Ухвала суду № 82343177, 12.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/813/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника - ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в якій просить: визнати протиправною та скасувати вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області (88000, м.Ужгород, вул.Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) № Ф -3949-50 від 13.05.2019 про сплату боргу (недоїмки) станом на 30.04.2019 року в розмірі 21030,90 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір; поновити позивачу пропущений термін для звернення до суду з поважних причин.

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як вбачається з переліку додатків до позовної заяви позивачем вказано також копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, разом з тим, вказаний документ відсутній серед додатків долучених до позовної заяви. Про що працівниками Закарпатського окружного адміністративного суду складено акт від 11.06.2019 року.

Окрім цього, стаття 161 КАС України містить імперативні приписи, що визначає, які документи додаються до позовної заяви. Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 ПК України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

В даному ж випадку, оскаржувана позивачем вимога винесена відповідачем 13 травня 2019 року, згідно копії конверту доданої позивачем до позовної заяви оскаржувану вимогу позивач отримала 23.05.2019, а до суду адміністративний позов у відділення поштового зв`язку подано 07.06.2019 року, тобто поза межами 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи вище викладене, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями ст.ст. 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.Ю. Дору