Рішення № 8234416, 02.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.10 р.                     Справа № 15/6                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-Січ” с. Підгірне (код ЄДРПОУ 33768964)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс-Янісоль” смт. Велика Новосілка (код ЄДРПОУ 32967298)

про стягнення боргу в сумі 186738,62 грн., інфляції в сумі 22230,61 грн., пені в сумі 39402,04 грн., штрафу в розмірі 11836,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко В.В. за довіреністю від 01.02.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-Січ” с. Підгірне до товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс-Янісоль” смт. Велика Новосілка про стягнення боргу в сумі 186738,62 грн., інфляції в сумі 22230,61 грн., пені в сумі 39402,04 грн., штрафу в розмірі 11836,93 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/6, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 05.01.2010 р., 02.02.2010 р. відповідач в судові засідання 02.02.2010 р., 02.03.2010 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 р. сторони уклали договір поставки б/н, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця товар (м’ясо, м’ясопродукти, субпродукти), а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, загальна кількість товару, його вартість вказується сторонами у накладних (специфікаціях), що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.3 договору оплата товару проводиться протягом семи банківських днів з моменту поставки товару покупцю шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.4 договору постачальник передає разом з товаром видаткову та податкову накладні.

Згідно п. 5.4 договору він вступив в силу з 01.02.2008 р. та діяв до 31.12.2008 р., але в будь–якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по даному договору. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом одного місяця до моменту припинення строку дії договору, що вказаний вище.

Завірена копія договору додана до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки б/н від 01.02.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 669023,62 грн. за видатковими накладними. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами представників відповідача, які фактично отримали товар, на видаткових накладних в графі „Одержав” та відбитками печатки, штампу; а також податковими накладними, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки б/н від 01.02.2008 р. суд робить виходячи з того, що характеристики товару, зазначеного у видаткових та податкових накладних, повністю відповідають тим, що вказані у договорі. Крім того, підставою поставки в податкових накладних до спірних видаткових накладних вказаний договір. Призначенням платежу у банківській виписці від 02.02.2010 р. згідно звіту про дебетові та кредитові операції за період з 02.02.2010 р. по 02.02.2010 р. сам відповідач вказував оплату в рахунок погашення заборгованості згідно договору від 01.02.2008 р. Крім того, акт звірки від 02.02.2010 р. за період з 01.02.2008 р. по 02.02.2010 р. за договором від 01.02.2008 р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками.

В позовній заяві позивач стверджував, що відповідач товар, отриманий згідно спірних видаткових накладних, оплатив частково на загальну суму 482285,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Таким чином, неоплаченим залишився товар, поставлений за спірними видатковими накладними, на загальну суму 186738,62 грн. (669023,62 грн. – 482285,00 грн. = 186738,62 грн.). У вказану суму заборгованості увійшли частково неоплачена видаткова накладна № 2103 від 21.09.2008 р. на суму 37812,87 грн. та повністю неоплачені видаткові накладні: № 2384 від 26.10.2008 р. на суму 58825,44 грн., № 2496 від 06.11.2008 р. на суму 38888,15 грн., № 2611 від 23.11.2008 р. на суму 51212,16 грн.

Крім того, позивач надав до суду акти звірки взаєморозрахунків між сторонами за періоди з 01.02.2006 р. по 24.06.2009 р. та з 01.02.2008 р. по 24.06.2009 р., з яких вбачається, що станом на 24.06.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий згідно спірних видаткових накладних, складала 186738,62 грн. Акти звірки підписані сторонами та скріплені печатками, тому приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач направляв відповідачу претензію від 03.08.2009 р. з вимогою оплатити основний борг з урахуванням штрафних санкцій. Факт відправлення даної претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 25.08.2008 р. представнику відповідача. Завірені копії претензії та поштового повідомлення містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору б/н від 01.02.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі поставки б/н від 01.02.2008 р. передбачили відстрочення платежу на 7 банківських днів від моменту здійснення поставки, тобто від дати підписання видаткової накладної.

