Рішення № 82342787, 24.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 р. Справа№200/5589/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах.

Просив суд: скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 лютого 2019 року та зобов`язати Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04 лютого 2019 року, відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола», з 01.04.2003 року по 30.04.2003 року на підприємстві ВП шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», періоду служби в Радянській армії з 23.12.1991 року по 05.11.1993 року, до страхового стажу періодів роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2017 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 03.02.2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.02.2019 року йому було відмовлено у призначенні пенсії з відстав відсутності у нього необхідного пільгового стажу в підземних умовах, у зв`язку із не зарахуванням деяких періодів його роботи.

Отже, позивач вважає що відповідачем невірно підрахований пільговий та страховий стаж, у зв`язку із чим він був змушений звернутися із позовом до суду.

25 квітня 2019 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав відзив на позовну заяву в якому, крім іншого зазначив, що позивачу не зараховано до пільгового стажу спірні періоди, а саме: період роботи з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола», оскільки архівна довідка, видана Новогродівською міською радою «архівний відділ», не підтверджує зайнятість повний робочий день під землею; період військової служби в Радянській армії з 23.12.1991 року по 05.11.1993 року, оскільки до проходження військової служби позивач працював на посаді маляра, що не відноситься до пільгових професій; період роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2003 року, оскільки відповідно до довідки № 26/1056 від 11.09.2018 року, виданою ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», в табелі використання робітничого часу щодо позивача не значиться. До страхового стажу позивачу не зараховано періоди роботи: з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2017 року по 31.12.2018 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», через відсутність відомостей про сплату; з 01.01.2019 року по 03.02.2019 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості щодо нарахування заробітної плати до МДЗ України. Отже представник відповідача вважає, що дії посадових осіб Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при підрахуванні страхового та пільгового стажу відповідають чинному законодавству, а отже просив відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

04 лютого 2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 звернувся до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 229 про призначення пенсії та надав всі необхідні документи. На момент звернення на думку позивача його пільговий стаж склав понад двадцять п`ять років за списком робіт і професій, затверджених КМУ від 31.03.1994 року № 202, та від 24 червня 2016 року № 461, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

13 лютого 2019 року рішенням Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового та страхового стажу, оскільки не зараховано його страхового стажу періоди роботи: з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола», оскільки архівна довідка, видана Новогродівською міською радою «архівний відділ», не підтверджує зайнятість повний робочий день під землею; період військової служби в Радянській армії з 23.12.1991 року по 05.11.1993 року, оскільки до проходження військової служби позивач працював на посаді маляра, що не відноситься до пільгових професій; період роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2003 року, оскільки відповідно до довідки № 26/1056 від 11.09.2018 року, виданою ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», в табелі використання робітничого часу щодо позивача не значиться. До страхового стажу позивачу не зараховано періоди роботи: з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2017 року по 31.12.2018 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», через відсутність відомостей про сплату; з 01.01.2019 року по 03.02.2019 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості щодо нарахування заробітної плати до МДЗ України.

Отже, відповідачем обчислено страховий стаж ОСОБА_1 загальною тривалістю 26 років 08 місяців 14 днів, у тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 23 роки 02 місяці 21 день, в тому числі за ст. 14-20 – шахтарі складає 01 рік 04 місяці 11 днів, за ст. 14-25 - шахтарі складає 21 рік 10 місяців 10 днів.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закону №1058-ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Згідно статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, внесені до «Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_2 , наданій позивачем, відомості про період роботи:

- запис № 2 – 04.07.1991 року прийнятий маляром 2 розряду в СУ № 2;

- запис № 3 – 01.12.1991 року звільнений у зв`язку із призивом на службу у ряди Радянської армії;

- запис № 4 з 23.12.1991 року по 05.11.1993 року – служба в Армії;

- запис № 5 – 08.12.1993 року прийнятий учнем підземного гірничоробочого на дільницю осушення;

- запис № 6 – з 16.12.1993 року по 09.02.1994 року – теоретичне навчання за професією «гірник з ремонту гірничих виробок і гірник підземний» з відривом від роботи;

- запис № 7 – 05.04.1994 року переведений підземним гірником 3 розряду на цій же дільниці;

