платника податків. Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року не має. Станом на час прийняття спірного рішення та звернення до суду Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені будь-яким наказом ДФС України та не зареєстровані в Мінюсті. Тобто, позивача віднесено до переліку ризикових платників за відсутності будь-якого нормативно-правового акту, що регулює вказане питання. Господарська операція підтверджена первинними документами у повному обсязі та відображена у бухгалтерському обліку згідно діючого законодавства. Враховуючи реальність здійснених операції позивача із своїми контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками та наявність підстав складання податкової накладної позивачем усі обставини таких господарських операцій були детально та повно викладені у відповідних поясненнях до податкової накладної, які подавалися позивачем до органу ДФС разом із підтверджуючими зазначені обставини документами, відповідачем протиправно винесено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №10.

Представником відповідачів року надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому представник зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України не погоджується з доводами позивача. Представник відповідачів наголошує, що рішенням комісій ДФС України про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з не наданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки. З огляду на не надання позивачем разом із повідомленнями, всіх необхідних документів, ГУ ДФС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Таким чином, рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної №10 від 05.11.2018 року №977073/34203597 є повністю обґрунтованим.

Представником відповідачів в додаткових поясненнях від 14.05.2019 року зазначено, що в оскаржуваних рішеннях комісії ДФС України було чітко зазначено саме які документи не було надано позивачем, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Проте, позивачем не було надано первинні документи щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи. З огляду на не надання позивачем разом із повідомленнями, всіх необхідних документів, ГУ ДФС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Таким чином, рішення від 05.11.2018 року №977073/34203597 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №10 є повністю обґрунтованим.

Ухвалою суду від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником позивача 15.05.2019 року надано до суд заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УІТАКА» з 20.02.2006 року взято на облік як платника податків та єдиного внеску в ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (а.с.28-29).

Між ТОВ «УІТАКА» та компанією Beijing Tianma Sling Co., Ltd 10.10.2016 року укладено зовнішньо-економічний контракт №В-15 (а.с.42-43) відповідно до предмету якого компанія Beijing Tianma Sling Co., Ltd (постачальник) доставляє ТОВ «УІТАКА» (покупець) стрічку текстильну власного виробництва (товар) відповідно до інвойсів та специфікації, найменування, кількість, ціна і загальна вартість якого вказуються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною вказаного контракту.

На виконання вимог вказаного контракту компанією Beijing Tianma Sling Co., Ltd позивачу поставлено відповідний товар, що підтверджується вантажними митними деклараціями за 2018 рік №UA500060/2018/007662, №UA500060/2018/013858, №UA500060/2018/020647 (а.с.44-54).

На підтвердження зберігання товару позивачем до суду надано договір суборенди нежитлового приміщення №010917/02 від 01.09.2017 року укладений між позивачем та ТОВ «ТЕХІНКОМ-Т» відповідно до предмету якого, позивач орендує складські приміщення, загальною площею 840 кв. м., що розташовані за адресою, м. Одеса, вул.Новомосковська дорога, 23/1 з актом прийому-передачі до нього від 01.09.2017 року (а.с.58-60) та договір суборенди нежитлового приміщення від 01.08.2018 року №53/01, укладений між позивачем та ТОВ «ТЕХІНКОМ-Т», відповідно до предмету якого, позивач орендує нежитлові офісні приміщення площею 115,0 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .Одеса АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , з актом прийому-передачі до нього від 01.08.2018 року (з/б а.с.54-57).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2018 року між позивачем та ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» був укладений договір поставки №20180484 (а.с.30-36), відповідно до якого ТОВ «УІТАКА» зобов`язується передати у власність ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (покупець), продукцію згідно специфікацій, яку останнє має прийняти та оплатити.

Відповідно до специфікації за 21 вересня 2018 року №3/201180484 сторонами погоджено поставку строп в асортименті на загальну суму 779373,31 грн. (а.с.39).

Пунктом 5 специфікацій визначено вартість товару а п.6 специфікації – розрахунок за поставлений товар, який покупець здійснює на умовах 100% вартості товару протягом 75 календарних днів від дати поставки.