Виходячи з того, що за останньою спірною видатковою накладною № 2611 товар був отриманий відповідачем 23.11.2008 р., строк оплати наступив у період з 24.11.2008 р. по 02.12.2008 р. включно, а вже з 03.12.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цією партією товару. За іншими спірними видатковими накладними строк оплати наступив раніше. Таким чином, по всім спірним видатковим накладним для відповідача строк оплати наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позивач надав до суду заяву № 810/635 від 01.02.2010 р. про уточнення позову, в якій перерахував пеню згідно ст. 232 ч. 6 ГК України, а також донарахував інфляцію за листопад та грудень 2010 р. та зменшив розмір основного боргу на підставі здійснення відповідачем часткової оплати 02.02.2010 р. на суму 7000,00 грн. Таким чином, в заяві позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 179738,62 грн., пеню в розмірі 26292,20 грн., штраф в сумі 11836,93 грн., інфляцію в сумі 25965,39 грн., витрати на послуги адвоката в розмірі 11000,00 грн. Загальна сума позову склала 254833,14 грн. (первісна сума позову становила 260208,20 грн.). Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги. До заяви доданий акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.02.2008 р. по 02.02.2010 р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача на користь позивача станом на 02.02.2010 р. складає 179738,62 грн. Відповідач підписав акт звірки без-будь яких заперечень, чим підтвердив наявність у нього перед позивачем вказаної заборгованості. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар в передбачений договором б/н від 01.02.2008 р. строк в сумі 179738,62 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляцію в сумі 25965,39 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі п. 4.3 договору позивач за прострочення виконання грошового зобов’язання нарахував відповідачу пеню в сумі 26292,20 грн., штраф у розмірі 11836,93 грн. (розрахунки додані до позову).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості та штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару.

У розрахунку 5% штрафу позивач застосовує вартість неоплаченого товару станом на 01.01.2009 р., яка складала 236738,62 грн.

Перевіркою розрахунку суми інфляції та штрафу судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в сумі 25965,39 грн., штрафу в розмірі 11836,93 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено наступне:

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом або договором не встановлено іншого строку для нарахування пені. Пункт 4.3 договору не передбачає вказівки на незастосування норми ст. 232 ч. 6 ГК України або умови нарахування пені до дати фактичного виконання зобов’язання за договором. Нарахування пені за кожний день прострочення означає встановлений порядок такого нарахування, а не період нарахування.

Перевіркою розрахунку пені судом встановлено, що позивач вищевказаної вимоги чинного законодавства при нарахуванні пені не дотримувався.

Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається.

Суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило.

Позивач нараховував пеню за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. на загальну суму 236738,62 грн. З акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2008 р. по 24.06.2009 р. вбачається, що станом на 01.01.2009 р. сальдо на користь позивача складало 236738,62 грн. При цьому в зазначену суму увійшла частково неоплачена видаткова накладна № 2026 від 11.09.2008 р. на суму 23143,91 грн. та повністю неоплачені видаткові накладні: № 2103 від 21.09.2008 р. на суму 64668,96 грн., № 2384 від 26.10.2008 р. на суму 58825,44 грн., № 2496 від 06.11.2008 р. на суму 38888,15 грн., № 2611 від 23.11.2008 р. на суму 51212,16 грн. Виходячи з того, що позивач початком періоду нарахування пені по всім спірним видатковим накладним визначив 01.01.2009 р., суд також при розрахунку пені початком періоду вважав 01.01.2009 р. При цьому по кожній спірній видатковій накладній шестимісячний строк нарахування, встановлений ст. 232 ч. 6 ГК України, витікав окремо та закінчувався не 30.06.2009 р., як визначив позивач, а в залежності від початку прострочення оплати.