- запис № 9 – 27.02.1996 року переведений підземник гірником по ремонту гірничих виробіток 4 розряду;

- запис № 10 – 17.07.1996 року переведений учнем гірника очисного забою на дільницю по добуванню вугілля № 8;

- запис № 11 – з 19.07.1996 року по 21.08.1996 року – направлений на теоретичне навчання за професією «гірник з ремонту гірничих виробок і гірник підземний» з відривом від роботи;

- запис № 12 – 27.09.1996 року – переведений підземник гірником очисного забою 5 розрядку;

- запис № 13 – 09.11.1996 року – звільнений по переводу в ЗАТ «Агрікола»;

- запис № 14 – 10.11.1996 року – прийнятий по переводу гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем;

- запис № 15 – 05.08.1998 року – звільнений по переводу;

- запис № 16 – 06.08.1998 року – прийнятий гірником очисного забою 5 розряду та направлений на ділянку по добуванню вугілля № 8 по переводу з ЗАТ «Агрікола»;

- запис № 17 – 03.11.1999 року – звільнений за власним бажанням;

- запис № 18 – 15.11.1999 року – прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем;

- запис № 19 – 17.02.2003 року – звільнений за власним бажанням;

- запис № 20 – 24.02.2003 року – прийнятий підземним гірником по ремонту у гірничих виробітках 4 розряду з повним робочим днем на дільницю по добуванню вугілля;

- запис № 22 – 25.03.2004 року – звільнений за власним бажанням;

- запис № 23 – 19.04.2004 року – прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем у шахті;

- запис № 28 – 16.04.2019 року – продовжує працювати по теперішній час.

Отже, вказані обставини також містять усі необхідні відомості, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Згідно з абз. 1 п. 20 Порядку 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи надаються у тих випадках, коли трудова книжка відсутня, або відсутні відповідні записи у трудовій книжці, або у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Відповідач у своєму рішенні від 13.02.2019 року не вказує, з яких із вищенаведених у ст. 62 Закону України № 1788-ХІІ та п.п. 1, 20 Порядку 637 підстав виникла необхідність у наданні довідок про пільговий характер праці.

Натомість трудова книжка позивача, а саме вищевикладені записи у ній, містять усі відомості, необхідні для віднесення цих періодів до пільгового стажу Хріпкова В.Є. за Списком № 1 у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі – Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу ОСОБА_1 його періоди роботи з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола», з 01.04.2003 року по 30.04.2003 року на підприємстві ВП шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2017 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 03.02.2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Силідіввугілля», суд зазначає наступне.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

Відповідач не зарахував до страхового стажу позивача вищезазначені періоди оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 05.02.2019 року), та оскільки за період з 01.01.2019 року по 03.02.2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 05.02.2019 року)

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який період щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхувальники (роботодавці) зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Строк для сплати страхових внесків – 20 календарних днів із дня закінчення місяця, в якому нараховані суми до сплати. При цьому страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство – страхувальник, на якому працює працівник, саме він нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи. Відрахування з нарахованої позивачу заробітної плати проводяться своєчасно і в встановленому законом порядку, що підтверджується копіями розрахункових листів. Обов`язком відповідача є накладення штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату страховиками страхових внесків, що не виконане останнім і порушує конституційні права ОСОБА_1 . Фінансові розрахунки між страхувальником і ПФУ можуть бути предметом розгляду господарського суду і не впливають на законодавчо закріплені пенсійні права працівника.

Щодо зарахування позивачу до пільгового стажу його період проходження служби у Радянській армії суд зазначає наступне.

З 1 січня 2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» який абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено двома реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Судом встановлено, що позивач на час призиву на військову службу працював муляром 2 розряду в СУ № 2. Отже вищевказана посада не дає позивачу права на отримання пенсії на пільгових умовах.

Отже, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог щодо зарахування служби в Радянській армії о пільгового стажу позов не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо виплати пенсії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах – задовольнити.

Скасувати рішення Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 лютого 2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04 лютого 2019 року, відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола», з 01.04.2003 року по 30.04.2003 року на підприємстві ВП «шахта « 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», до страхового стажу періодів роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2017 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 03.02.2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274)

на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

судовий збір у сумі 691 (шістсот дев`яносто одна) грн. 56 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко