Рішення № 82341613, 06.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 червня 2019 р. Справа № 120/1310/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Ніконової Тетяни Василівни,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, у якому просить визнати протиправним рішення №41/11-32-3/04 від 09 січня 2019 року, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком та зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію з моменту звернення за призначенням пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 05 жовтня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проте, рішенням від 09 січня 2019 року Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці відмовило позивачу в призначенні такої пенсії.

Позивач вважає таке рішення протиправним, а тому відповідача слід зобов`язати призначити та виплачувати йому пенсію згідно з пунктом "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05 жовтня 2018 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано в Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці належним чином засвідчену копію рішення №41/11-32-3/04 від 09 січня 2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначення пільгової пенсії; за наявності - інші документи, на підставі яких відповідач відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії.

08 травня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців. Однак, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 11 грудня 1986 року по 13 вересня 2002 року він працював водієм - кондуктором у автотранспортному підприємстві 10529. У зв`язку із тим, що в трудовій книжці позивача зазначено посаду "водій - кондуктор", тому відсутні підстави для зарахування періодів роботи з 11 грудня 1986 року по 13 вересня 2002 року до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту. Окрім того, наданою довідкою публічного акціонерного товариства "Автобусний парк" №29 від 29 серпня 2018 року підтверджується факт роботи позивача у період з 11 грудня 1986 року по 13 вересня 2002 року водієм міських пасажирських перевезень. Проте, в довідці не зазначено первинні документи, які слугували підставою для її видачі. Відтак, на думку відповідача, в задоволенні позову слід відмовити.

Окрім того, на виконання вимог ухвали від 22 квітня 2019 року відповідачем надано належним чином засвідчену копію рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці №41/11-32-3/04 від 09 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 22 травня 2019 року та витребувано в Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці належним чином засвідчені копії довідки публічного акціонерного товариства "Автобусний парк" №29 від 29 серпня 2018 року, а також документального підтвердження того, що представнику ОСОБА_1 повідомлялося про необхідність надання додаткових доказів в підтвердження пільгового стажу позивача.

17 травня 2019 року на виконання вимог ухвали суду від 10 травня 2019 року Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці надано до суду витребувані документи.

22 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 06 червня 2019 року у зв`язку з неявкою у судове засідання позивача (його представника).

У судовому засіданні, яке відбулося 06 червня 2019 року, позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, наведені у адміністративному позові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, яка знаходиться у матеріалах справи.

З урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 05 жовтня 2018 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Разом із заявою надано необхідні для призначення пенсії документи, а саме: витяг із трудової книжки позивача, наказ Вінницького автотранспрортного підприємства 10529 від 25 червня 1992 року №169, довідки публічного акціонерного товариства "Автобусний парк" №28, №29 та №30 від 29 серпня 2018 року.

Однак, рішенням №41/11-32-3/04 від 09 січня 2019 року Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, адже з наданих ним документів неможливо встановити наявність у нього спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до пункту «з» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 30 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (надалі - Порядок).

Пунтом 1 вказаного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (пункт 20 Порядку).

Відтак, наведені вище норми свідчать про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Якщо ж у наданій трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, тоді для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі документи підприємств, установ, організацій.

Судом встановлено, що у трудовій книжці (серія та номер трудової книжки НОМЕР_1 ), що видана ОСОБА_1 , зазначено, що з 11 лютого 1986 року по 13 вересня 2002 року він працював спочатку у Вінницькому автотранспортному підприємстві 10529, а згодом у публічному акціонерному товаристві "Автобусний парк" (правонаступник Вінницького автотранспортного підприємства 10529) водієм - кондуктором 3 - го класу автобусів всіх типів. Водночас, у трудовій книжці вказано, що стаж роботи водієм міського пасажирського автотранспорту слід рахувати з 11 лютого 1986 року.

На переконання суду, записами у трудовій книжці, що видана ОСОБА_1 підтверджується факт роботи його у період з 11 лютого 1986 року по 13 вересня 2002 року водієм - кондуктором автобусів всіх типів (водієм міського пасажирського автотранспорту як уточнено згідно із записом у трудовій книжці).

Посилання відповідача як на підставу для відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах на те, що із запису трудової книжки, що видана ОСОБА_1 , неможливо встановити факт роботи його саме водієм міського пасажирського транспорту слід оцінити критично, адже запис у трудовій книжці про виконання позивачем роботи водія-кондуктора не може не свідчити про те, що ним не виконувалася робота водія міського пасажирського транспорту. Водночас, суд враховує й те, що у трудовій книжці, виданій ОСОБА_1 , міститься запис, що стаж роботи водієм міського пасажирського автотранспорту йому слід рахувати з 11 лютого 1986 року, що свідчить про уточнення виконуваної позивачем роботи.

Більше того, у підтвердження того, що позивачем у період з 11 лютого 1986 року по 13 вересня 2002 року виконувалась робота водія автобусів міського пасажирського транспорту суду надано наказ Вінницького автотранспрортного підприємства 10529 від 25 червня 1992 року №169 та довідку публічного акціонерного товариства "Автобусний парк" №29 від 29 серпня 2018 року.

Відтак, відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому позовна вимога про визнання рішення відповідача від 09 січня 2019 року є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом із тим, суд звертає увагу на положення статті 82 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частиною 2 якої передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

З огляду на вказану норму органом Пенсійного фонду України за результатами розгляду заяви про призначення пенсії приймається рішення про призначення пенсії або, навпаки, про відмову в призначенні пенсії.

Зважаючи на викладене, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд з метою ефективного захисту права та інтерсів позивача дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 09 січня 2019 року №41/11-32-3/04, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", адже невжиття судом такого заходу може призвести до неможливості виконання судового рішення в частині призначення позивачу пенсії за наявності чинного рішення органу Пенсійного фонду, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

Як наслідок, оскільки суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправним рішення відповідача від 09 січня 2019 року №41/11-32-3/04 підлягає задоволенню, яка є основною вимогою, тому задовольнити слід і позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" саме з 05 жовтня 2018 року (що є похідною позовною вимогою), адже відповідно до частини 1 статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як правило, пенсії призначаються з дня звернення особи за пенсією.

Відповідно до статтей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору №ПН1836 від 07 лютого 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 768,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті вінниці.

Керуючись статтями 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 09 січня 2019 року №41/11-32-3/04, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05 жовтня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37979905)

Повний текст рішення складено 11.06.2019

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович