Рішення № 8234273, 02.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.10 р.                     Справа № 37/131пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 31132186

до відповідача 1: Іллічівіського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 34908758,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультісервіс” в особі Донецької філії, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33343701

та відповідача 3: Приватного підприємство „Олнайт”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 24065501

про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна,

із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство Банк „Фінанси і кредит” в особі філії ДРУ ВАТ Банк „Фінанси і кредит”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 25795288

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача 1 – не з’явився;

від Відповідача 2 – не з’явився;

від Відповідача 3 - Зінченко О.О. (за довіреністю №2 від 03.01.2010р.);

від Третьої особи - Юріна І.Є. (за довіреністю №219553 від 12.10.2009р.)

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд відбувався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 29.07.2008р. на 12.08.2008р., 12.08.2008р. провадження у справі зупинено та поновлено 19.01.2010р. із призначенням на 02.02.2010р. та подальшим відкладанням на 16.02.2010р., а з 16.02.2010р. на 02.03.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда”, м. Маріуполь (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу Держаної виконавчої служби в Іллічівськом районі м. Маріуполя (зараз - Іллічівіського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, далі – Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультісервіс” в особі Донецької філії, м. Донецьк (далі – Відповідач 2) про визнання прилюдних торгів, проведених Відповідачем 2, з реалізації майна, належного Позивачу, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пл. Лепсе, 17 недійсними і повернення сторін у первісний стан; визнання недійсними протоколів про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна Позивача за адресою пл. Лепсе, 17: № 7050092-1 від 20.08.2007р., № 7050095-2 від 20.08.2007р., № 7050095-3 від 20.08.2007р., № 7050095-4 від 20.08.2007р.; визнання недійсним акту ДВС Іллічівського району м. Маріуполь від 05.09.2007р. про реалізацію предмета іпотеки; визнання недійсним свідоцтва про набуття нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого на ім’я Приватного підприємства „Олнайт” приватним нотаріусом Колеснік А.І.; скасування державної реєстрації права власності на реалізоване нерухоме майно Позивача за Приватним підприємством „Олнайт”.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на передання на реалізацію не цілісного майнового комплексу, який становив предмет іпотеки, а його окремих об’єктів; проведення оцінки вартості майна особою, яка не включена до Реєстру атестованих судових експертів; нездійснення рецензування звіту про оцінку майна; неповідомлення іпотекодавця та іпотекодержателя про проведення спірних торгів; реалізацію майна за нижчою, ніж реальна ринкова вартість, ціною.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає копії протоколів прилюдних торгів № 7050092-1 від 20.08.2007р., № 7050095-2 від 20.08.2007р., № 7050095-3 від 20.08.2007р., № 7050095-4 від 20.08.2007р.; листа № 12 від 05.04.2007р.; висновків незалежної експертизи; іпотечного договору № 25.03.2005р.; листа № 15/249; довідки Донецького НДІ судових експертиз; інформаційної довідки БТІ м. Маріуполя № 15489 від 15.10.2007р.; акту про реалізацію предмета іпотеки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.14, 57 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, ст.ст. 42, 43 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст. 16, 215, 216 Цивільного кодексу України, п.п. 2.2. Інструкції про проведення виконавчих дій.

Позивачем 16.07.2008р. також було подане клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову з додатками (а.с.а.с.31-41 т.1), за результатами розгляду якого винесено ухвалу суду від 12.08.2008р. про часткове задоволення.

Телеграмою (а.с.66 т.1), яка надійшла до канцелярії суду 01.03.2010р., керівник Позивача просив перенести судове засідання, призначене на 02.03.2010р., у зв’язку із його хворобою.