За власними розрахунками суду сума пені нараховується окремо по кожній спірній видатковій накладній та складає: 1) по видатковій накладній № 2026 від 11.09.2008 р. строк оплати отриманого товару наступив у період з 12.09.2008 р. по 22.09.2008 р. включно, а вже з 23.09.2008 р. починається прострочення виконання грошового зобов’язання; шестимісячний строк для нарахування пені закінчується 23.03.2009 р. Пеня нараховується за період з 01.01.2009 р. по 23.03.2009 р. та складає: 23143,91 грн. х 2 х 12% х 82 дні : 365 днів = 1247,87 грн.; 2) по видатковій накладній № 2103 від 21.09.2008 р. строк оплати отриманого товару наступив у період з 22.09.2008 р. по 30.09.2008 р. включно, а вже з 01.10.2008 р. починається прострочення виконання грошового зобов’язання; шестимісячний строк для нарахування пені закінчується 01.04.2009 р. Пеня нараховується за період з 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. та складає: 64668,96 грн. х 2 х 12% х 91 день : 365 днів = 3869,51 грн.; 3) по видатковій накладній № 2384 від 26.10.2008 р. строк оплати отриманого товару наступив у період з 27.10.2008 р. по 04.11.2008 р. включно, а вже з 05.11.2008 р. починається прострочення виконання грошового зобов’язання; шестимісячний строк для нарахування пені закінчується 05.05.2009 р. Пеня нараховується за період з 01.01.2009 р. по 05.05.2009 р. та складає: 58825,44 грн. х 2 х 12% х 125 днів : 365 днів = 4834,97 грн.; 4) по видатковій накладній № 2496 від 06.11.2008 р. строк оплати отриманого товару наступив у період з 07.11.2008 р. по 17.11.2008 р. включно, а вже з 18.11.2008 р. починається прострочення виконання грошового зобов’язання; шестимісячний строк для нарахування пені закінчується 18.05.2009 р. Пеня нараховується за період з 01.01.2009 р. по 18.05.2009 р. та складає: 38888,15 грн. х 2 х 12% х 138 днів : 365 днів = 3528,70 грн.; 5) по видатковій накладній № 2611 від 23.11.2008 р. строк оплати отриманого товару наступив у період з 24.11.2008 р. по 02.12.2008 р. включно, а вже з 03.12.2008 р. починається прострочення виконання грошового зобов’язання; шестимісячний строк для нарахування пені закінчується 03.06.2009 р. Пеня нараховується за період з 01.01.2009 р. по 03.06.2009 р. та складає: 51212,16 грн. х 2 х 12% х 154 дні : 365 днів = 5185,76 грн. Загальна сума пені складає: 1247,87 грн. + 3869,51 грн. + 4834,97 грн. + 3528,70 грн. + 5185,76 грн. = 18666,81 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 26292,20 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 18666,81 грн. В частині стягнення пені на суму 26292,20 грн. – 18666,81 грн. = 7625,39 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв’язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем з метою відновлення свого порушеного права позивач поніс витрати на оплату послуг адвоката, який надав консультаційні послуги з питань повернення заборгованості, провів правовий аналіз документів господарської діяльності, склав позовну заяву про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені, штрафу та інфляції, а також взяв участь у двох судових засіданнях, що підтверджується договором про надання юридичних послуг № 635/1 від 01.08.2009 р., актом виконаних робіт № 365/1–1 від 02.02.2010 р., свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю № 233 від 06.06.1994 р., завірені копії договору, акту виконаних робіт та свідоцтва додані до позову. Позивач за надання вказаних послуг сплатив 11000,00 грн. на розрахунковий рахунок приватного підприємця адвоката Коваленко Володимира Васильовича, що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 02.02.2010 р. на суму 11000,00 грн. з відміткою банку про проведення платежу, банківською випискою за період з 01.02.2010 р. по 03.02.2010 р. на суму 11000,00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 635/1/1–02 від 02.02.2010 р. на суму 11000,00 грн., витягом з книги обліку доходів та видатків адвоката Коваленко В.В. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи. Оригінал книги обліку доходів та видатків адвоката Коваленко В.В. був оглянутий в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.03.2010 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/VI від 12.10.1999 р., які на підставі статей 15, 16 Закону України "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обов’язкові для виконання.

У п.2 ст. 33 Правил встановлено принцип “розумного обґрунтування” розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати – обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Адвокат брав участь лише у двох судових засіданнях 02.02.2010 р. та 02.03.2010 р. Інших доказів на підтвердження зайнятості адвоката у цьому судовому процесі, ступеня складності справи, вирішення нових правових питань та доказів в чому полягала складність справи, а також скільки часу він затратив на її підготовку суду не надано. Крім того, при здійсненні розрахунку пені були допущені істотні помилки з боку адвоката.

Виходячи з акту виконаних робіт: консультаційні послуги за серпень та жовтень 2009 р., січень 2010 р. – 500,00 грн., підготовка претензії та здійснення розрахунку до неї – 1000,00 грн., складання позовної заяви та здійснення розрахунку – 1500,00 грн., підготовка до судового засідання – 2000,00 грн., участь в судових засіданнях – 2000,00 грн., авансування оплати за позитивний результат – 4000,00 грн., суд робить висновок, що вартість наданих послуг занадто завищена, не доведена відповідними документами, а тому, на думку суду, підлягає стягненню в розмірі 2500,00 грн.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволення позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову та зменшення розміру позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 46; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс-Янісоль” (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 69; код ЄДРПОУ 32967298; рахунок 26003300489 в Новоселковському ООБ–3227, МФО 394482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон–Січ” (юридична адреса: 71652, Запорізька область, с. Підгірне, вул. Степова, 5; код ЄДРПОУ 33768964; рахунок 26003055877125 в ЗРУ „Приватбанк”, МФО 313399) суму 236207,75 грн. (а саме: основний борг на суму 179738,62 грн., пеню в розмірі 18666,81 грн., штраф в сумі 11836,93 грн., інфляцію в сумі 25965,39 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 2362,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214,23 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 2500,00 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 7625,39 грн.

У судовому засіданні 02.03.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя