Вирок № 82340592, 12.06.2019, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1442/18

провадження № 1-кп/166/81/19

категорія: 223

ВИРОК

іменем України

12 червня 2019 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М.,

за участю секретаря - Заєць Н.П.,

прокурора - Антонюк Н.А.

потерпілої - ОСОБА_1 ,

законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

представника потерпілих - Філюка С.М.,

захисника - Сіліка В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018030170000419 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, несудимого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 21 вересня 2018 року близько 19 години 30 хвилин, керуючи у стані алкогольного сп`яніння власним технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул.Партизанська в напрямку до вулиці Центральна в смт.Ратне Волинської області, всупереч вимогам пунктів 2.3б, 2.9а, 12.3, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху України проявив неуважність, не прослідкував за безпекою руху, не простежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, рухаючись зі швидкістю більше ніж 50 км/год., внаслідок чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2 , 2010 року народження, які рухалися в попутному напрямку по правому краю проїзної частини.

Внаслідок вказаних вище порушень Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а малолітньому потерпілому ОСОБА_2 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений винуватість у вчиненому визнав повністю, показав, що він під вечір 21 вересня 2018 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував власним автомобілем марки «ВАЗ 21103» р/н НОМЕР_1 на вул.Партизанська в смт.Ратне Волинської області. В якийсь момент відволікся від керування автомобілем через телефоний дзвінок, проявив неуважність, не встиг загальмувати, внаслідок чого вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та її синів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , які йшли по смузі руху в попутному напрямку. Вийшовши із автомобіля, хотів дитину взяти на руки й відвезти в лікарню, але цього йому не дозволив зробити мужчина, який підійшов до них. Цей же мужчина викликав швидку допомогу. Щоб запобігти самосуду він поїхав з місця події в напрямку свого місця проживання. Недалеко від будинку його затримали працівники поліції. Просить вибачення у потерпілих. Зазначив, що під час перебування потерпілих на лікуванні він телефонував матері потерпілої ОСОБА_1 , пропонуючи матеріальну допомогу, однак остання сказала, що на той час вони здійснюватимуть лікування власними коштами. При цьому, матір ОСОБА_1 заборонила йому телефонувати до останньої через її погане самопочуття. Показав, що загалом відшкодував потерпілим близько 65 тисяч гривень на лікування, у майбутньому має намір повністю відшкодувати завдану ним шкоду, однак зробити це на даний час в повному обсязі не має можливості через матеріальний стан. Після винесення 20 грудня 2018 року вироку у даному провадженні, який скасовано, сплатив потерпілій 5 тисяч гривень трьома платежами. У рахунок відшкодування моральної шкоди, виконуючи вирок суду від 20.12.18 в частині звернення на погашення моральної шкоди належного йому автомобіля «ВАЗ 21103», відремонтувавши останнього, мав намір його продати за 65 тисяч гривень, з яких передати потерпілій 50 тисяч гривень, а за рахунок решти 15 тисяч гривень погасити борг за ремонт транспортного засобу. Однак законний представник потерпілого не надав йому необхідного для реалізації автомобіля свідоцтва про його реєстрацію (яке він в якості гарантії реальності своїх намірів передав законному представнику потерпілих добровільно), на його вимогу розписки про отримання коштів від реалізації автомобіля не написав. Пропонував законному представнику потерпілого забрати відремонтований автомобіль.

Потерпіла ОСОБА_1 показала, що 21 вересня 2018 року близько 20 години вона з двома малолітніми синами йшла обочиною по вулиці Партизанська на зупинку громадського автотранспорту. Обвинувачений вчинив наїзд на неї і двох її дітей. Вважає, що ОСОБА_4 ухиляється від відшкодування завданої злочином шкоди. Наполягає на суворому покаранні винного. На даний час їй встановлена ІІІ група інвалідності, вона потребує продовження лікування, їй протипоказана праця з фізичним навантаженням. На даний час має проблеми зі слухом, її слух до рівня перед травмуванням не відновився. Показала, що ОСОБА_4 відшкодував загалом 56 тисяч гривень на її та сина лікування. Так, до грудня 2018 року трьома платежами сплатив 51 тисячу гривень, після вироку суду від 20.12.18 - 5 тисяч гривень трьома платежами, що свідчить, на її думку, про небажання ОСОБА_4 відшкодовувати завдану ним моральну шкоду.

Законний представник ОСОБА_3 пояснив, що його син ОСОБА_2 на даний час потребує продовження лікування, оскільки у нього в результаті ДТП діагностовано ністагм. Визнав, що дійсно обвинувачений хотів продати автомобіль «ВАЗ 21103» за 65 тисяч гривень, однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 мав намір передати йому лише 50 тисяч гривень, тому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу він ОСОБА_4 не надав.

Згідно із протоколом огляду місця події від 21.03.18 (а.с.44,45) на правому краю проїжджої частини від східного кута будинку №33а на вул.Партизанська в смт. Ратне виявлено осипи скла та лакофарбового покриття зеленого кольору, жіночу резинку, сліди гальмування коліс автомобіля, а також плями бурого кольору, схожі на кров.

Відповідно до протоколу огляду місця події (а.с.49) від 21.03.18 на вул.Шкільна, 30 в смт.Ратне на проїжджій частина виявлено автомобіль марки "ВАЗ 2110", державний номерний знак НОМЕР_1 , із пошкодженими капотом, вітровим склом, передньою правою фарою та переднім правим покажчиком повороту, зовнішнім правим дзеркалом заднього виду. На правому задньому крилі цього автомобіля виявлено краплі бурого кольору, схожі на кров.

Згідно із висновком експерта від 09.11.2018 №348 ( а.с.53-56) на час проведення інженерно-транспортної експертизи технічного стану автомобіля "ВАЗ21103", р.н.з. НОМЕР_1 , робоча гальмова система, система рульового керування та ходова частина вказаного автомобіля знаходилися у працездатному стані.

Висновком експерта від 08.11.2018 №346 ( а.с.62-64) стверджено, що наїзд на пішоходів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 відбувся правою частиною автомобіля "ВАЗ 21103", р.н.з. НОМЕР_1 , на правій смузі проїзної частини вул.Партизанська смт.Ратне в напрямку автодороги Доманово-Ковель-Тереблече в місці, що передує початку розсипу дрібного скла та лакофарбового покриття зеленого кольору.

Відповідно до висновку експерта від 05.10.18 №345 (а.с.67-68) у заданій дорожній ситуації швидкість руху автомобіля «ВАЗ-2110», р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 на момент початку гальмування була не меншою ніж 51,2… 58,1 км/год.

Як вбачається із висновку експерта №197 від 09.11.2018 (а.с.77,78) при судово-медичній експертизі ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, злам кісток основи черепа з отоліквореєю справа, забій головного мозку, садна голови, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; закритий перелом великогомілкової та малогомілкової кісток - середньої тяжкості тілесних ушкоджень; садна тулуба - легких тілесних ушкоджень.

Згідно із висновком експерта №198 від 09.11.2018 (а.с.79,80) при судово-медичній експертизі ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також у вигляді забійної рани правої сідниці, що є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров`я.

Відповідно до згаданих висновків судово-медичного експерта дані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли утворитися від дії тупого предмета без відображення контактуючих поверхонь останнього, можливо під час дорожньо-транспортної пригоди, зокрема під час руху потерпілих в якості пішоходів з подальшим наїздом на них легкового автомобіля.

Установлені вказаними доказами локалізація та характер тілесних ушкоджень потерпілих, локалізація ушкоджень на автомобілі, місце знаходження належних цьому транспортному засобу уламків, свідчать про те, що ДТП 21 вересня 2018 року близько 19 год 30 хв, сталася внаслідок наїзду на останніх автомобілем марки "ВАЗ 21103", р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4

Із довідки до акта огляду МСЕК серія 12ААБ №186508 від 02.05.2019 вбачається, що ОСОБА_1 установлена ІІІ група інвалідності внаслідок загального захворювання до 01 червня 2020 року.

Згідно із результатами токсикологічного дослідження від 24.09.18 (а.с.84) у крові ОСОБА_4 виявлено 1,7 промілле алкоголю.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і кваліфікує такі його дії як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження одному потерпілому та середньої тяжкості тілесні ушкодження іншому потерпілому.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, а також наслідки злочину - спричинення тяжких тілесних ушкоджень одній особі, у причинному зв`язку із якими знаходиться установлена цій особі інвалідність, та середньої тяжкості тілесних ушкоджень іншій особі, бере до уваги вчинення злочину обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння, як обставину, яка обтяжує покарання, а також думку потерпілої та законного представника потерпілого, які наполягали на суворому покаранні винного. За таких обставин суд призначає обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Однак, суд бере до уваги, що даний злочин є необережним, враховує дані про особу ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується задовільно, утримує троє малолітніх дітей, а також бере до уваги уваги досудову доповідь органу з питань пробації, в якій зазначено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення з боку обвинуваченого та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середній. Крім цього, до обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, про яке свідчить, крім визнання обвинуваченим факту скоєння злочину, жаль з приводу вчиненого, осуд своєї поведінки, бажання виправити наслідки скоєного, часткове відшкодування потерпілим завданих злочином збитків, намагання реалізувати власний автомобіль у рахунок відшкодування завданих збитків, але неможливість зробити це через неузгодженість із представником потерпілого, що наперед не свідчить про небажання обвинуваченого відшкодувати заподіяну шкоду.

З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, за умови звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України із покладенням на нього, окрім передбачених ст.76 основних обов`язків, додаткового обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Визначаючи тривалість іспитового строку, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння, суд доходить висновку про доцільність і необхідність випробування обвинуваченого протягом максимального іспитового строку, передбаченого законом.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на характер допущених обвинуваченим грубих порушень Правил дорожнього руху, внаслідок яких двом потерпілим були завдані, відповідно, тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, враховуючи керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає, що це є достатньою підставою для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк.

Потерпілою в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Обгрунтовуючи заподіяння протиправними діями обвинуваченого моральної шкоди, ОСОБА_1 вказує на перенесений нею та дитиною фізичний біль, а також негативні зміни у житті, зокрема щоденні думки про наслідки психотравмуючої події, страх можливого її повторення, важкість виконання повсякденних обов`язків, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, почуття образи, обурення, побоювання щодо майбутнього стану свого здоров`я та постраждалих у ДТП дітей. Вказала, що моральної шкоди внаслідок ДТП завдано її малолітньому синові ОСОБА_2, оскільки нестійкий психічний стан дитини значно змінився в негативний бік. З урахуванням наведеного, розмір завданої їй моральної шкоди цивільний позивач визначила у 150 тисяч гривень, розмір моральної шкоди, завданої малолітньому ОСОБА_2 , - 65 тисяч гривень.

Цивільний позивач та його представник заявлений позов підтримали із підстав, зазначених у позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Прокурор заявила цивільний позов в інтересах держави в особі управління фінансів Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області до обвинуваченого про стягнення витрат, понесених Ратнівською районною центральною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_1 в розмірі 10040 грн та її малолітнього сина ОСОБА_2 у розмірі 2358 грн, загалом на суму 12398 грн.

Крім цього, прокурор заявила цивільний позов в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до обвинуваченого про стягнення витрат, понесених Волинським обласним дитячим територіальним медичним об`єднанням на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у розмірі 6661 грн.

Прокурор цивільні позови підтримала з підстав, зазначених у заявах, просить їх задовольнити.

Цивільний відповідач позовні вимоги за трьома позовами визнав повністю. Пояснив, що згідний відшкодувати завдану ДТП моральну шкоду, однак зробити це одним платежем не має матеріальної можливості, оскільки утримує трьох малолітніх дітей, його неофіційний заробіток на будівельних роботах не є значним (близько 10 тисяч гривень), тому сплачувати моральну шкоду може лише поступово по мірі отримання доходу.

Суд, заслухавши показання цивільного позивача, цивільного відповідача, дослідивши подані докази, дійшов висновку про задоволення позовів у повному обсязі.

У силу вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із п.1 ст.23, ст.1167 ЦК України до стягнення з винного підлягає моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь тяжкості спричинених потерпілим тілесних ушкоджень, період відновлення здоров`я, встановлену ОСОБА_1 інвалідність, характер та глибину завданих їм страждань, пов`язаних з перенесеним болем, бере до уваги моральні переживання, що зумовлені порушенням звичайного укладу життя та умов праці, необхідністю докладання додаткових зусиль для організації свого життя,

З огляду на викладене суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає обґрунтованими вимоги про відшкодування завданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди, відповідно, в розмірі 150 тисяч гривень та 65 тисяч гривень.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Документально підтверджено довідками Ратнівської ЦРЛ від 08.11.18 №0929/01.08/2.18, №0930/01.08/2.18, розрахунками витрат на надання медичної допомоги потерпілому при вчиненні злочину, що на стаціонарне лікування ОСОБА_1 протягом періоду з 21 вересня 2018 року по 03 жовтня 2018 року затрачено 10040 грн, на стаціонарне лікування ОСОБА_2 з 21 вересня 2018 року по 24 вересня 2018 року - 2358 грн, які станом на 08 листопада 2018 року не компенсовані.

Згідно із довідкою Волинського обласного дитячого територіального медичного об`єднання від 16.11.18 №1663/2-09.18 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 з 24 вересня по 06 жовтня 2018 року становлять 6661 грн.

На підставі наведеного, до стягнення із обвинуваченого підлягають витрати на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , понесені вказаними закладами охорони здоров`я.

До стягнення з обвинуваченого підлягають процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 6864 грн (2288 грн (а.с.52)+1430 грн (а.с.61)+858 грн (а.с.66)+2288 грн (а.с.70).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Речові докази: лакофарбове покриття зеленого кольору, осипи скла, жіночу резинку, чохол з керма автомобіля слід знищити.

Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду від 24.09.18 накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21103» р.н. НОМЕР_1 . З огляду на задоволення цивільних позовів, з метою звернення стягнення на вказаний автомобіль в рахунок відшкодування, зокрема, завданої потерпілим моральної шкоди, підстав для скасування арешту автомобіля відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, зобов`язавши ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн., на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 65000 (шістдесят п`ять тисяч) грн.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі управління фінансів Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених Ратнівською районною центральною лікарнею на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави в особі управління фінансів Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області 12398 (дванадцять тисяч триста дев`яносто вісім) гривень (р/р 31410544700320; отримувач ГУДКСУ у Ратнівському району; МФО 803014, ЄДРПОУ 37821937; код платежу 24060300 (інші надходження).

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених Волинським обласним дитячим територіальним медичним об`єднанням на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави в особі Волинської обласної ради 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) гривню (р/р 31418544003001, ГУК у Волинській області; МФО 899998, ЄДРПОУ 38009371, код платежу 24060300).

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати у розмірі 6864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні.

Речові докази: лакофарбове покриття, осипи скла, жіночу резинку, чохол з керма автомобіля, змив рідини бурого кольору і контрольний змив, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М.Свистун