Рішення № 82343908, 12.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1135/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802)провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення №935120139608 від 19.04.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 час його перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням у період з 02.06.2015р. по 11.04.2019р. (З роки 10 місяців) як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з 01 квітня 2019 року на весь період отримання пенсії за віком.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з 1992 року по 2014 рік працював на різних посадах у підземних роботах в умовах повного робочого дня Смолінської шахти ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” та набув пільговий стаж шахтаря, відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. З липня 2012 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах та після її призначення продовжив працювати в шахті.

06.05.2014 року позивача звільнено у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню роботи, оскільки почав хворіти і не міг надалі працювати за професією. Згідно медичного висновку Українського НДІ промислової медицини від 26.05.2015р., захворювання професійні.

З 02.06.2016 року і дотепер позивач перебуває на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням. Позивач вказує, що згідно акту розслідування причин виникнення хронічного профзахворювання захворювання виникло внаслідок роботи в шкідливих підземних умовах шахти.

12.04.2019 року позивач звернувся до Маловисківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що є структурним підрозділом Відповідача, із заявою, в якій просив Зарахувати до мого страхового стажу для пенсії час мого перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням у період з 02.06.2015р. по 11.04.2019р. (3 роки 10 місяців) як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок і виплату моєї пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням відповідача №935120139608 від 19.04.2019 року було відмовлено в перерахунку пенсії.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.39-40), в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач посилається на ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої час перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням зараховується до страхового стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку зараховується до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії за віком, тобто цей період зараховується до страхового стажу лише за час отримання пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням при переході на пенсію за віком.

27.05.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погоджується з доводами викладеними у відзиві та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.56-59).

Заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подавались.

Інших процесуальних дій у справі судом не здійснено.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Смолінській шахті Східного гірничо-збагачувального комбінату в такі періоди на посадах: з 12.08.1992р. по 31.08.1992р. - учень слюсаря чергового та з ремонту устаткування підземний, з 25.06.2003р. по 10.02.2004р. - учень прохідника підземний, прохідник підземний, з 11.02.2004р. по 06.05.2006р. - гірничий майстер підземний; а також в ПрАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка»: з 19.07.1999р. по 02.05.2001р. - гірничий робітник підземний, з 03.05.2001р. по 12.01.2003р., з 07.06.2006р. по 18.10.2011р. - гірничий майстер підземний, з 19.10.2011р. по 31.01.2012р. - заступник начальника підземної дільниці; в Новокостянганівській шахті Східного гірничо-збагачувального комбінату: з 06.02.2012р. по 06.05.2014р. – заступник начальника підземної дільниці., що підтверджується записами в трудовій книжці, даними довідок підприємства про пільговий стаж шахтаря, наявними в матеріалах пенсійної справи, а також розрахунком стажу, здійсненим відповідачем (а.с.16-26).

З 26 липня 2012 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, його трудовий стаж роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року та Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 року (п.п.1.1а Списку) становить 13 років 5 місяців (а.с.21-24).

Після призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати Новокостянганівській шахті Східного гірничо-збагачувального комбінату.

Як вбачається з трудової книжки, 06.05.2014 року позивача звільнено у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи (а.с.20).

Згідно медичного висновку Українського науково-дослідного інституту від 26.05.2015р. позивачу встановлено професійний характер захворювання (а.с.15).

Відповідно до акту №7-14 НК розслідування хронічного професійного захворювання від 31.07.2014 встановлено, що захворювання позивача виникло внаслідок роботи в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці на Смолінській, Новокостянтинівській шахтах ДП “Схід ГЗК” (а.с.27-31).

Так, з 02.06.2015 року і по теперішній час позивач перебуває на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК_серії 10ААВ №863659, довідкою про результати визначення ступеня втрати працездатності серії НОМЕР_2 ААА №251881, якою встановлено 50% втрати професійної працездатності, наявними в матеріалах пенсійної справи (а.с.13-14).

12.04.2019 року позивач звернувся до Маловисківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що є структурним підрозділом Відповідача, із заявою про зарахування до страхового стажу для пенсії час перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням у період з 02.06.2015р. по 11.04.2019р. (3 роки 10 місяців) як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок і виплату моєї пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (а.с.11).

Рішенням відповідача №935120139608 від 19.04.2019 року відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки цей період зараховується до страхового стажу лише за час отримання пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням при переході на пенсію за віком і оскільки позивач отримувач пенсії за віком (а.с.12).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 09.09.2008 року №345-VI (далі Закон №345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до ст.1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі ст.8 Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

До того ж, з огляду на положення наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Вищезазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2014 року по справі № 21- 455а13.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про охорону праці” час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Аналогічні норми містяться і в ч.5 ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ, відповідно до яких час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Тобто, законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку, зокрема з професійним захворюванням, до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Отже, до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року по справі №392/17/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 26.07.2012 року отримував пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому, судом не встановлено факту отримання позивачем пенсії по інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням у період з 02.06.2015 року по 11.04.2019 року.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що позивач не набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345-VI, оскільки фактично позивач просить зарахувати до пільгового стажу час перебування його на пенсії за віком на пільгових умовах, що не узгоджується з наведеними приписами законодавства.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук