
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
12 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1694/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
17 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення №2 від 08 лютого 2019 року Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;
зобов`язати Білокуракинське об`єднаного управління Пенеійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 03 січня 1989 року по 22 лютого 1999 року, за даними трудової книжки № НОМЕР_1 .
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12 грудня 2018 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, надавши всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення такої пенсії.
Проте, рішенням № 2 від 08 лютого 2019 року Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність на момент звернення необхідного пільгового стажу, підтвердженого у встановленому законом порядку. Вказане рішення було направлено позивачу засобами поштового зв`язку тільки 28 березня 2019 року.
На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 19.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.
Ухвалою суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
15.06.2019 представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву (а.с.73-76), відповідно до якого управління позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає з огляду на наступне.
На момент звернення ОСОБА_1 до управління 12.12.2018, вона досягла необхідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах, страховий стаж становив 28 років 02 місяці 23 дня, стаж роботи зарахований по 01.11.2014.
Згідно записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_2 стаж, який давав би право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відсутній. Окрім того, в трудовій книжці позивачки взагалі відсутній запис про період роботи з 03 січня 1989 року по 22 лютого 1999 року.
Луганською філією ПАТ «Укртелеком» від 15.10.2014 №448602/2-464 видана уточнююча довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Листом №35-19-15 від 21.01.2019 Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» повідомлено, що ОСОБА_1 в період з 03.01.1989 по 22.02.1999 в Харківській філії ПАТ «Укртелеком» не працювала. Документи по особовому складу Троїцького районного вузла зв`язку до архіву Харківської філії не передавались.
Щодо запобігання протиправного призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для визначення права на пенсію на пільгових умовах до довідок, які характеризують пільговий характер роботи надаються копії особистих карток і наказів про прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу, звільнення з роботи, накази про доплати за шкідливі умови праці тощо.
Таким чином, перевірити достовірність довідки, виданої Луганською філією ПАТ «Укртелеком» від 15.10.2014 №448602/2-464 про пільговий стаж ОСОБА_1 та перевірити факт виконання позивачкою вказаної роботи та повну зайнятість на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці не можливо, і тому, на думку відповідача, відсутні законні підстави визнати право на пільгову пенсію за Списком №2.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, до початку розгляду справи по суті надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання.
Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_3 , є громадянкою України (а.с.42-44).
12.12.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, документи про місце проживання (реєстрації) особи, паспорт, трудову книжку та документи про стаж, атестат про навчання, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб (а.с.83,84).
Позивачу відмовлено в призначенні пенсії рішенням відповідача №2 від 08.02.2019 через неможливість визначити пільговий стаж за період роботи з 03.01.1989 по 22.02.1999 на підставі поданих документів (а.с.86,87,88).
Відповідно до вищевказаного рішення відповідачем зазначено, що на момент звернення ОСОБА_1 12.12.2018 до управління, вона досягла необхідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах, страховий стаж становив 28 років 02 місяці 23 дня, стаж роботи зарахований по 01.11.2014. У зв`язку з відсутністю записів у трудовій книжці про зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці, була видана уточнююча довідка Луганською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» №2 448602/2-464 від 15.10.2014 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності відповідних записів трудової книжці або відповідних записів у ній». Листом від 21.01.2019 р. № 35-19-15 Харківською філією ПАТ «Укртелеком» повідомлено, що документи по особовому складу Троїцького районного вузла зв`язку до архіву Харківської філії не передавались, тому зазначена довідка визнана відповідачем безпідставною (а.с.87-90).
З довідки №448602/2-464 від 15.10.2014, виданої Луганською філією ПАТ «Укртелеком» (вул.Коцюбинського, 1, м.Луганськ, 91015), вбачається, що позивач працювала повний робочий день: в Троїцькому районному вузлі зв`язку у період з 01.01.1989 по 31.12.1994 за посадою телефоніст міжміських телефонних станцій, що передбачено списком 2 (п`ять років одинадцять місяців 29 днів); в Троїцькому районному вузлі електрозв`язку «Троїцькрайтелеком», центрі електрозв`язку № 6 м.Сватове Луганської дирекції УДПЕЗ «Укртелеком» у період з 01.01.1995 по 22.02.1999 за посадою телефоніст міжміського телефонного зв`язку, що постійно працює з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачено списком №2 (чотири роки один місяць 22 дні). Результати атестації робочих місць: наказ №92 від 10.06.1994, наказ №15 від 23.02.1999 (а.с.55,99,100).
З довідки №448602/2-465 від 15.10.2014, виданої Луганською філією ПАТ «Укртелеком» (вул.Коцюбинського, 1, м.Луганськ, 91015), вбачається, що 01.01.1995 Троїцький районний вузол зв`язку реорганізовано і на його базі створено Троїцький районний вузол електрозв`язку «Троїцькрайтелеком», який 30.06.1998 реорганізовано в Цех електрозв`язку №19 смт. Троїцьк Центру електрозв`язку №6 смт Білокуракине Луганської дирекцї УДПЕЗ «Укртелеком». Наказ від 19.05.2000 №73 (а.с.51).
Результати атестації робочих місць: наказ №92 від 10.06.1994, наказ №15 від 23.02.1999.
Відповідно до наказу №92 від 10.06.1994 за результатами атестації робочих місць за умовами праці Троїцького районного вузлу зв`язку затверджено перелік робочих місць, робітникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення. До вказаного переліку входит посада телефоніст МТЗ (а.с.53,54).
Відповідно до наказу №15 від 23.02.1999 за результатами атестації робочих місць за умовами праці Центру електрозв`язку №6 смт. Білокуракине Луганської дирекцї УДПЕЗ «Укртелеком» затверджено перелік робочих місць, робітникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за списком 2. До вказаного переліку входит посада телефоніст МТЗ (а.с.52,55).
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач у період з 01.01.1989 по 31.12.1994 працювала в Троїцькому районному вузлі на посаді телефоніст міжміської телефонної станції, в Троїцькому районному вузлі електрозв`язку «Троїцькрайтелеком» з 01.01.1995 по 22.02.1999 за посадою телефоніст міжміського телефонного зв`язку (а.с.60-66).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за віком на пільгових умовах мають право працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.1989 по 31.12.1994 в Троїцькому районному вузлі на посаді телефоніст міжміської телефонної станції та в Троїцькому районному вузлі електрозв`язку «Троїцькрайтелеком» з 01.01.1995 по 22.02.1999 за посадою телефоніст міжміського телефонного зв`язку була відсутність записів у трудовій книжці позивача про зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці. Натомість уточнююча довідка, видана Луганською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» №2 448602/2-464 від 15.10.2014 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності відповідних записів трудової книжці або відповідних записів у ній» не взята до уваги відповідачем, оскільки видана на території непідконтрольній українській владі.
Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до Списку 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і який був діючим до 16.01.2003, під пунктами 23100000-19093 зазначено телефоністи міжміського телефонного зв`язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, 23100000-19095 - телефоністи місцевого телефонного зв`язку міських телефонних станцій ємністю від 300 номерів і вище.
Таким чином, професії та посади згідно записів у трудовій книжці позивача з 03.01.1989 по день звернення позивача до відповідача за призначенням пенсії на пільгових умовах віднесені до Списку №2.
При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно пункту 6 Порядку № 383 працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками (36-2003-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в спірний період позивач працював 01.01.1989 по 31.12.1994 в Троїцькому районному вузлі на посаді телефоніст міжміської телефонної станції та в Троїцькому районному вузлі електрозв`язку «Троїцькрайтелеком» з 01.01.1995 по 22.02.1999 за посадою телефоніст міжміського телефонного зв`язку.
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідачем не заперечується факт, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії, досягла необхідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах, а страховий стаж становив 28 років 02 місяці 23 дня.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань місцем знаходження публічного акціонерного товариства “ Укртелеком” (ЄДРПОУ 21560766) є: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, дата державної реєстрації юридичної особи – 15.12.1993, Луганська філія цього підприємства знаходилася за адресою: м.Луганськ, Ленінський район, вул.Коцюбинського, 1.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України”.
Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Донецька область у п.1 Міста обласного значення у п.п.1) включено м. Донецьк.
Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у тому числі місто Донецьк.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів”. Так, у справі “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини” ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать” (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".
Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідки №448602/2-464 від 15.10.2014, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.
Таким чином, суд приймає до розгляду довідку № 448602/2-464 від 15.10.2014, видану Луганською філією ПАТ «Укртелеком», яка містить відомості про роботу позивача з 01.01.1989 по 31.12.1994 в Троїцькому районному вузлі на посаді телефоніст міжміської телефонної станції, в Троїцькому районному вузлі електрозв`язку «Троїцькрайтелеком» з 01.01.1995 по 22.02.1999 за посадою телефоніст міжміського телефонного зв`язку.
Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.
Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 (справа №583/392/17).
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що подана позивачем довідка містить усі необхідні відомості про роботу позивача з 01.01.1989 по 31.12.1994 в Троїцькому районному вузлі на посаді телефоніст міжміської телефонної станції, в Троїцькому районному вузлі електрозв`язку «Троїцькрайтелеком» з 01.01.1995 по 22.02.1999 за посадою телефоніст міжміського телефонного зв`язку, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.
Суд зазначає, оскільки п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" прямо визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 50 років - по 31 березня 1965 року включно, є дані про проведення атестації робочих місць, відповідно стаж позивача за спірний період повинен бути зарахований відповідачем до пільгового стажу.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір”).
Суд зазначає, що в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, інша вимога є похідною вимогою.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік, та враховуючи кількість заявлених немайнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн, що підтверджується квитанцією від 15.04.2019 №24 (а.с.3).
Таким чином, позивачем надміру сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом другим частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 768,40 грн на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №2 від 08 лютого 2019 року Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1989 по 31.12.1994 в Троїцькому районному вузлі на посаді телефоніст міжміської телефонної станції, в Троїцькому районному вузлі електрозв`язку «Троїцькрайтелеком» з 01.01.1995 по 22.02.1999 на посаді телефоніст міжміського телефонного зв`язку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92200, Луганська область, Білокуракинський район, смтБілокуракине, вул.Історична, 81, код ЄДРПОУ 41246789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя К.Є. Петросян
Судове рішення № 82344097, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 12.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/1694/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: