Рішення № 82340009, 10.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9576/19

Провадження № 2-а/127/196/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Короля О.П.,

секретаряКрижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС. Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2047/40100/2018, винесену 22 березня 2019 року в.о. заступником начальника – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Педосенком Ігорем Миколайовичем, та закрити справу про порушення митних правил № 2047/40100/2018.

Позов мотивований тим, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 458 МК України, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторін; порушенням відповідачем строку накладення адміністративних стягнень у справі про порушення митних правил.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати.

Відповідачем відзив на позовну заяву суду не подано.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечила. Суду пояснила, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 458 МК України, строки накладення адміністративного стягнення не порушені.

Разом з позовною заявою позивачем подані заяви від 1 квітня 2019 року про:

- витребування доказів судом у Вінницької митниці ДФС – справи про порушення митних правил №2047/40100/2018 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України;

- виклик свідка ОСОБА_2 .

На виконання вимог суду відповідачем надані копії матеріалів справи про порушення митних правил №2047/40100/2018 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_2 , який дав показання про те, що в 2018 році він шукав автомобіль автомобіля марки VOLVO, модель V90, за ціну до 30 000 Євро. Коли знайшов автомобіль, поїхав за ним до Польщі. Після того як він прибув до Республіки Польща продавець автомобіля просив за автомобіль ціну 31 500 Євро. Запропонована сума за автомобіль ОСОБА_2 не влаштовувала, після чого продавець запропонував зняти з даху автомобіля бокс (багажнику з релінгами). Вартість нового боксу в Україні складала 100 000 грн. Продавець та ОСОБА_2 погодили те, що вони знімають з даху авто бокс, який оцінили в 2 000 Євро, і вартість авто буде складати 29 500 Євро. Після чого продавець зняв з автомобіля бокс та перемістив до свого авто. ОСОБА_2 на підставі рахунку-фактури № 00003/07/2018 від 25 липня 2018 року, оплатив вартість авто у сумі 29 500 Євро та поїхав на придбаному авто до України. Щодо питання, чому в декларації країни відправлення № 18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року була зазначена вартість автомобіля в Польських злотих, еквівалентна 31 500 Євро надати пояснення не може, тому що оформленням цієї декларації займався продавець і чому виникли розбіжності в декларації країни відправлення з рахунком-фактурою він не звернув уваги. В рахунку-фактурі була зазначена сума в Євро – 29 500, яка співпадає із сумою, яку він сплатив за придбаний автомобіль.

При судовому розгляді судом встановлено, що ОСОБА_2 25 липня 2018 року придбав автомобіль марки VOLVO, модель V90, за ціною 29 500 Євро. Вказана обставина підтверджується рахунком-фактурою №00003/07/2018 від 25 липня 2018 року та показаннями свідка ОСОБА_2

З придбаного автомобіля на території Республіки Польща знято бокс (багажник з релінгами за номером НОМЕР_1 ), вартість якого була визначена у 2 000 Євро, що підтверджується листом та довідкою фірми D&D GROUP SP. Z O.O, показаннями свідка ОСОБА_2

27 липня 2018 року продавцем автомобіля подана митна декларація країни відправлення №18PL402010E0697721, в якій зазначена вартість автомобіля 31 500 Євро, що підтверджується декларацією країни відправлення №18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року.

31 липня 2018 року до Вінницької митниці ДФС позивачем подана електронна митна декларація №UA401010/2018/025349. У графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» зазначеної митної декларації вказана вартість автомобіля марки VOLVO, модель V90 CROSS COUNTRY, VIN – НОМЕР_2 , у розмірі 29 500 Євро. Вказані обставини підтверджуються електронною митною декларацією № UA401010/2018/025349 від 31 липня 2018 року.

Того ж дня при проведенні митного огляду автомобіля був відсутній багажник (бокс) на даху автомобіля. Вказана обставина підтверджується актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 31 липня 2018 року з додатком та фотографіями автомобіля.

Сторони у справі визнали ту обставину, що Вінницькою митницею ДФС проведено розмитнення автомобіля, згідно з електронною митною декларацією №UA401010/2018/025349 від 31 липня 2018 року, за вартістю 29 500 Євро, без будь-яких зауважень зісторони митного органу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Вінницької митниці ДФС щодо внесення змін до електронної митної декларації №UA401010/2018/025349 від 31 липня 2018 року та донарахування митних платежів, які 10 грудня 2018 року сплачені ОСОБА_2 з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 3 % від суми донарахованих митних платежів, що підтверджується платіжним дорученням № 2444444444 від 10 грудня 2018 року.

На час розгляду справи будь-яка шкода заподіяна державі в зв`язку з розмитненням автомобіля відсутня.

Наведені стороною позивача аргументи для задоволення позову щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та порушення строку накладення адміністративних стягнення у справі про порушення митних правил знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 485 МК України, включає в себе об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б одного з елементів складу адміністративного правопорушення не створює його складу. У даному випадку відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, визначена в диспозиції ст. 485 МК України, та передбачає дії у формі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Однією з обов`язкових ознак об`єктивного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

В той же час, в оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил не конкретизовано, які саме відомості заявлені в електронній митній декларації № UA401010/2018/025349 від 31 липня 2018 року є неправдивими, а саме:

- істотні умови зовнішньоекономічного договору (контракту);

- вага (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування);

- кількість;

- країна походження, відправника та/або одержувача товару:

- неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно з графою 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» електронної митної декларації № UA401010/2018/025349 від 31 липня 2018 року, позивачем зазначена загальна сума за рахунком-фактурою № 00003/07/2018 від 25 липня 2018 року, у розмірі 29 500 Євро.

Істотні умови купівлі-продажу автомобіля марки VOLVO, модель V90 CROSS COUNTRY, VIN – НОМЕР_2 , зокрема ціна 29 500 Євро, за якою продано автомобіль, визначені у вказаному рахунку-фактурі. Інші документи, які б визначали істотні умови купівлі-продажу автомобіля, – відсутні.

Купівля-продаж автомобіля за ціною 29 500 Євро підтверджується листом та довідкою фірми D&D GROUP SP. Z O.O, показаннями свідка ОСОБА_2

Таким чином, така обов`язкова ознака об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, як неправдивість відомостей зазначених у митній декларації відсутня. Позивачем зазначена загальна сума вартості автомобіля в графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» електронної митної декларації, відповідно до рахунку-фактури № 00003/07/2018 від 25 липня 2018 року.

Положення ч. 1 ст. 458 МК України передбачають, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, вина у формі умислу та спеціальну мета – неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з абзацом 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частина 1 ст. 495 МК України передбачає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би вказував на усвідомлення позивачем протиправності своїх дій та передбачення їх шкідливих наслідків чи бажання настання або свідоме допущення настання таких шкідливих наслідків. Відсутні і докази, які вказували б на те, що позивач переслідував мету неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Відсутні посилання на вказані докази і наявність умислу та спеціальну мету у самій оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил.

Одночасно, не узгоджується з наявністю умислу у діях позивача та обставина, що разом з електронною митною декларацією № UA401010/2018/025349 від 31 липня 2018 року з вартістю товару 29 500 Євро, позивачем подано до митного органу і декларацію країни відправлення № 18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року, з вартістю 31 500 Євро. Подання декларації країни відправлення разом з електронною митною декларацією не є обов`язковим.

У випадку усвідомлення позивачем протиправності характеру своїх дій позивач навпаки приховував би митну декларацію країни відправлення з вищою вартістю товару та не подавав до Вінницької митниці ДФС з метою приховування розбіжностей.

Вимоги ч. 2 ст. 495 МК України встановлюють, що посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Встановлені судом обставини справи, на основі належних та допустимих доказів, не дають підстави вважати, що при винесені оскаржуваної постанови дотримано вимоги ч. 2 ст. 495 МК України.

Також відповідачем порушено шестимісячний строк накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил

Відповідно ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Разом з електронною митною декларацією 31 липня 2018 року відповідачу подавалась і митна декларація країни відправлення, в якій була зазначена вартість товару у розмірі 31 500 Євро. В зв`язку з чим дані обставини виявлені 31 липня 2018 року.

У той же час відповідачем проведено розмитнення автомобіля, а в діях позивача Вінницька митниця ДФС не вбачала порушення митних правил.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил сплинув 31 січня 2019 року.

Оцінивши доводи, наведені відповідачем щодо підстав для відмови у задоволенні позову суд прийшов до наступних висновків.

Відповідач посилається на розбіжності вартості товару, що містяться у рахунку-фактурі № 00003/07/2018 від 25 липня 2018 року та декларації країни відправлення № 18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року. Зазначає про те, що в електронній митній декларації була зазначена сума менша, взята з рахунку-фактури. У вказаних діях позивача відповідач вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та виходячи з цього вказує на відсутність підстав задоволення позову.

З таким аргументом відповідача не можна погодитись, тому що у графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» зазначається вартість товару, згідно з рахунком-фактурою, що було зроблено позивачем.

Посилання відповідача на недійсність рахунку не підтверджено жодним доказом.

У цьому випадку рахунок-фактура є документом, в якому вказуються всі істотні умови правочину з купівлі-продажу автомобіля. Свідок ОСОБА_2 підтвердив, що саме сума вказана у рахунку-фактурі № 00003/07/2018 від 25 липня 2018 року, у розмірі 29 500 Євро, сплачена ним за автомобіль.

Положення ч. 1 ст. 204 ЦК України передбачають презумпція правомірності правочину і вказують, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не зазначено, яким саме нормам законодавчих актів прямо передбачена недійсність вказаного рахунку-фактури. Одночасно, відповідач не подав доказів, які б доводили, що правочин з купівлі-продажу автомобіля визнаний судом повністю або в частині вартості автомобіля недійсним.

Що стосується зазначення в декларації країни відправлення № 18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року вартості товару в розмірі 31 500 Євро, після видання рахунку-фактури № 00003/07/2018 від 25 липня 2018 року, з вартістю автомобіля 29 500 Євро, свідок ОСОБА_2 зазначив те, що про це йому нічого невідомо, тому що оформленням декларації країни відправлення займався продавець і він участі у подачі вказаної декларації не приймав.

Виходячи з досліджених обставин різниця в сумі вартості товару, вказана у рахунку-фактури № 00003/07/2018 від 25 липня 2018 року та декларації країни відправлення № 18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року, сама по собі не є підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не створює безпосередньо складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

У випадку допущення помилки в декларації країни відправлення № 18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року в частині вартості товару, це є підставою для можливого внесення особою, яка подавала таку декларацію, відповідних змін до неї в порядку визначеному чинним законодавством країни відправлення.

Є необґрунтованим аргумент відповідача про те, що в зв`язку з доплатою ОСОБА_2 . митних платежів позивачем визнано свою вину.

Потрібно зазначити, що доплата митних платежів здійснювалась саме ОСОБА_2 , а не позивачем.

В подальшому, як встановлено судом, для уникнення спірних питань фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , як керівником, прийнято рішення про звернення до Вінницької митниці ДФС щодо внесення змін до електронної митної декларації та донарахування митних платежів.

У вказаних діях позивач участі не приймав та був проінформований вже після вчинення цих дій. Під час розгляду відповідачем справи про порушення митних правил своєї вини не визнавав та подав заперечення щодо складення на нього протоколу про порушення митних правил.

Відповідачем наведено аргумент, що ним не було порушено строк накладення адміністративного стягнення, тому що він вважає, що строк накладення адміністративного стягнення має відраховуватись після надходження 29 жовтня 2018 року від митних органів Республіки Польща відповіді на запит відповідача.

Вказаний аргумент суперечить вимогам ч. 1 ст. 491 МК України, які передбачають підстави для порушення справи про порушення митних правил:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

У даному випадку підставою для порушення справи про порушення митних правил було безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил (п. 1 ч. 1 ст. 491 МК України), а саме виявлення розбіжностей у вартості товару зазначених у електронній митній декларації № UA401010/2018/025349 від 31 липня 2018 року з декларацією країни відправлення № 18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року.

В подальшому для перевірки обставин справи відповідачем направлено запит митному органу Республіки Польща відносно поданої декларації країни відправлення №18PL402010E0697721 від 27 липня 2018 року, відповідь на який відповідачем отримана 29 жовтня 2018 року.

Офіційних письмових повідомлень про вчинення порушення митних правил позивачем, отриманих від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій відповідачем не надано.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил сплинув 31 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч. 1 ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Встановлені судом обставини справи, перевірені належними та допустимими доказами, дають підстави вважати, що в діях позивача відсутні ознаки порушення митних правил, а відповідачем проведено необ`єктивне та неповне провадження у справі. Виходячи з вказаних обставин та досліджених доказів суд вважає, що наявні підстави для задоволення адміністративного позову та визнання протиправною і скасування постанови в справі про порушення митних правил № 2047/40100/2018, винесеної 22 березня 2019 року в.о. заступника начальника – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Педосенком І.М.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 466, ч. 1 ст. 467, ст. ст. 486, 487, 489, ч. 1 ст. 529, ст. 531 МК України, ст.ст.2, 5-9, 72-79, 139, 245-246, 286 КАС України,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних равил №2047/40100/2018, винесену 22.03.2019 р. в.о. заступника начальника – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Педосенком Ігорем Миколайовичем та закрити справу про порушення митних правил №2047/40100/2018.

Встановити позивачу строк для подачі доказів про понесені судові витрати до 18.06.2019 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня проголошення.

Судове рішення складено 10.06.2019 р.

Суддя