Ухвала суду № 82339371, 06.06.2019, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/902/19

8/132/1/19

Ухвала

Іменем України

06 червня 2019 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді: Гуцола М.П.;

за участі: секретаря: Гордієнко А.М.;

представника заявника (боржника): ОСОБА_1 М.В.;

стягувача: ОСОБА_2 ;

представника стягувача: Мороз І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справ за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 року заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, відповідно до заяви просить скасувати судовий наказ виданий Калинівським районним судом Вінницької області 09.04.2019 року у справі № 132/902/19 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей.

Свою заяву мотивує, тим що при подачі до суду заяви, стягувачем були порушені правила підсудності, а саме зареєстроване місце заявника та боржника є АДРЕСА_1 . Також стверджує, що хибним є твердження ОСОБА_2 про те, що він не утримує своїх малолітніх дітей, так з 01.01.2018 року по теперішній час заявник перерахував на утримання дітей суму в розмірі 114204,02 грн., що підтверджується довідкою «ПриватБанку». Вказані обставини існували на момент розгляду заяви про видачу судового наказу, але не були відомі суду, а тому є нововиявленими та такими, що дають підстави для перегляду та скасування виданого судового наказу. Також, ст.182 СК України, визначені обставини які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, однак позивач вважає, що розмір аліментів на утримування двох дітей в розмірі 1/3 частини є завеликим і буде становити 6000-7000 грн., ОСОБА_2 жодним чином не доводить та не обґрунтовує необхідність стягнення аліментів саме в такому розмірі, також вона забула про свій обов`язок по утримуванню дітей.

Заявник вважає, що зазначені обставини не були відомі суду на момент видачі судового наказу та могли вплинути на юридичну оцінку обставин судом при видачі судового наказу.

Оскільки між заявником та ОСОБА_2 наявний спір щодо розміру та порядку сплати аліментів, та дана заява взагалі не підсудна Калинівському районному суду Вінницької області, а наказне провадження можливе лише у безспірних справах, то заявник вважає, що у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання синів з ОСОБА_3 слід відмовити.

В письмових поясненнях заявник ОСОБА_2 спростовує твердження ОСОБА_3 , а саме: станом на 14.03.2019 року, тобто на дату звернення до суду з заявою заявниця вже була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 8, Вінницької області. Старший син навчається в 3 класі у ЗОШ 1-3 ступенів № 1 в м. Калинівка, молодший відвідує дошкільний навчальний заклад №7 в м. Калинівка.

Окрім того на момент звернення до суду з заявою боржник ОСОБА_3 майже 3 місяці не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей. З січня 2019 року боржником не здійснювались жодні перекази на картку ОСОБА_2 . Виконання батьками обов`язку утримувати дитину може здійснюватись за домовленістю між ними, однак між заявником та боржником такої домовленості досягнуто не було.

Також заявник ОСОБА_2 спростовує твердження боржника, що стягнення аліментів в розмірі 1/3 частина від усіх видів його заробітку на утримання двох дітей є завеликою, адже вона визначена ст.183 ч.5 СК України.

З огляду на викладене заявник ОСОБА_2 просить в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового наказу за ново виявленими обставинами- відмовити.

Представник заявника (боржника) ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву про перегляд судового наказу за ново виявленими обставинами на просить її задовольнити.

Стягувач ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_5 . проти задоволення заяви заперечували, просили відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про перегляд судового наказу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК Україниу разі видачі судового наказу відповідно до п.п. 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

За змістом ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч.1ст. 170 ЦПК України Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК Україниу разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п. п. 3-6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» (далі - постанова пленуму ВССУ № 4) роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Із п.4 вказаної Постанови слідує, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обовязок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обовязків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобовязані утримувати дітей до їх повноліття.

Такий обовязок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.

Виконання батьками обов`язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі. Також батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матірю) свого обовязку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Надання заявником допомоги дітям в грошовій формі, суд розцінює, як добровільне виконання своїх батьківських обовязків щодо виховання та розвитку дітей, піклування про здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Інші доводи, на які посилається ОСОБА_3 у своїй заяві, не є істотними в розумінні норм сімейного законодавства та на даний час не можуть позбавляти заявницю права на отримання аліментів за рішенням (наказом) суду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Однак, заявник (боржник) ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів, не спростував факти, що були покладені в основу судового рішення.

Так, згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 зареєстрована з 05.03.2019 року по теперішній час за адресою АДРЕСА_2 , тобто на момент звернення до суду із заявою про видачу судового наказу. Відповідно до довідки за № 40 від 14.05.2019 року Калинівської міської ради ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнятий у дошкільний навчальний заклад №7 з 15.03.2019 року. Старший син ОСОБА_7 , навчається в ЗОШ 1-3 ступенів №1 м. Калинівка у третьому класі.

Постановою ПВССУ України «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» пунктом 1 роз`яснено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Вирішуючи питання про винесення судового наказу суд чітко дотримався вимог ст. 161 ЦПК України, якою визначено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ з урахуванням доказів, доданих до цієї заяви.

Наявність підстав, якими боржник обґрунтовує свою заяву про скасування судового наказу не могли бути підставою, в розрізі ст. 165 ЦПК України, для відмови у видачі судового наказу, а тому не могли б призвести до іншого результату судового розгляду.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини не можуть бути підставою для перегляду судового наказу від 09.04.2019 року Калинівського районного суду Вінницької області у звязку з нововиявленими обставинами, оскільки вони не можуть оцінюватись як нововиявленими, тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про перегляд судового наказу Калинівського районного суду від 09.04.2019 року по справі № 132/902/19 у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 161,165,170,423,429 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справ за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2019 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після її розгляду судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення через Калинівський районний суд Вінницької області.

Суддя: М.П. Гуцол