Рішення № 82343709, 10.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 402/494/19

провадження № 2-іс/340/33/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови йому в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком;

- зарахувати період роботи з 25.01.1983 по 01.04.1985 на посаді газоелектрозварника 3, 4 розряду Ульяновської пересувної механізованої колони №7, з 02.04.1985 по 18.02.2000 на посаді газоелектрозварника КСП “Росія” відповідно до даних трудової книжки до пільгового стажу за Списком №2 для нарахування розміру пільгової пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію на пільгових умовах за віком з урахуванням стажу роботи з 25.01.1983 по 01.04.1985, з 02.04.1985 по 18.02.2000 починаючи з 15.03.2019 за Списком №2.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17.04.2019 р. адміністративну справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.17).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.22).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у зв`язку з чим в березні 2019 року він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії на пільгових умовах, але отримав від відповідача відповідь №25 від 15.03.2019 про відмову в призначенні такої пенсії. Підставами відмови було те, що період його роботи з 02.04.1985 по 18.02.2000 не може бути зараховано до пільгового стажу, так як відсутні відомості про проведення атестації робочих місць у цей період на підприємстві та в первинних документах про стаж та заробітну плату займана посада не вказана, крім цього зазначалось що з 25.01.1983 по 01.04.1985 відсутні документи, що підтверджують факт реорганізації Ульяновського ПМК №7 в Ульяновське районне міжгосподарське кооперативно-державне об`єднання “Райагробуд”. Позивач зазначав, що відповідно до частини 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, відповідальність за своєчасне, якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Отже, на думку позивача, своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії. Також, посилався на те, що відповідно ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.25-26), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що відповідно до п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної, пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Додатком 2 затверджено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії. При цьому, зазначав, що 22.02.2019 позивач звернувся із заявою про підтвердження пільгового стажу роботи, встановленого зразка. Однак, позивач не звертався до Головного управління із заявою встановленого зразка (додаток 2), відповідно до Порядку №22-1, а звернувся із заявою про підтвердження пільгового стажу роботи. Тому, на переконання відповідача, вимоги щодо зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах є передчасними. Крім того, зазначав, що відповідно до чинного законодавства України, обов`язковою умовою призначення пенсій на пільгових умовах за Списками 1 і 2 після 21.08.1992 є атестація робочих місць. Тому, на думку відповідача, Комісією правомірно було відмовлено позивачу у підтвердженні стажу за період роботи з 02.04.1985 по 18.02.2000.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2019 позивач звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років із заявою про підтвердження стажу роботи, встановленого зразка, в якій просив підтвердити стаж роботи що дає право на призначення йому пільгової пенсії за віком по Списку №2 за періоди з 25.01.1983 по 01.04.1985 в пересувній механізованій колоні №7, з 02.04.1985 по 18.02.2004 в СТОВ “Хлібороб” (а.с.29). До даних заяв позивачем було додано: Витяг з Єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника – 1; Трудова книжка – 2; Документи видані архівними установами: довідка про заробітну плату - 2; копія документів про проведення атестації робочих місць – 1, про що здійснено відповідні відмітки в заяві про підтвердження стажу роботи.

15 березня 2019 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення №25 про результати розгляду заяви позивача, згідно якого комісією відмовлено позивачу у підтвердженні пільгового стажу роботи по Списку № 2 за період:

- з 25.01.1983 р. по 01.04.1985 р., у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих факт реорганізації Ульяновської ПМК-7 в Ульяновське районне міжгосподарське кооперативно-державне об`єднання “Райагробуд”;

- з 02.04.1985 р. по 18.02.2000 р., оскільки в первинних документах про стаж та заробітну плату займана посада не вказана, документи підтверджуючі проведення атестації робочого місця не надано (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.“б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 (далі за текстом – Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пп.2 п.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідачем зазначено, що Позицією №23200000-19756 розділу XXXIII “Загальні професії” Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, (яка була чинною на період роботи позивача) передбачені електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

У відповідності до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаної норми Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до вимог п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Позивачем в позовній заяві зазначено про реорганізацію Ульяновської пересувної механізованої колони №7 в Ульяновське районне міжгосподарське кооперативно-державне об`єднання “Райагробуд”.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, в разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, здійснюється комісіями, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях, відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N18-1 (далі за текстом – Порядок №18-1).

Згідно п.1 Порядок №18-1 цей порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до п.3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Згідно п.11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

Пунктами 13, 14 Порядку №18-1 встановлено, що управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління, приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.14 вищевказаної Інструкції, встановлено, що у графі 3 трудової книжки “Відомості про роботу” пишеться: “прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво” із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у “Класифікаторі професій”.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та не потребує додаткових відомостей у разі наявності відповідних записів у ній.

Відповідно до відомостей, зазначених у трудових книжках ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , №5163115 позивач 25.01.1983 прийнятий газоелектрозварником 3 розряду до Ульяновської пересувної механізованої колони №7, з 12.01.1984 йому присвоєно 4 розряд газоелектрозварника. 01.04.1985 позивач звільнений з даної посади. 02.04.1985 позивач прийнятий газоелектрозварником в колгосп “Росія” та звільнений з даної посади 18.02.2000 у зв`язку з реформуванням господарства.

Враховуючи викладене, суд вважає підтвердженим належним чином факт роботи позивача з 25.01.1983 по 01.04.1985 на посаді газоелектрозварника 3, 4 розряду Ульяновської пересувної механізованої колони №7, а також з 02.04.1985 по 18.02.2000 на посаді газоелектрозварника КСП “Росія”.

В рішенні №25 від 15 березня 2019 року комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в обґрунтування відмови позивачу у підтвердженні пільгового стажу роботи по Списку № 2 за період з 25.01.1983 по 01.04.1985, посилалась на відсутність документів, підтверджуючих факт реорганізації Ульяновської ПМК-7 в Ульяновське районне міжгосподарське кооперативно-державне об`єднання “Райагробуд”; з 02.04.1985 по 18.02.2000 – на відсутність в первинних документах про стаж та заробітну плату займаної посади, а також на ненадання позивачем документів підтверджуючих проведення атестації робочого місця.

При цьому, суд звертає увагу на п.12 Порядку №18-1, згідно якого управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління, та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Однак, доказів надання відповідачем допомоги позивачу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи з 25.01.1983 по 01.04.1985, в Ульяновській ПМК-7, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність документів, підтверджуючих факт реорганізації Ульяновської ПМК-7 в Ульяновське районне міжгосподарське кооперативно-державне об`єднання “Райагробуд” безпідставним.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок №442), відповідно до якого основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За змістом пункту 1, 4 Порядку №442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

При цьому, суд зазначає, що працівник не може бути позбавлений своїх прав у сфері пенсійного забезпечення внаслідок неналежного зберігання документів підприємством, яке повинно виконувати обов`язки, які гарантують працівнику його права. Відсутність даних про атестацію робочого місця позивача також не може позбавляти останнього права на зарахування пільгового стажу, оскільки атестація робочого місця - це обов`язок адміністрації підприємств, які реорганізовувались.

Також, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем надано відповідачу належним чином оформлену трудову книжку, що підтверджує зайнятість на посадах, що відносяться до робіт з особливо шкідливими умовами праці за списком №2, за період з 25.01.1983 по 01.04.1985, а також з 02.04.1985 по 18.02.2000.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність, станом на момент звернення позивача до комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про підтвердження пільгового стажу, підстав для підтвердження йому періодів роботи з 25.01.1983 по 01.04.1985, а також з 02.04.1985 по 18.02.2000, як пільгового стажу.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з підтвердження пільгового стажу від №25 від 15 березня 2019 року, та його скасування.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зауважує, що ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення п.3 ч.1 ст.245 КАС України, за змістом якого у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд задовольняє спосіб поновлення порушених прав позивача у вигляді зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача, період його роботи з 25.01.1983 по 01.04.1985 на посаді газоелектрозварника 3, 4 розряду Ульяновської пересувної механізованої колони №7, з 02.04.1985 по 18.02.2000 на посаді газоелектрозварника КСП “Росія”.

Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком, а також зобов`язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах за віком з урахуванням стажу роботи з 25.01.1983 по 01.04.1985, з 02.04.1985 по 18.02.2000 починаючи з 15.03.2019 за Списком №2, не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі – Закон №1058-IV) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з ч.5 ст.45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно п.4-1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі – Порядок №22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної, пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Додатком 2 затверджено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії.

Згідно п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 Порядку №22-1).

Таким чином, з наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду органом Пенсійного фонду питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії є звернення особи з відповідною заявою.

Доказів звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за віком позивачем суду не надано.

Таким чином, суд, враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за віком, та не отримував відмову у її призначенні, дійшов висновку про відсутність спору між сторонами в частині вимог щодо визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком, а також зобов`язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах за віком з урахуванням стажу роботи з 25.01.1983 по 01.04.1985, з 02.04.1985 по 18.02.2000 починаючи з 15.03.2019 за Списком №2. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 384,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №25 від 15 березня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період його роботи на посаді газоелектрозварника 3, 4 розряду Ульяновської пересувної механізованої колони №7 з 25.01.1983 по 01.04.1985 та на посаді газоелектрозварника колгоспу “Росія” з 02.04.1985 по 18.02.2000.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина