Рішення № 82343248, 05.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2019 року Справа № 280/1532/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та виплати позивачці підвищення пенсії, як реабілітованій особі у розмірі 43,52 грн.;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено те, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу надбавки до пенсії, як члену сім`ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправними та такими, що порушують права позивача. Основний розмір пенсії позивача з 01.01.2004 дійсно було перераховано відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням її страхового стажу та розміру її заробітної плати, однак, позивач крім статусу пенсіонера має ще й статус "члена сім`ї реабілітованої особи" та , відповідно, має право на пільги, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні. Відповідно до п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 відсотків, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №18015 від 07.05.2019), в якому зазначено, про відсутність підстав для виплати позивачу підвищення до пенсії (доплати) відповідно до п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком. При цьому, відповідно до вимог п.п 2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії підвищення проводиться в розмірі 54,4 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн. З огляду на викладене позивачу встановлено підвищення до пенсії у розмірі 43,52 грн. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 24.04.2019 без виклику сторін.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

15.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо перерахунку пенсії, надавши посвідчення № НОМЕР_1 видане 14.03.2019 року Запорізькою міською радою, згідно якого набула право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій України».

Листом Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 21.03.2019 №99/3-9 повідомлено позивача, що 15.03.2019 року встановлено підвищення до пенсії як члену сім`ї громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, у розмірі 43,52 грн. (а.с.14).

Позивач, не погодившись з рішенням Пенсійного фонду, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем не заперечується той факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус "члена сім`ї реабілітованої особи", що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , виданим Запорізькою міською радою 14.03.2019 року та, відповідно, має право на пільги, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на України".

Позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.01.2005 року, про що матеріалах справи наявне посвідчення серія НОМЕР_3 від 04.05.2005 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу реабілітованих, основи їх соціального статусу та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" від 19.11.1992 №2803-ХІІ, що діяв на час виникнення спірних правовідносин , дія якого поширюється на осіб, необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 гривень, а членам їх сімей, яких було примусово переселено 43,52 гривень.

В свою чергу, п. "г" ч.1 ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25% мінімальної пенсії за віком.

Стаття 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає розмір мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, ст. 28 вказаного Закону передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідно застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 6 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" є підзаконним актом нижчої юридичної сили, ніж Закон України "Про пенсійне забезпечення".

За приписами ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Згідно п. 1, п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акти конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У зв`язку з невідповідністю п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.20018 "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" вимогам п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд, відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того підвищення до пенсії, яке виплачується позивачу в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу, а тому дії відповідача щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії як репресованій особі із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є протиправними, а належним способом захисту його порушеного права є зобов`язання відповідача проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до наведених законодавчих приписів.

Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №345/1416/17 (адміністративне провадження № К/9901/33470/18) у постанові від 14 лютого 2019 року.

Таким чином, позивачем порушено право позивача як члена сім`ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено, яка має право на підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що згідно приписів ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо призначення та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, як реабілітованій особі у розмірі 43,52 грн.

Зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41248943).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 05.06.2019.

Суддя Н.В.Стрельнікова