Відповідач 1 надав заперечення на позовом №25.07.2008р. №В-1-14-259 (а.с.а.с.63-66 т.1), в якому, не погоджуючись із заявленими вимогами, наголосив на: здійсненні оцінки саме предмету застави залученим в порядку ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження” суб’єктом оціночної діяльності; не оскарження результатів оцінки боржником протягом встановленого 10-ти денного строку; згоді стягувача з діями виконавчої служби; особистому ознайомленні боржника із результатами оцінки та її не оспорюванні; повідомленні боржника та стягувача Відповідачем 2 про дату, час та місце проведення торгів; відсутності у законодавстві правових норм, які б давали підставу та право звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними; неможливості витребування майна у добросовісного набувача згідно ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України; пропущенні Позивачем строку позовної давності, визначеного ст. 48 Закону України „Про іпотеку”, та необхідності його застосування згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

На обґрунтування цієї позиції Відповідачем 1 надані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.67-76 т.1).

У поясненнях від 02.02.2010р. №в/1 (а.с.а.с.154, 155 т.1) Відповідач 1 виклав свою позицію по суті спору з урахуванням постанов Донецького окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-13883/08 (а.с.а.с.136-145 т.1) та на вимогу суду надав додаткові документи (а.с.а.с.8-27, 44-65 т.2), сформулювавши у супровідному листі від 25.02.2010р. №в/1 (а.с.43 т.2) клопотання про проведення 02.03.2010р. судового засідання без участі свого представника.

Відповідач 2 у судові засідання не з’являвся, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів, хоча про судовий розгляд повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, встановленою за матеріалами справи.

Обізнаність Відповідача 2 про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції (а.с.а.с.88, 112, 149, 150 т.1) та клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 12.08.2008р. (а.с.89 т.1).

Ухвалою суду від 14.07.2008р. про порушення справи в порядку ст.ст. 27, 65 Господарського процесуального кодексу України до участі у справу у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів залучені: Приватне підприємства „Олнайт” (далі – Третя особа 1) та Відкрите акціонерне товариство Банк „Фінанси і кредит” в особі філії ДРУ ВАТ Банк „Фінанси і кредит”, м. Донецьк (далі – Третя особа 2).

Третя особа 1 у поясненнях від 29.07.2008р. (а.с.а.с.60,61 т.1) наголосила на відсутності законних підстав для визнання недійсними спірних акту та свідоцтва, обізнаності Позивача про оцінку проданого майна та її не оскарження останнім, закінчення 3-місячного строку для оскарження результатів проведених торгів згідно ст. 48 Закону України „Про іпотеку”, належності виконання зобов’язань покупця спірного майна з його оплати.

Третьою особою 1 надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.97-101, 158-162 т.1) та пояснення по суті спору від 02.02.2010р. (а.с.156 т.1) з урахуванням результатів розгляду пов’язаної справи у адміністративному суді.

Ухвалою від 16.02.2010р. процесуальний статус Приватного підприємства „Олнайт” в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України змінено на Відповідача 3.

Відповідач 3 надав відзив б/н від 23.02.2010р. (а.с.а.с.70-73 т.2), яким проти позову заперечив, посилаючись на неможливість витребування майна у добросовісного набувача зважаючи на його придбання в порядку, встановленому для виконання судових рішень, не оскарження Боржником дій державного виконавця із залучення оцінювача та самої оцінки та необхідність застосування строку позовної давності. Відповідачем 3 також надані витребувані судом додаткові документи (а.с.а.с.74-82 т.2)

Третя особа 2 надала пояснення №01/3698 від 28.07.2008р. (а.с.а.с.56, 57), якими повідомила про звернення стягнення на спірне майно – предмет іпотеки – у зв’язку із невиконанням Позивачем своїх зобов’язань за договором про не відновлювальну кредитну лінію №27/2005 від 25.03.2005р.

Третьою особою 2 надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.58,59, 92-101 т.1, а.с.а.с.29-35, 84-95 т.2)

У письмових поясненнях б/н від 12.02.2010р. (а.с.28 т.2) Третьою особою зазначено, що визнання в порядку адміністративного судочинства дій Відповідача 1 по складанню актів опису і арешту майна від 19.10.2007р. та 01.11.2007р. не є підставою для визнання недійсними публічних торгів.

