Рішення № 82342963, 11.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р. Справа№200/2872/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до Добропільської міської ради

про зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 (далі – позивач 1), ОСОБА_2 (далі – позивач 2) звернулись до суду з позовною заявою до Добропільської міської ради (далі – відповідач) про зобов`язання відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг у м. Добропіллі Добропільської міської ради Донецької області провести зняття з реєстрації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог, позивач-1 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Квартира належить їй на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 28 січня 2003 року.

В 2003 році позивачі виїхали на постійне місце мешкання до Російської Федерації де в 2007 році отримали громадянство та на даний час постійно проживають в Російській Федерації. Позивач ОСОБА_1 має намір продати належну їй квартиру, однак приїхати разом з чоловіком до м. Добропілля Донецької області не має можливості для зняття з реєстраційного обліку. З вказаною метою позивачі надали представнику нотаріальну довіреність для зняття їх з реєстраційного обліку.

19.02.2019 року представник позивачів, яка діє на підставі довіреностей, звернулась до відповідача з вимогою зняти з реєстрації місця проживання позивачів, але було відмовлено в знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі того, що не надано паспорти громадян України.

Позивачі вважають таку відмову відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг у місті Добропіллі в знятті з реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . незаконною, оскільки вони прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, звернулися до суду з даним позовом.

На підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява № 200/2872/19-а передана на розгляд судді Зеленова А.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 березня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року зобов`язано Добропільську міську раду надати відповідні документи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого засідання до 15 травня 2019 року.

Згідно довідки від 15 травня 2019 року розгляд справи відкладено.

Розпорядженням від 21 травня 2019 року № 315 проведено повторний автоматичний розподіл справи, яка перебуває в провадженні судді Зеленова А.С. За результатами повторного автоматичного розподілу вказаної судової справи, справу передано на розгляд судді Голубовій Л.Б.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено підготовче засідання на 30 травня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 червня 2019 року.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Представником позивачів надано заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 49).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, 27 березня 2019 року та 15 квітня 2019 року відповідача зобов`язано надати відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст. 162 КАС України.

Ухвали суду отримані уповноваженим представником відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 25, 31, 34).

Ухвали суду відповідачем у зазначені терміни невиконані та не надано витребувані документи та відзив на позовну заяву.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою Російської Федерації, про що свідчить паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 НОМЕР_2 (а.с. 17).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином Російської Федерації, про що свідчить паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 НОМЕР_3 (а.с. 16).

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 також є громадянкою України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_5 ) а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_7 ), що встановлено Донецьким окружним адміністративним судом в рішенні від 18 січня 2019 року у справі № 200/12066/18-а, яке набрало законної сили 19.02.2019 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо втрати громадянства України або його припинення на підставі видання відповідного Указу Президента України позивачами.

Позивач-1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Квартира належить їй на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 28 січня 2003 року, посвідченого Шиманським І.Ю., приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області, зареєстрованому у реєстрі за № 127 (а.с. 18).

Після оформлення договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, позивач-1 зареєструвала своє місце проживання та місце проживання свого чоловіка ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 19.02.2019 року № 16-01-08/1346 відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області (а.с. 19).

31 жовтня 2018 року позивач-1 уповноважив ОСОБА_4 бути його представником у всіх організаціях і установах України, в тому числі і з питання зняття його з реєстраційного обліку, що підтверджується копією довіреності 57 АА 0923230 (а.с. 15).

25 липня 2018 року позивач-2 уповноважив ОСОБА_4 бути його представником у всіх організаціях і установах України, в тому числі і з питання зняття його з реєстраційного обліку, що підтверджується копією довіреності 57 АА 0876286 (а.с. 14).

19.02.2019 року представник позивачів звернулась до відповідача із заявами про зняття з реєстрації місця проживання, причиною було зазначено вибуття за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 10-11).

Відповідач у знятті з реєстрації місця проживання позивачу-1 відмовив, у зв`язку з тим, що особа не подала необхідних документів та інформації (відсутній паспорт громадянина України) (а.с. 11 зв.бік). Також зазначено, що виїзд на постійне місце проживання до іншої країни оформлюється територіальним підрозділом Державної міграційної служби.

Позивачу-2 відповідач відмовив у знятті з реєстрації місця проживання, у зв`язку з тим що, особа не подала необхідних документів та інформації (відсутній паспорт громадянина України) (а.с. 10 зв.бік). Також зазначено, що виїзд на постійне місце проживання до іншої країни оформлюється територіальним підрозділом Державної міграційної служби.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також визначення порядку реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлення випадків їх обмеження врегульовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382.

Згідно зі статтею 2 даного Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Статтею 7 даного Закону, встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть, паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку, інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, підстав на право користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону. Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання, якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження, військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника, документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).

Відповідно до статті 9 Закону № 1382 орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо, зокрема, особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію.

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України, що визначено статтею 10 наведеного Закону.

Правила реєстрації місця проживання затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 2 березня 2016 року № 207.

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставляння в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації, у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Таким чином Закон № 1382, і прийняті на його підставі Правила (пункт 26) визначають, що разом з заявою про зняття з реєстрації особа подає документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання.

Відповідно до пунктів 1, 3, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєні такі фотокартки при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Потенційний обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні представника позивачів до відповідача із заявами про зняття з реєстрації місця проживання, не надано паспорт громадянина України та інформації щодо виїзду на постійне місце проживання до іншої країни, яке оформлено відповідним підрозділом Державної міграційної служби. Таким чином, відмови відповідача у знятті реєстрації позивачів з зазначених у заяві підстав є правомірними.

Тому, відповідач правильно дійшов до висновку, щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, у зв`язку з чим, він не мав підстав здійснювати зняття позивачів з реєстрації за вказаною адресою за відсутності правових підстав для зняття позивачів з реєстрації місця проживання, а тому позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню.

Питання судових витрат судом не вирішується у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина Російської Федерації: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_8 ; місце реєстрації в Україні: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина Російської Федерації: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_9 ; місце реєстрації в Україні: АДРЕСА_1 ) до Добропільської міської ради (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 83, код ЄДРПОУ 32897190) про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 червня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова