Ухвала суду № 8234053, 01.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

01.03.10 р. Справа № 37/186           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства „Унікомбанк”, м. Донецьк про відстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. №37/186 у сумі 1971095,89грн. строком на 5 (п’ять) місяців

у справі за позовною заявою за позовною заявою Акціонерного комерційного банку „Європейський”, м. Київ, ідентифікаційний код 19359904

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства „Унікомбанк”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 26287625

про: стягнення заборгованості за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095,89грн., інфляції в розмірі 1824496,99грн., 3% річних – 302765,02грн., пені в сумі 2412789,79грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства „Унікомбанк”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 26287625

до Відповідача: Акціонерного комерційного банку „Європейський”, м. Київ, ідентифікаційний код 19359904

про: визнання договору №980080919/13138DP від 19.09.2008р. про надання міжбанківського кредиту недійсним,

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – Шеховцов С.В. (за довіреністю №б/н від 16.02.2010р.).

Відповідно до вимог ст. 4-4 ГПК України, п. 7 ст. 129 Конституції України розгляд заяви здійснювався із фіксацією засобами аудиозапису.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.12.2009р. у справі № 37/186 вимоги Акціонерного комерційного банку „Європейський”, м. Київ (ідентифікаційний код 19359904) до Публічного акціонерного товариства „Унікомбанк”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26287625) про стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095,89грн., пені за порушення строків повернення кредиту та процентів в розмірі 2412789,79грн., 3% річних на прострочені до повернення суми кредиту та процентів в розмірі 302765,02грн., інфляційних на прострочені до повернення кредит та проценти в розмірі 1824496,99грн. задоволені частково; у задоволені зустрічного позову Публічного акціонерного товариства „Унікомбанк”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26287625) до Акціонерного комерційного банку „Європейський”, м. Київ (ідентифікаційний код 19359904) про визнання договору №980080919/13138DP від 19.09.2008р. про надання міжбанківського кредиту недійсним відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. означене рішення змінено, а сааме - викладені абзаци перший, другий та третій резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2009р. у справі №37/186 у наступній редакції: “Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку “Європейський”м. Київ до Публічного акціонерного товариства “Унікомбанк”м. Донецьк про стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095грн.89коп., 3% річних в сумі 302765грн.02коп., інфляційної складової в розмірі 1824496грн.99коп. та пені в розмірі 2412789грн.79коп. - задовольнити частково. Зобов’язано стягнути з Публічного акціонерного товариства “Унікомбанк”м. Донецьк (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202-а, ідентифікаційний номер 26287625) на користь Акціонерного комерційного банку “Європейський”м. Київ (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) заборгованість за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095грн.89коп., інфляційну складову в розмірі 200000грн., 3% річних у сумі 50000грн., пеню в сумі 250000грн. У задоволені решти позовних вимог Акціонерного комерційного банку “Європейський”м. Київ щодо стягнення пені, 3%річних та інфляційної складової відмовлено”.

В решті рішення Господарського суду Донецької області від 04.12.2009р. у справі №37/186 залишене без змін.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство „Унікомбанк”, м. Донецьк, звернувся до Господарського суду Донецької області із заявою про відстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. №37/186 у сумі 1971095,89грн. строком на 5 (п’ять) місяців.

В обґрунтування зазначених вимог Відповідач посилається на те, що на теперішній час він перебуває у важкому фінансовому становищі і виконання судового рішення без надання відстрочення унеможливить виконання заходів з підтримки ліквідності банку.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав пакет документів з якими він звернувся до Управління Національного банку України в Донецькій області про вирішення питання щодо надання кредиту для підтримки ліквідності банку.

У судовому засіданні представник Відповідача (Боржник) підтримав вимоги про надання відстрочки виконання судового рішення з підстав, зазначених у заяві.

Викликаний судом представник Позивача (Стягувач) у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява Відповідача підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов’язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов’язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 2 згадуваного Роз’яснення підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги Заявника наголошує на наступному.

Доводи Відповідача щодо необхідності надання відстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища і оцінки негативних наслідків виконання такого рішення без відстрочки.

З огляду на наявність низки законів, прийнятих Верховною Радою України у зв’язку із світою фінансовою кризою, зокрема від 25.12.2008р. N 799-VI, від 18.12.2008р. N 694-VI, від 04.02.2009р. N 923-VI, від 25.12.2008р. N 800-VI, від 31.10.2008р. N 639-VI, від 04.02.2009р. N 922-VI, факт наявності такої кризи та негативність її впливу на вітчизняних суб’єктів господарювання, у тому числі – сторін розглядуваного спору, є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, виходячи із наданих Відповідачем документів, він перебуває у скрутному фінансовому становище, ступінь якого істотним чином впливає на можливість продовження поточної господарської діяльності із одночасним виконанням грошових зобов’язань перед Позивачем, встановлених рішенням у розглядуваній справі, та іншими кредиторами, у тому числі – вкладниками - фізичними особами.

Приймаючи до уваги, що відомості про стан Відповідача, підтверджені наданими до матеріалів справи документами на отримання стабілізаційного кредиту від НБУ , тоді як Позивач ані аргументів на їх спростування, ані відомостей щодо власного фінансового становища до відома суду не надав, суд оцінює обґрунтованість та адекватність вимог Заявника виключно за наявними документами.

Відтак, суд вважає, що наведені Відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь Позивача, адже утворює загрозу не забезпечення дотримання приписів ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України щодо повернення вкладів на вимогу фізичних осіб та сталого функціонування Відповідача як банківської установи. При цьому судом враховуються правова оцінка апеляційною інстанцією вжитих Відповідачем заходів, спрямованих на погашення стягуваної заборгованості, та факт скасування Донецьким апеляційним господарським судом забезпечення позову

Водночас, задоволення заяви Відповідача у повному обсягу з огляду на тривалість порушення прав Позивача на отримання відповідних грошових коштів та інфляційні процеси в економіці, призвело б непропорційного порушення балансу майнових інтересів та невиправданих додаткових втрат Позивача, який також є банківською установою, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, та з огляду на відсутність інших вмотивованих заперечень Позивача, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви боржника, а саме надати відстрочку виконання рішення на 3 місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 – 4-6, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства „Унікомбанк”, м. Донецьк про відстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. №37/186 у сумі 1971095,89грн. строком на 5 (п’ять) місяців задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. №37/186 у сумі 1971095,89грн на три місяці – до 15.05.2010р.

3. У задоволені решти вимог щодо відстрочки відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили 01.03.2010р.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів, або в касаційному порядку –протягом одного місяця - з дня її прийняття.

Суддя