Представники учасників справи у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представників окремих учасників справи та ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Автозварка „Маріупольське спеціалізоване конструкторсько-технологічне бюро з автоматизації зварювальних процесів” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю наукова виробнича компанія „Текномеда” (Покупець) був укладений та посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу (а.с.33 т.1), за умовами якого Позивач набув у власність не житлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, пл. Лепсе, б. 17, загальною площею 2167, 3 кв. м., розташоване на земельній ділянці площею 10138 кв.м. (далі – майно).

За договором оренди між Позивачем (Орендар) та Маріупольською міською радою (Орендодавець) від 21.04.2005р. (а.с.а.с.38-41 т.1) передбачалося передання земельної ділянка, на якій розташовані відповідні об’єкти нерухомості, в оренду Позивачу для експлуатації відповідних виробничих приміщень.

Задля забезпечення зобов’язань Позивача (Іпотекодавець) за укладеним із Третьою особою (Іпотекодержатель) договором про не відновлювальну кредитну лінію №27/2005 від 25.03.2005р. (а.с.а.с. 85-89 т.2) означені сторони цього ж дня уклали та посвідчили нотаріально іпотечний договір (а.с.а.с.25-30 т.1), відповідно до п. 1 якого предметом іпотеки визначено майно, набуте Позивачем за договором купівлі-продажу від 24.04.2004р.

У зв’язку із заборгованістю (а.с.а.с.29, 84 т.2) за договором про не відновлювальну кредитну лінію №27/2005 від 25.03.2005р. у розмірі 403074грн. (тіло кредиту) та 32599,28грн. (нараховані проценти), яка підтверджується виписками з рахунку (а.с.а.с.92-94 т.1, а.с.а.с.30-35 т.2) згідно п. 10.2. іпотечного договору від 25.03.2005р., приватним нотаріусом Тупицькою Ю.Ю. 01.11.2006р. був здійснений виконавчий напис (а.с.18 т.2) про звернення стягнення на нерухоме майно Позивача (будівлі і споруди), що складають комплекс загальною площею 2165,3кв.м.

На підставі вказаного виконавчого напису постановою ДВС Жовтневого районного управління юстиції від 12.01.2007р. (а.с.63 т.1) було відкрито виконавче провадження по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда” (Боржник), в межах якого 01.03.2007р. був складений акт опису й арешту майна серії АК №737497 (а.с.а.с.14-16 т.2), у тому числі – і предмету іпотеки (будівлі і споруди, що складають комплекс загальною площею 2165,3кв.м.).

Постановою від 02.07.2007р. (а.с.67 т.1) державним виконавцем ДВС у Жовтневому районі м. Маріуполя для оцінки будівель і споруд Боржника призначено експертом Баранова В.В., який має свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів за №1898 від 07.12.2004р. (а.с.65 т.2) та сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №3554/05 від 27.05.2005р. (а.с.64 т.2), проте згідно листа Донецького НДІСЕ №262 від 24.01.2008р. (а.с.17 т.1) не значиться в Реєстрі атестованих Міністерством юстиції України судових експертів по Донецькій та Луганській областях.

Означеним суб’єктом оціночної діяльності була проведена оцінка об’єктів нерухомості, за результатами якої були складені відповідні звіти (а.с.а.с.68-71 т.1, а.с.а.с.59-62 т.2), згідно яких вартість:

-          літ. А-1. П-1, Р-1 з огорожею та замощенням визначена у сумі 134191грн.;

-          літ. Б-1, В-1, Г-1, Д-1, О-1 з огорожею та замощенням визначена у сумі 141981грн.;

-          літ. Е-1, З-1, И’-1, М-1, М/б, Н-1 та навісів (літ. К, Л) з огорожею та замощенням визначена у сумі 132066грн.;

-          літ и-1 визначена у сумі 198557грн.

Як вбачається із відміток на звітах про оцінку та листі ДВС в Іллічівськом районі м. Маріуполя від 23.03.2007р. №15/249 (а.с.а.с.73, 74 т.1), в провадження якого постановою заступника ДВС Донецької області від 19.03.2007р. (а.с.17 т.2) було передано виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса, Стягувач (Третя особа) та Боржник (Позивач) були повідомленні про результати оцінки майна.

Позивач з результатами оцінки не погодився з мотивів заниження вартості майже в три рази порівняно із ринковою вартістю, встановленою Донбаською товарною біржею (а.с.15 т.1), про що повідомив Відповідача 1 листом № 12 від 05.04.2007р. (а.с.14 т.1); про те, як вбачається із матеріалів справи, у встановленому порядку Боржник оцінку не оскаржив.

Відповідачем 2, залученим у якості спеціалізованої організації для проведення прилюдних торгів на підставі укладених із Відповідачем 1 договорів від 07.05.2007р. №№7050095, 7050093, 7050092, 7050094 (а.с.а.с.44-50 т.2), у ЗМІ „Вестник” від 08.06.2007р. було опубліковане оголошення про проведення 26.06.2007р. (а.с.26 т.2) прилюдних торгів з реалізації чотирма лотами нерухомого майна Позивача (предмету іпотеки) для погашення заборгованості перед Третьою особою; в означеному повідомленні стартова ціна лотів визначена згідно акту переоцінки арештованого майна від 04.06.2007р. (а.с.а.с.75, 76 т.1), підписаного, у тому числі, Стягувачем та Боржником.

20.08.2007р. відбулися прилюдні торги з реалізацій предмета іпотеки, переможцем у яких визначено Відповідача 3 (єдиний учасник), який запропонував придбати лоти за стартовою ціною, про що були складені протоколи № 7050092-1 від 20.08.2007р., № 7050095-2 від 20.08.2007р., № 7050095-3 від 20.08.2007р., № 7050095-4 від 20.08.2007р. (а.с.а.с.19-22 т.1).

Згідно платіжних доручень (а.с.а.с.80-82 т.2) Відповідач 3 сплатив за придбане на прилюдних торгах майно грошові кошти у сумі 600727,05грн., а 22.08.2007р. між Відповідачами 1 і 2 були складені та підписані акти про виконання робіт (а.с.а.с.51-58) за вказаними вище договорами про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

05.09.2007р. виконуючим обов’язки начальника Іллічівського відділу ДВС затверджено акт про реалізацію предмета іпотеки (а.с.12 т.1), копія якого була надіслана Відповідачем 2 на адресу Позивача листом № 1064 від 05.10.2007р. (а.с.13 т.1).

На підставі зазначеного акту Відповідач 3 отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1516 від 26.09.2007р. (а.с.99 т.1), видане приватним нотаріусом Колесник А.І.

Право власності Відповідача 3 на придбане майно зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с.а.с.100,101 т.1), про що був 15.10.2007р. (а.с.а.с.23,24) повідомлений Маріупольським бюро технічної інвентаризації представник Позивача на його запит.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009р. (а.с.а.с.136-138 т.1) за результатами перегляду Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008р. (а.с.а.с.139-145 т.1) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда” задоволені частково – визнані протиправними дії Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції по складанню актів опису і арешту майна цього Товариства від 19.10.2007р. та 01.11.2007р. та визнані недійними такі акти. Втім, означені акти не мають відношення до предмету іпотеки, реалізованого на спірних торгах, а частині вимог щодо оскарження Товариством залучення до оцінювання предмету іпотеки в межах виконавчого провадження Баранова В.В., який не віднесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян, адміністративним судом було відмовлено.

За таких обставин Позивач вимагає визнання публічних торгів з реалізації приналежного йому майна недійсними та повернення сторін у первісний стан; визнання недійсними протоколів про проведення публічних торгів з реалізації нерухомого майна від 20.07.2008р. за №№7050092-1, 7050095-2, 7050095-3, 7050095-4; визнання недійсним акту ДВС Іллічівського району м. Маріуполя від 05.09.2007р. про реалізацію предмета іпотеки; визнання недійсним свідоцтва про набуття нерухомого майна з публічних торгів №1516 від 26.09.2007р.; скасування державної реєстрації права власності на реалізоване нерухоме майно за Приватним підприємством „Олнайт”.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні №25.07.2008р. №В-1-14-259 (а.с.а.с.63-66 т.1) та поясненнях від 02.02.2010р. №в/1 (а.с.а.с.154, 155 т.1).

Відповідач 2 своєї позиції до відому суду не довів.

Відповідач 3 проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у поясненнях від 29.07.2008р. (а.с.а.с.60,61 т.1), від 02.02.2010р. (а.с.156 т.1) та у відзиві № б/н від 23.02.2010р. (а.с.а.с.70-73 т.2)

Третя особа проти позову заперечує з підстави, викладених письмових поясненнях б/н від 12.02.2010р. (а.с.28 т.2)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовних вимог та їх обґрунтування, предметом оспорювання у розглядуваній справі є прилюдні торги з реалізації предмету іпотеки у виконавчому провадженні та їх наслідки, у тому числі – складені документи та реєстрації права власності на об’єкт продажу за переможцем торгів – Відповідачем 3.

Таким чином, питання щодо законності прилюдних торгів є первинним по відношенню до решти похідних позовних вимог, адже Позивачем не приведено самостійний підстав для задоволення означених вимог.

За своєю правової природою спірні прилюдні торги опосередковують правочин (договір) купівлі-продажу відповідного майна. Цей висновок суду узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 6 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008р. № 01-8/164.

Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. З огляду на це, та враховуючи критерії законності судового рішення, визначені в абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму ВСУ „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судового дослідження є питання відповідності спірних прилюдних торгів та документів, складених за їх результатами, вимогам відповідного законодавства, що регламентує правовідносини у цій сфері.

При цьому, враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену в абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9, оцінка законності прилюдних торгів здійснюється судом з урахуванням законодавства, що діяло на момент вчинення відповідних дій, що у повній мірі узгоджується із встановленим ст. 58 Конституції України загальним правилом про заборону ретроспективної дії законів та інших нормативно-правових актів (зворотна дія у часі).

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема – Цивільним кодексом України, Законами України „Про іпотеку”, „Про виконавче провадження” тощо, у світлі яких судом і розглядається заявлені Позивачем вимоги.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю природою укладений між Позивачем та Третьою особою про не відновлювальну кредитну лінію №27/2005 від 25.03.2005р. є кредитним договором у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов’язується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як встановлюють положення ч. 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Позивач не мав правових підстав ухилятися від повернення Третій особі суми кредиту та сплати процентів за весь період користування ним згідно умов кредитного договору №27/2005 від 25.03.2005р.

Як встановлено ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання означеного зобов’язання Позивача перед Третьою особою за кредитним договором може забезпечуватися зокрема заставою.

Згідно із ст.572 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України „Про іпотеку” в силу іпотеки як виду застави нерухомого майна кредитор (іпотекодержатель) має право у разі невиконання боржником основного зобов’язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Виходячи із змісту іпотечного договору від 25.03.2005р. та вказаного вище кредитного договору основним у розумінні абз. 4 ст. 1 Закону України „Про іпотеку” зобов’язанням, забезпеченим іпотекою, є грошові зобов’язанні Позивача перед Третьою особою, у тому числі – з повернення кредиту та сплати процентів, що цілком відповідає приписам ст. 7 Закону України „Про іпотеку”.

Як випливає із ст. 4 Закону України „Про іпотеку” та ст. 23 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, укладений між Позивачем та Третьою особою договір іпотеки є підставою для виникненні і реєстрації обтяження предмету іпотеки та обмеження прав власника щодо такого майна, передбаченого (обмеження) ч. 3 ст. 9 Закону України „Про іпотеку”.

Отже, в контексті зазначених норм укладений іпотечний           договір є належною підставою для виникнення у Іпотекодавця – Позивача зобов’язань з забезпечення за рахунок власного майна належного виконання своїх грошових зобов’язань перед Третьою особою за кредитним договором.

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Натомість невиконання або неналежне виконання зобов’язань є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” та п. 7.4.3. іпотечного договору від 25.03.2005р. наслідком порушення Позивачем грошових зобов’язань перед Третьою особою за кредитним договором є підставою для виникнення у останньої права на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, п. 10.2 іпотечного договору від 25.03.2005р. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України „Про іпотеку”, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України „Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.

Підготовка, коло учасників, процедура проведення та порядок оформлення результатів торгів регламентується зокрема положеннями ст.ст. 41-47 Закону України „Про іпотеку”, які, серед іншого, встановлюють:

- торгам має передувати, серед іншого, оцінювання майна відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльності. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження” початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється на підставі оцінки, проведеної залученим держаним виконавцем суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”; наразі, як було встановлено судом, залучений державним виконавцем оцінювач Баранов В.В. у повній мірі відповідає вимогам до суб’єкта оціночної діяльності, управненим визначати початку ціну продажу предмета іпотеки на публічних торгах. Слід зауважити, що положення норм Законів України „Про іпотеку” та „Про виконавче провадження, а також Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна не пов’язують визначення початкової вартості предмета іпотеки із наявністю рецензування висновку оцінювача;

- прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника і в цьому випадку майно може бути придбане ним за початковою ціною;

- за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником спеціалізованої організації та покупцем предмета іпотеки. При цьому, копії протоколу надсилаються іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю протягом п'яти днів з дня його підписання. Надання протоколів за результатами проведення спірних торгів безпосередньо Позивачем разом із позовною заявою, висновком суду, свідчить про належне виконання вказаного законодавчого положення щодо інформування іпотекодавця про результати торгів у спосіб надання копій протоколів;

- протягом п'яти робочих днів з дня надходження платежу від покупця предмета іпотеки спеціалізована організація надсилає державному виконавцю повідомлення про здійснення такої оплати разом з документами, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону, і протягом п'яти робочих днів з дня отримання державним виконавцем повідомлення та документів, державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки. В свою чергу, протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки спеціалізована організація видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю - означений акт був отриманий Позивачем згідно листа №1064 від 05.10.2007р.;

- на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна.

Статтею 48 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. Зазначена норма у повній мірі спростовує заперечення Відповідача 1 відносно відсутності у законодавстві правових норм, які б давали підставу та право звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними.

Водночас, визначення названою статтю Закону періоду для можливості зокрема Іпотекодавця оскаржити результати торгів у судовому порядку, дає суду підстави для кваліфікації цього часового проміжку як строку позовної давності у розумінні ст.256 Цивільного кодексу України, адже можливість законодавчого встановлення спеціальної скороченої позовної давності для окремих видів вимог безпосередньо передбачена ч. 1 ст.258 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що, як було встановлено судом, Позивачу у встановленому законом порядку надсилалися документи (протоколи, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки), останній був обізнаний про результати торгів, а, відтак, мав можливість протягом 3 місяців з моменту проведення (тобто з 20.08.2007р.) оскаржити їх результати у судовому порядку.

Однак, Позивач не скористався означеним правом у встановлений законодавством строк; більш того, позов не було подано навіть у тримісячний строк з моменту отримання ТОВ НВК „Текномеда” відомостей про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за Відповідачем 3 – згідно інформаційної довідки Маріупольського бюро технічної інвентаризації №15189 від 15.10.2007р., оскільки розглядуваний позов було подано до суду 14.07.2008р. – тобто після спливу понад 10 місяців з моменту проведення торгів, та після майже 8 місяців з моменту отримання відомостей про реєстрацію права власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Отже, приймаючи до уваги, що Відповідач 1 у запереченні на позовом №25.07.2008р. №В-1-14-259 (а.с.а.с.63-66 т.1) та Відповідач 3 у відзиві б/н від 23.02.2010р. (а.с.а.с.70-73 т.2) наголошували на необхідності застосування строку позовної давності згідно ч. 3 вказаної статті, заявлені позивачем вимоги щодо оскарження торгів задоволені бути не можуть.

При цьому, судом також враховується, що підстави позову відносно наявності порушень з боку Відповідача 1 в частині залучення суб’єкта оціночної діяльності вже були предметом судової оцінки в межах адміністративної справи (а.с.а.с.136-145 т.1) і були відхилені судом. Відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України загально обов’язків статус чинного судового рішення унеможливлює підданння сумніву його висновків у іншому спорі за участю цих же сторін. Дійсно, згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини (див, наприклад, Рішенням від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України”): „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427). Слід наголосити, що принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Неможливість задоволення вимог відносно результатів прилюдних торгів, оформлених спірними протоколами, актом про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна, унеможливлює і задоволення решти похідних вимог – про застосування реституційних наслідків та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Приватним підприємством „Олнайт”.

Поряд із цим, відносно останньої позовної вимоги суд вважає за необхідне наголосити, що згідно положень ст. 8 Закону України „Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” скасування державної реєстрації речового права віднесено до повноважень державного реєстратора, а отже – жодна із залучених до участі у справі у якості відповідача осіб не може вважатися належним відповідачем за цією позовною вимогою, що додатково обґрунтовує неможливість її задоволення.

Таким чином, суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу, що зумовлює і скасування в порядку ст. 68 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із недоцільністю заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою від 12.08.2008р. у вигляді встановлення Приватному підприємству „Олнайт” заборони відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пл. Лепсе, 17, придбаного на спірних прилюдних торгах.

Відмова суду у задоволені клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи, викладеного у телеграмі (а.с.66 т.2), зумовлена наступним:

-по-перше, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування приведених у клопотанні обставин;

-по-друге, Позивач як юридична особа відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України мав можливість забезпечити представництво своїх інтересів у судовому засіданні будь-якою особою, уповноваженою письмовою довіреністю, - особиста участь директора судом не вимагалась;

-по-третє, за змістом ст. 77 Господарського процесуального кодексу України неявка представника сторони може бути підставою для відкладання розгляду справи лише у разі, коли неявка перешкоджає вирішенню справи. Між тим, Позивач свою позицію довів до відома суду безпосередньо у позові, неодноразово у судові засідання не з’являвся без пояснення причин попри належне повідомлення про їх проведення, а зібраних судом документів достатньо для належної правової кваліфікації розглядуваних правовідносин.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 – 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 31132186) до Іллічівіського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 34908758), Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультісервіс” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33343701) та Приватного підприємство „Олнайт”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 24065501) про визнання прилюдних торгів, проведених Донецькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультисервіс”, з реалізації майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда”, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пл. Лепсе, 17, недійсними і повернення сторін у первісний стан; визнання недійсними протоколів про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна Позивача за адресою пл. Лепсе, 17: № 7050092-1 від 20.08.2007р., № 7050095-2 від 20.08.2007р., № 7050095-3 від 20.08.2007р., № 7050095-4 від 20.08.2007р.; визнання недійсним акту ДВС Іллічівського району м. Маріуполь від 05.09.2007р. про реалізацію предмета іпотеки; визнання недійсним свідоцтва про набуття нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого на ім’я Приватного підприємства „Олнайт” приватним нотаріусом Колеснік А.І.; скасування державної реєстрації права власності на реалізоване нерухоме майно Позивача за Приватним підприємством „Олнайт”.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 12.08.2008р. у вигляді встановлення Приватному підприємству „Олнайт” заборони відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пл. Лепсе, 17, придбаного на спірних прилюдних торгах.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх учасників справи у судовому засіданні 02.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 02.03.2010р.

4. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя