Рішення № 82344171, 12.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3252/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача Мандрика В.В.

представника відповідача Янковської І.В.

розглянувши в порядку ст. 287 КАС України справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 11.05.2019 ВП № 58890339 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. та від 15.04.2019 ВП № 58890339 про стягнення виконавчого збору в сумі 16692 грн.

Позов вмотивовано наступним.

По-перше:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 по справі №420/5448/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління задоволено та зобов`язано головне управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 20.11.2005 по 31.05.2018 у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8086,53 грн.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 по справі №420/5448/18, яку отримано головним управлінням 18.02.2019, апеляційну скаргу головного управління на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 повернуто у зв`язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018, яке набрало законної сили відповідно до ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, ОСОБА_1 20.02.2019 нарахована компенсація втрати частини доходів за період з 20.11.2005 по 31.05.2018 у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії.

Нарахована компенсація за цей період в сумі 30 563,13 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.

22.04.2019 до головного управління надійшла постанова відділу примусового виконання рішень ВП №58890339 від 15.04.2019 про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується штампом вхідної документації на супровідному листі.

У відповідь на даний лист головним управлінням листом від 26.04.2019 № 7238/03 повідомлено про виконання рішення суду та порядок виплати утвореної заборгованості.

Будучи проінформованим про стан виконання рішення суду головним управлінням, державний виконавець 11.05.2019 все одно виніс постанову про накладання штрафу у розмірі 5100 грн, надавши строк 10 робочих днів головному управлінню для виконання вимог виконавчого листа по справі.

По-друге, як зазначалося вище, компенсація за період з 20.11.2005 по 31.05.2018 в сумі 30563,13 грн. буде виплачено після прийняття Комісією відповідного рішення та виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень на цю мету згідно з Порядком № 649.

Так, Уряд визначив механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок бюджетних коштів, прийнявши Порядок № 649.

Рішення Кабінету Міністрів України відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства.

Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перше за все ст. 23 Бюджетного кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 8 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти, які виплачуються пенсіонерам за результатом зробленого перерахунку, є складовою частиною Державного бюджету, а не бюджету Пенсійного фонду.

Згідно з пунктами 20 та 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Порядок № 649 був прийнятий саме для реалізації вимог вищевказаного Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням того, що виконання таких рішень суду здійснюється виключно за рахунок коштів. передбачених у державному бюджеті (частина 1 Порядку № 649).

Так, відповідно до абз. 3 ч. 2 Порядку № 649 термін рішення вживається в такому значенні - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-?ІІІ, виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Враховуючи наведене вище, оскільки виконання рішення по справі №420/5448/18 здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та, відповідно, Порядком №649, головне управління наполягає на тому, що виконавчий збір щодо виконання рішення суду по справі №420/5448/18 не підлягає стягненню з головного управління.

Також звертаємо увагу суду, що Пунктом 10 Постанови № 649 чітко передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень. Головне управління є органом виконавчої влади, який відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України має право діяти лише у межах, передбачених діючим законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а та у справі № 405/3663/13-а невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи все вищезазначене, головне управління наполягає на тому, що рішення суду виконані ще до відкриття виконавчого провадження, про що головне управління повідомило відділ примусового виконання рішень листом від 26.04.2019 з наданням підтверджуючих документів.

Таким чином, головним управлінням виконано всі вимоги виконавчого листа №420/5448/18, а відтак, керуючись положенням п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-?ІІІ, виконавче провадження № 58890339 підлягало закінченню у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Однак, державний виконавець відділу примусового виконання рішень 11.05.2019 виніс постанову про накладання штрафу у розмірі 5100 грн.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 03.06.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, передбаченими ст. 287 КАСУ.

Відповідач по справі повідомлений засобами електронної пошти (prim@od.dvs.gov.ua) на адресу, що міститься на офіційному сайті управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та шляхом опублікування ухвали від 03.06.2019 року на сайті Одеського окружного адміністративного суду 04.06.2019 року (а/с. 31-33).

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

07.06.2019 року через канцелярію суду за вхід. № ЕП/4243/19 надійшов відзив, який обґрунтований наступним.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 15.04.2019 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №420/5448/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 04.03.2019 про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплатиш ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів, за період з 20.11.2005 по 31.05.2018, у зв`язку із порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8086,53 грн.

15.04.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ГУ ПФУ.

02.05.2019 до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області з повідомленням про те, що виплата нарахованої компенсації за вказаний період, сума якої складає 30563,13 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.

Таким чином рішення суду боржником не виконано в повному обсязі.

11.05.2019 р. державним виконавцем відділу винесено постанову про накладення на ГУПФУ в Одеській області штраф у сумі 5100,00 грн.

Боржником не надано жодних доказів вчинення будь яких дій на дотримання вказаного Порядку №649 до прийняття оскарженої постанови від 11.05.2019 у ВП №58890339 в тому числі і докази направлення ГУПФУ до відповідного органу рішення по справі № 420/5448/18 для підтвердження суми, що підлягає виплаті.

Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, не виконавши рішення Одеського окружного адміністративного суду у повному обсязі з підстав того, що виплата пенсії буде здійснена у Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. не вчинив відповідні дії на дотримання вказаного Порядку.

При цьому здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Таким чином, державний виконавець діяв лише в чітких рамках, визначених законом.

Таким чином, право на отримання, пенсії с безперечним і забезпечення нього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

А відсутність грошових коштів у Бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання чого є обов`язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України. Аналогічна позиція викладена у рішення Європейського суду з прав люди у справі «Сук проти України», «Бурдов проти Росії».

Таким чином, державний виконавець діяв лише в чітких рамках, визначених законом.

Хочем, також, звернути увагу суду на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України, не було подано доказів про відсутність коштів для виплати пенсії стягувану.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області свідомо не скористалось своїм правом про відстрочення виконання рішення, як передбачено статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», що є умисним невиконанням рішення суду та беззаперечною підставою вірності застосованих до боржника штрафів.

Одночасно, хочемо зазначити, що постанови про стягнення штрафів не є взаємозалежними одна від одної. На момент винесення постанови про накладення штрафу від 03.05.2019 постанова від 01.04.2019 була чинною та нескасованою. Та управлінням державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду.

Щодо виконавчого збору

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та. рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямоване на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, пред`явлення виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження, вже означає примусове виконання.

Тобто, державним виконавцем виконавчі дії проведено у чіткій відповідності до норм чинного законодавства.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Тобто, законом чітко визначено стягнення виконавчого збору одразу з відкриттям виконавчого провадження.

Частиною дев`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки, не виконано до відкриття виконавчого провадження в повному обсязі, тому виконавчий збір підлягає стягненню.

При цьому, зі змісту ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору з боржника під час відкриття виконавчого провадження є не правом, а обов`язком державного виконавця. При цьому, факт виконання зобов`язання по виконавчому листу до винесення державним виконавцем постанови про відкриття провадження не впливає на обов`язок державного виконавця зазначати про стягнення з боржника виконавчого збору в такій постанові за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, а також на його обов`язок випести відповідну постанову.

Тобто, винесення постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

Державний виконавець приймаючи постанову про стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. за виконавчим провадження №58890339 від 15.04.2019 діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо відсутності підстав для винесення такої постанови є необґрунтованими та спростовуються чинним законодавством та матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Оскільки зобов`язання є різновидом виконання рішень немайнового характеру, то й виконавчий збір було винесено, як і зазначено у Законі «Про виконавче провадження».

Одночасно, частиною 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Таким чином, державний виконавець діяв лише в чітких рамках, визначених законом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 по справі №420/5448/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління задоволено та зобов`язано головне управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 20.11.2005 по 31.05.2018 у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 8086,53 грн.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 по справі № 420/5448/18, яку отримано головним управлінням 18.02.2019, апеляційну скаргу головного управління на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 повернуто у зв`язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 р. ОСОБА_1 20.02.2019 нарахована компенсація втрати частини доходів за період з 20.11.2005 по 31.05.2018 у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії.

22.04.2019 до головного управління надійшла постанова відділу примусового виконання рішень ВП №58890339 від 15.04.2019 про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору ВП №58890339 від 15.04.2019.

У відповідь на даний лист головним управлінням листом від 26.04.2019 № 7238/03 повідомлено про виконання рішення суду та порядок виплати утвореної заборгованості.

11.05.2019 винесено постанову ВП №58890339 про накладання штрафу у розмірі 5100 грн. надавши строк 10 робочих днів головному управлінню для виконання вимог виконавчого листа по справі.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно частин п`ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З аналізу зазначених норм закону, зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 649 затверджений «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду»

Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення;

стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення;

рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.

Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:

документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;

копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;

розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

7. Комісія утворюється у складі не менше семи осіб. Персональний склад комісії, її голова, заступник голови та секретар затверджуються Головою правління Пенсійного фонду України.

Засідання комісії є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її складу і проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Комісія приймає одне з таких рішень:

про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. № 20-1 затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Цей Порядок відповідно до пункту 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр, та внесення інформації до нього.

У реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»:

на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою;

про стягнення коштів.

4. Інформація в реєстрі обробляється з додержанням вимог, встановлених Законами України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

5. Реєстр ведеться в електронному вигляді державною мовою.

Ведення реєстру здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів, які забезпечують:

автоматичне присвоєння рішенню суду реєстраційного номера, який формується за принципом календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника, а в межах однієї дати - за прізвищами стягувачів в алфавітному порядку;

формування інформації та витягів із реєстру;

захист відомостей, що містяться у реєстрі, від несанкціонованих дій;

оновлення, архівування та відновлення відомостей, внесених до реєстру, їх пошук.

Номери, що автоматично присвоюються за допомогою програмних засобів ведення реєстру, складаються з цифр, що утворюють числа натурального ряду та не повторюються у межах реєстру. Реєстраційний номер рішення суду є його ідентифікатором у реєстрі.

6. Наказом керівника органу Пенсійного фонду України визначаються відповідальні особи, які здійснюють облік рішень у реєстрі (далі - відповідальна особа), у кількості не менше двох осіб з числа працівників, які відповідно до розподілу службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів та баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).

Доступ до відомостей реєстру надається працівникам Пенсійного фонду України та його територіальних органів, якщо це передбачено їх посадовими інструкціями або потрібно для виконання дорученої їм роботи, а також членам комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворюється відповідно до пункту 7 Порядку № 649.

7. Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Якщо на дату внесення інформації стягувач перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, який не є боржником, інформацію до реєстру вносить відповідальна особа цього органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи стягувача та наявного у ній рішення суду.

8. Відповідальна особа вносить до реєстру наявну інформацію про:

1) рішення суду:

вид (постанова, рішення, ухвала);

найменування суду, що його постановив;

дата постановлення рішення суду та дата набрання ним законної сили;

номер судової справи;

стислий зміст рішення про зобов`язання вчинити певні дії («про призначення пенсії», «про перерахунок пенсії», «про виплату пенсії» тощо);

дата надходження рішення до боржника;

2) прізвище, ім`я, по батькові стягувача, дату його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

3) у разі смерті стягувача - дату його смерті, а також прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю стягувача;

4) період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення суду;

5) суму нарахованої на виконання рішення суду пенсії, що залишається невиплаченою, із зазначенням акта законодавства, згідно з яким проведено таке нарахування;

6) виплату коштів на підставі рішення суду:

виплачена сума;

місяць та рік, у якому кошти виплачені.

За наявності двох і більше рішень за одним стягувачем кожне з них обліковується окремо.

9. Відповідальна особа вносить дані до реєстру на підставі:

належним чином завіреної копії судового рішення (оригіналу виконавчого документа) з відміткою про дату надходження до боржника;

рішення органу Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) та/або виплату пенсії;

відомостей електронної пенсійної справи про суму, нараховану на виконання рішення суду. Розрахунок суми, що підлягає виплаті, формується в помісячному розрізі. Якщо за рішенням проведено часткову виплату донарахованої суми, зазначаються: нарахована за рішенням суду сума, виплачена сума та різниця, що залишається невиплаченою;

документів, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю стягувача.

10. Відомості з реєстру можуть надаватися стягувачу щодо нього у вигляді витягу чи представнику стягувача на підставі документа, що підтверджує його повноваження.

11. Органи Пенсійного фонду України вживають заходів щодо захисту відомостей, що містяться у реєстрі, від несанкціонованого доступу.

Відповідальна особа негайно інформує керівника боржника (органу Пенсійного фонду України) про отримання інформації з реєстру особою, якій не надано доступу.

12. Відповідальна особа не рідше ніж раз на рік проводить звірку даних реєстру з даними електронної пенсійної справи.

ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо виконавчого збору

Системний аналіз статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року «Про Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» свідчить про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5448/18 повинно виконуватись у порядку, встановленому вказаними нормами.

Відтак, при вирішення питання щодо стягнення виконавчого збору застосовується ч.5 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: виконавчий збір не стягується: 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Імперативна норма — виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.

Вказана норма Закону України «Про виконавче провадження» є імперативною.

Норма права — загальнообов`язкове, формально визначене правило поведінки, що його встановила або санкціонувала держава як регулятор суспільних відносин.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі»

Отже, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 15.04.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням приписів ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо постанови про накладення штрафу від 11.05.2019 року.

Як вказано вище, порядок виконання рішення по справі №420/5448/18 визначається Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Постановою КМУ №649 від 22.08.2018 року «Про Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» та Постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. № 20-1 «Про Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою».

Вказані нормативно-правові акти послідовно визначають алгоритм виконання судових рішень.

Разом з цим, позивачем по справі на підтвердження виконання рішення надано лист №7238/03 від 26.04.2019 року, яким повідомлено державного виконавця про те, що виплата нарахованої компенсації буде здійснена згідно з «Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженим постановою КМУ №649 від 22.08.2018 року та Постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. № 20-1 «Про Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою».

Як встановлено судом і не заперечувалось учасниками справи, вказаний лист є єдиним доказом виконання рішення, який надано позивачем.

На переконання суду, вказаний лист не є достатнім та допустимим доказом виконання рішення суду з огляду на наступне.

Постановою КМУ №649 від 22.08.2019 року встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Вказаною постановою покроково визначено дії (п.3-5 постанови №649), які необхідно вчинити боржнику (позивачу по справі), які б свідчили про виконання рішення суду.

Однак, позивачем не надано а ні доказів вчинення цих дій, а ні пояснень щодо вказаних обставин.

При цьому, на думку суду, належним доказом виконання рішення суду мав би бути витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою («Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою»). Саме вказаний документ є належним доказом.

Окремо також слід зазначити, що вчинення таких дій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області своєчасно забезпечує можливість стягувача отримати кошти за рішенням суду у порядку черговості без зайвих зволікань.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 р. № 296/2223/17, постанові від 08.05.2019 р. по справі № 750/4867/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17 вказала: «… суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію….».

Приписами ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судом встановлено, що позивачем не було виконано рішення суду, щодо якого відкрито виконавче провадження № 58890339 і не доведено наявності поважних причин його невиконання, а отже, відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято постанову від 11.05.2019 року про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. 00 коп.

В пункті 42 рішення «Бендерський проти України» від 15.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Відповідно до прецедентного права Суду, рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа «Гарсія Руїз проти Іспанії» § 26).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними та скасування постанов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 15.04.2019 ВП № 58890339 про стягнення виконавчого збору в сумі 16692 грн.

В задоволенні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 11.05.2019 ВП № 58890339 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, факс: 728-36-53, код ЄДРПОУ 20987385, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - адреса: 65091, місто Одеса, вул. Розумовського, 37, телефон: (048) 705-17-98, код ЄДРПОУ 34929741, електронна пошта:_prim@od.dvs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.