При цьому, позивачем, 11.10.2018 року виписано видаткову накладну №РН-0000260 на оплату товару за специфікацією №3/20180484 від 21 вересня 2018 року на суму 275730,00 грн., товарно-транспортну накладну №РН-0000260 на транспортування вказаного товару та виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000250 на суму 275730,00 грн., (а.с.22-25).

Поставлений товар оплачено згідно платіжних доручень №11911 від 21.12.2018 року та №11967 від 22.12.2018 року (а.с.27-28).

Позивачем 04.10.2018 року, за настанням першої події (відвантаження товару) складено податкову накладну №10 на суму 275730,00 грн, і направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.15).

З отриманої квитанції вбачається, що документ, тобто податкову накладну №10, прийнято, реєстрація зупинена. Податкова накладна відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. (а.с.16).

Позивачем, 29.10.2018 року подано повідомлення №16 з додатками у кількості 31 та надано пояснення, що надаються документи в підтвердження можливості здійснення продажу товарів – строп, вироблених на ТОВ «УІТАКА» строк оплати за які, згідно з договором поставки не настав (а.с.17).

Надалі, розглянувши надані позивачем документи та пояснення, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 05.11.2018 року прийнято рішення №977073/34203597, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «УІТАКА» від 04.10.2018 року №10 з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.18-19).

Суд звертає увагу, що відповідачем в рішенні не підкреслено яких саме конкретних документів не надано, при цьому в дужках вказаної графи міститься вказівка про необхідність підкреслити документи, які не надано.

На рішення комісії №977073/34203597 від 05.11.2018 року позивачем подано скаргу (а.с.20).

Комісією з питань розгляду скарг 06.12.2018 року прийнято рішення №48931/34203597/2, яким рішення комісії №977073/34203597 від 05.11.2018 року залишено без змін, а скаргу – без задоволення (а.с.21).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною №10 позивачем до суду також надано договір суборенди нежитлового приміщення №010917/02 від 01.09.2017 року укладений між позивачем та ТОВ «ТЕХІНКОМ-Т» з актом прийому-передачі до нього від 01.09.2017 року (а.с.58-60), договір суборенди нежитлового приміщення від 01.08.2018 року №53/01 з актом прийому-передачі до нього від 01.08.2018 року, укладений між позивачем та ТОВ «ТЕХІНКОМ-Т» (з/б а.с.54-57), договір поставки №20180484 від 06.08.2018 року між позивачем та ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (а.с.30-36), зовнішньоекономічний контракт №В-15 між позивачем та компанією Beijing Tianma Sling Co., Ltd (а.с.42-45), договір оренди промислового обладнання №01/07-18 від 18.06.2018 року укладений між позивачем та ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» з актом прийому-передачі швейного обладнання від 18.07.2018 року (а.с.66-63), договір транспортного експедирування від 13.12.2017 року укладений між позивачем та ТОВ «Клевер Тім» (а.с.64-67), повідомлення про прийняття на роботу (з/б а.с.68), штатний розклад з 01.08.2018 року (а.с.69), наказ про внесення змін до штатного розкладу №7-1к (з/ба.с.69).

Отже, як встановлено судом, позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №10 від 04.10.2018 року рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №977073/34203597 від 05.11.2018 року.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням та просить суд його скасувати, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, що передбачено п.188.1 ст.188 ПК України.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно з п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.12. Порядку №117)

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, податкова накладна №10 зупинена з підстав відповідності вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Відповідно до п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» встановлених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як вбачається з вищезазначеного, податковим органом, як підставу зупинення податкової накладної №10, вказано загальний підпункт 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», який, в свою чергу, містить 7 самостійних підпунктів, які можуть слугувати підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, суд звертає увагу, що вказані підстави підпункту 1.6 «Критеріїв ризиковості платника податку» за своєю суттю досить різняться, що, як результат, впливає на можливість платника податку конкретно визначитись із документами та поясненням, які необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, в залежності від конкретизації підстави зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку чітко розуміє які пояснення чи документи є необхідними для спростування того чи іншого критерію і, як результат, здійснення реєстрації податкової накладної.

Проте, квитанція, якою зупинено реєстрацію податкової накладної №10, не містить чіткого посилання на підставу зупинення реєстрації податкової накладної №10, що ускладнює можливість надання позивачем необхідних пояснень чи документів. Фактично, позивач був позбавлений можливості зрозуміти, який саме критерій був застосований до нього при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної. Суд зазначає, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідач був зобов`язаний у квитанції чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений «Критеріями ризиковості платника податків». У зв`язку з тим, що відповідач не вказав чітку підставу зупинення податкової накладної, позивач змушений був надати документи та пояснення на власний розсуд.

Щодо рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №977073/34203597 від 05.11.2018 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «УІТАКА» №10 від 04.10.2018 року .

Згідно з п.14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до положень п.15-16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п.18 Порядку №117).

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п.19 Порядку №117).

Відповідно до п.20-21 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Суд зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

У рішенні №977073/34203597 від 05.11.2018 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «УІТАКА» №10 від 04.10.2018 року, як підставу для прийняття рішення вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.19).

Отже, зі змісту вказаного рішення не вбачається, які саме документи, передбачені пп.4 п.13 Порядку №117 не було надано позивачем, жоден з перелічених документів не підкреслено.

При цьому, у самій формі рішення зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що рішення від №975065/34203597 від 05.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №10 не містить повної інформації щодо причин та підстав його прийняття та у рішенні не зазначено, яких саме документів не надано позивачем для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто вказане рішення прийнято всупереч вимогам норм законодавства.

До того ж, суд вважає, що подані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №10 від 04.10.2018 року складеної ТОВ «УІТАКА».

Суд вважає, що позивач виконав свій обов`язок щодо надіслання відповідачу документів та пояснень, навіть з урахуванням того, що відповідачем зовсім не вказано причину зупинення податкової накладної, а тому рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №977073/34203597 від 05.11.2018 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «УІТАКА» від 04.10.2018 року №10 – підлягає скасуванню, а податкова накладна ТОВ «УІТАКА» від 04.10.2018 року №10 – має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд зобов`язати Державну фіскальну службу України протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання Державну фіскальну службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом.

В даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УІТАКА» підлягають задоволенню.

Крім того, адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» ОСОБА_1 ., 15.05.2019 року до суду подано заяву про намір стягнути з відповідача судові витрати з надання правової допомоги, підтвердження яких будуть подані до суду протягом 5 днів з дати ухвалення судового рішення.

Представником позивача на підставі вимог ч.7 ст.139 КАС України подано заяву про підтвердження витрат які позивач сплатив у зв`язку з розглядом даної справи з додатками. До вказаної заяви додано копію Договору про надання правової допомоги №1/19 від 2 травня 2019 року, копію специфікації №7 до Договору про надання правової допомоги №1/19 від 2 травня 2019 року, копію рахунку на оплату послуг за договором про надання правової допомоги по справі №420/2096/19, копію платіжного доручення №485 про оплату послуг за Договором про надання правової допомоги по справі №420/2096/19.

Згідно з ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом, на підставі поданих представником позивача документів встановлено, що Відповідно до Договору про надання правової допомоги від 02.05.2019 року укладеного між адвокатським бюро «ЕВГЕНА ЦУБЕНКО» та ТОВ «УІТАКА» та Специфікації №7 до вказаного договору, адвокатом Цубенко Є.Л., надано правову допомогу по справі №420/2096/19 вартість якої складає 1500 грн.

Надані адвокатом послуги оплачено ТОВ «УІТАКА», що підтверджується платіжним дорученням №485 від 14.05.2019 року.

Виходячи з аналізу вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позивачем надані всі необхідні документи, які вимагає ст.134 КАС України на підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивачем дотримані приписи ч.5 ст.134 КАС України.

Враховуючи вищезазначені обставини, надані адвокатом позивача докази на підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, складність справи та час, витрачений адвокатом на підготовку позову та участь у судових засіданнях, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області суми витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн., а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» про стягнення з відповідача судових витрат з надання правничої допомоги адвоката, які склали 1500 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань розгляду скарг від 05.11.2018 року №977073/34203597 та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.11.2018 року №977073/34203597, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «УІТАКА» від 04.10.2018 року №10.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» №10 від 04.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС України в Одеській області витрати на правову допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» (код ЄДРПОУ 34203597, 65009, м.Одеса, вул. Піонерська, 5В , офіс 503);

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);

Відповідач: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Суддя П.П. Марин

.