Рішення № 82343977, 12.06.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1787/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

визнати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 06.03.2019 б/н про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” протиправним та скасувати;

зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію як державному службовцю на підставі ст.37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII, з врахуванням у стаж державної служби періоду її роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24 вересня 2018 року вона звернулася із заявою до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення їй пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, надавши всі необхідні документи.

Рішенням Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04.10.2018 у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням 03.11.2018 позивач звернулась до Луганського окружного адміністративного суду. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі № 360/4082/18, позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04 жовтня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”; зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2018 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”. Дане рішення набрало законної сили 19.03.2019.

15.04.2019 позивачу поштою надійшов лист зі Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з рішенням від 06.03.2019 від 05.04.2019, яким за результатом виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі № 360/4082/18 позивачу вдруге повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з тих самих причин.

На думку позивача, вищевказане рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05.04.2019 № 5421/03-01 є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 24.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

14.05.2019 та 16.05.2019 представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позовних вимог з огляду на наступне (а.с.80-83, 93-95).

24.09.2018 року на адресу Фонду надійшла заява ОСОБА_1 щодо призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

21.11.2018 управлінням винесено рішення за вих. №14990/03-01 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 - XII

Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі №360/4082/18, управління повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24.09.2018 відповідно до Закону України «Про державну службу», та вдруге 06.03.2019 винесло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.

З огляду на надану ОСОБА_1 трудову книжку станом на 01.05.2016 (набрання чинності Законом № 889), позивачу присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи II рангу» (запис від 01.09.2015 року № 42). Крім того, присвоєння спеціальних звань позивачу відбувалося протягом всієї трудової діяльності в Старобільській митниці, Луганській митниці, тощо, за виключенням періоду з 01.06.2013 по 01.01.2014, де ОСОБА_1 присвоєно 12 ранг державного службовця.

Оскільки, станом на 01.05.2016 позивачка перебувала на посадах, які не відноситься до посад державного службовця, на думку відповідача, правові підстави для призначення пенсії, відповідно до Закону № 889, відсутні.

З огляду на вищенаведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач до початку судового засідання звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , працює в Луганській митниці ДФС на посаді начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.07.1978 (а.с.23-37).

24.09.2018 позивач звернулась до Старобільського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” (а.с.14,15,99-102).

Рішенням від 04.10.2018 № б/н Старобільське ОУПФУ Луганської області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 перебувала на посадах, які не відносяться до посад державного службовця, - права на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” № 889-VIII ОСОБА_1 не має (а.с.38,96,97).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №360/4082/18, яке набрало законної сили 19.03.2019 згідно з даними КП «ДСС», визнано протиправним та скасовано рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04 жовтня 2018 року № б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” та зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 вересня 2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” (а.с.40-48).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі №360/4082/18, управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24.09.2018 відповідно до Закону України «Про державну службу», та 06.03.2019 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.57,103,104).

З оскаржуваного рішення відповідача від 06.03.2019 № б/н про відмову в призначенні пенсії вбачається, що підставами відмови позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” є перебування на посадах, які не відносяться до посад державного службовця та відсутність 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Стосовно доводів відповідача щодо перебування ОСОБА_1 на посадах, які не відносяться до посад державного службовця суд зауважує наступне.

З рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04 жовтня 2018 року № б/н\, яке було предметом судового розгляду по справі №360/4082/18, вбачається, що воно було винесено саме з підстав перебування ОСОБА_1 на посадах, які не відносяться до посад державного службовця (а.с.38).

При цьому, даній обставині судом була надана відповідна правова оцінка рішенням від 12.02.2019 по справі №360/4082/18, що набрало законної сили, яким встановлено безпідставність даних доводів відповідача (а.с.40-48).

Крім того, позивач зверталась до суду із заявою про роз`яснення судового рішення від 12.02.2019 в частині, що стосується зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , здійснивши її з урахуванням у стаж державної служби періоду роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах чи без урахування даного періоду стажу в державній службі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 по справі №360/4082/18 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення відмовлено. Одночасно судом в ухвалі зазначено, що «в мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 01.04.1997 по 24.09.2018 зараховується до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” є протиправною. Тому суд скасував рішення відповідача від 04 жовтня 2018 року про відмову у призначенні позивачу пенсії державного службовця, та, обравши належний спосіб захисту прав позивача, зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 вересня 2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні» (а.с.53-55).

В силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі №360/4082/18№925/639/18 встановлено перебування позивача на посадах, які відносяться до посад державного службовця, отже в спірних відносинах зазначена обставина доказуванню не підлягає.

Що стосується доводів відповідача про відсутність у ОСОБА_1 . 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, суд зауважує наступне.

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 23.07.1978 (а.с.23-33) вбачається, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 станом на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком складав 40 років 10 місяців 27 днів.

З 01.04.1997 ОСОБА_1 призначено на посаду головного інспектора канцелярії Старобільської митниці ДМСУ, та згідно зі ст. 17 Закону України “Про державну службу” Проказа О.А. прийняла присягу державного службовця (а.с.24). З 01.04.1997, після прийняття присяги державного службовця, по теперішній час ОСОБА_1 безперервно працювала в митних органах на таких посадах:

з 01.04.1997 по 30.06.2000 - головним інспектором канцелярії Старобільської митниці ДМСУ;

з 01.07.2000 по 05.07.2005 - головним інспектором Луганської митниці; інспектором Луганської митниці; інспектором сектору статистики митного поста “Старобільськ”;

з 06.07.2005 по 31.08.2010 - головним інспектором загального сектору Старобільської митниці; начальником загального сектору Старобільської митниці; начальником відділу організаційного та документального забезпечення Старобільської митниці;

з 01.09.2010 по теперішній час - старшим інспектором сектору митного оформлення відділу митного оформлення у пункті пропуску “Лантратівка” митного поста “Старобільськ” Луганської митниці; старшим інспектором відділу митного оформлення у пункті пропуску “Лантратівка” митного поста “Старобільськ” Луганської митниці; головним інспектором митного поста “Старобільськ” Луганської митниці; провідним інспектором сектору митного оформлення митного поста “Дьоміно-Олександрівка” Луганської митниці; провідним інспектором сектору митного оформлення митного поста “Дьоміно-Олександрівка” Луганської митниці Міндоходів; головним державним інспектором сектору митного оформлення митного поста “Дьоміно-Олександрівка” Луганської митниці; завідувачем сектору митного оформлення митного поста “Дьоміно-Олександрівка” Луганської митниці ДФС; головним спеціалістом загального відділу управління інфраструктури Луганської митниці ДФС; начальником загального відділу Луганської митниці ДФС; начальником відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Луганської митниці ДФС.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (далі – Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу” (далі – Закон № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому для жінок зазначений вік визначається статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” закріплено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: […] 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; […] (абзац другий частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Тобто, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Пунктом 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03 липня 2018 року у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).

Оскільки станом на 01 травня 2016 року (день набрання чинності Законом № 889-VIII) ОСОБА_1 займала посаду державної служби та мала понад 10 років стажу (19 років 1 місяць 1 день) на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” мала понад 30 років страхового стажу (40 років 10 місяців 27 днів) та досягла 58 років 6 місяців, вона набула права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі пунктів 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII.

Посилання відповідача на відсутність у позивача 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців суд вважає неправомірним, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має необхідний стаж, а саме понад 10 років, на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, а отже має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами).

Тобто, стаж позивача не повинен складати 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, оскільки пунктамі 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено порядок призначення пенсії для відповідних категорій осіб, а не наявність стажу 20 років стажу, на що посилається відповідач.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Проте, відповідач вже розглядав спірне питання щодо призначення пенсії позивачу, при цьму двічі приймав рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, що є предметом оскарження в даній справі.

Повторний розгляд заяви позивача про призначення пенсії за таких умов безпідставно повертає сторони у первісний стан, бо умови призначення і документи, на підставі яких призначається пенсія – не змінилися, питання полягає тільки в правовій оцінці даних. А з цього приводу відповідач вже свою думку висловив.

Відповідно до пункту 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими й такими, що належать до задоволення вимоги позивача про скасування рішення відповідача від 06 березня 2019 року про відмову у призначенні позивачу пенсії державного службовця та зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію, як державному службовцю на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ зарахувавши до стажу державної служби періоду роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах.

На підставі викладеного позовні вимоги належать до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 768,40 грн судового збору (а.с.3,64).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1А, код за ЄДРПОУ 41246506) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 06 березня 2019 року № б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію, як державному службовцю на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.04.1997 по 24.09.2018 в державних митних органах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян